Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Взаємозв'язок теорії та практики соціальної роботи

1. В чем сходство и различие понятий стереотип, эталон, имидж?

2. Как описывается «культурный стереотип» в лингвистике и МКК?

3. Приведите примеры анекдотов, отражающих стереотипы представления о разных народах.

4. Приведите примеры фразеологизмов, отражающих стереотипные образы.

5. Что представляют собой культурные лакуны?

6. Какие национальные стереотипы отражены в данных ниже анекдотах?

а) На мосту через реку идет джентльмен и видит, что под мостом барахтается другой, в шляпе, в смокинге, перчатках и т.д. Джентльмен сходит на берег, раздевается, заходит в воду, подплывает к барахтающемуся субъекту, некоторое время плавает около него, наконец, задает вопрос:

- Сэр, извините мою навязчивость, что я, не будучи представленным Вам, позволяю себе нескромный вопрос: почему Вы купаетесь в одежде?

- Простите, сэр, дело в том, что я не купаюсь – я тону.

б) По лесной дороге медленно тащится телега. В ней – эстонская семья: отец и два сына. Вдалеке дорогу перебегает какой-то небольшой зверек. Проходит полчаса. Один из сыновей произносит:

- Это, наверное, лиса.

Проходит еще час. Второй сын произносит:

- Нет, это, наверное, собака.

Проходит еще час. Отец произносит:

- Перестаньте ссориться, горячие эстонские парни.

Обязательная литература

1. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Язык и культура. – М.: Наука, 1973

2. Караулов Ю.Н. Русский язык и языковая личность. – М.: Наука, 1987

3. Козлова Л.А. Этнические аттитюды, их содержание и формы проявления // Язык, смысл, текст. – Донецк, 1994

4. Красных В. В. «Свой» среди «чужих»: миф или реальность? / В. В. Красных. – М.: ИТДГК «Гнозис», 2003. – 375 с.

5. Маслова В.А. Лингвокультурология. – М.: Академия, 2001

 

Дополнительная литература

1. Бацевич Ф.М., Космеда Т. Очерки по функциональной лексикологии. – Львов, 1997.

2. Залевская А.А. Слово в лексиконе человека. Психолингвистическое исследование. – Воронеж, 1990

3. Лейчик В.М. Отношения между культурой и языком: общие функции. // Вестник МГУ. Сер.19. Лингвистика и межкультурная коммуникация. – 2003. - №2. - С. 17-30

4. Сухарев В.А. Сухарев В.М. Психология народов и наций. – Донецк: Сталкер, 1997

5. Тер-Минасова С.Г. Личность и коллектив в языках и культурах // Вестник МГУ. Сер.19. Лингвистика и межкультурная коммуникация. – 2003. - №2. - С. 7-17

6. Томахин Г.Д. Прагматический аспект лексического фона слова // Филологические науки. – 1988. - №5. – С. 82-86

 

 

Взаємозв'язок теорії та практики соціальної роботи

Соціальна робота - це практична діяльність, що відбувається в складному, змінному середовищі. Разом із тим фахівці будують методологію своєї допомоги на знаннях, отриманих з досліджень та оцінювання практики соціальної роботи, включно зі специфічними відомостями щодо їхнього контексту. Використовуючи теорії людської поведінки та соціальних систем, соціальна робота виникає там, де відбувається взаємодія людей з їхнім оточенням.

Видання «Соціальна робота: Короткий енциклопедичний словник» визначає теорію соціальної роботи як: 1) логічне узагальнення досвіду суспільної практики, яке ґрунтується на глибокому зануренні в суть досліджуваного явища та розкриває його закономірності; 2) комплекс поглядів та ідей, які дають можливість витлумачувати та пояснювати факти; 3) найрозвиненіша форма наукового знання, яка дає цілісне відображення найважливіших зв'язків певної галузі дійсності. Такий підхід враховує прикладний характер соціальної роботи, те, що соціальна робота прагне знайти компетентне обґрунтування своєї практики, кращі методи й моделі роботи.

Теорії дають змогу соціальним працівникам добирати й пов'язувати факти, які їм трапляються під час практичної діяльності. Теорії допомагають визначити загальні властивості спостережуваних подій. Вони також дають практичній діяльності науковий фундамент, професійний спосіб мислення, набір ідей, закономірностей, які можна перевести на технологічний рівень для застосування у безпосередній практиці. З огляду на це, соціальну роботу неможливо опанувати лише у навчальному закладі й за короткий термін, соціальним працівникам доводиться постійно розвивати свою майстерність. Для цього вони повинні аналізувати певну подію як у процесі (визначення пріоритетів, надання допомоги тощо), так і після нього. Упорядковані у

шаблони й зразки, теоретичні концепції та пов'язані з ними дії можуть допомогти подолати важкі ситуації професійного вибору.

Теоретичне обґрунтування соціальної роботи постійно змінюється, розвивається у відповідь на трансформації потреб клієнтів, працівників і оточення. Розвиток теорій та моделей соціальної роботи зумовлений як досягненнями споріднених наук - психології, соціології тощо, так і набуттям соціальною роботою власних емпіричних даних із практики, відпрацюванням власних методик роботи, а також поширенням філософії постмодернізму. З іншого боку, на соціальній роботі суттєво позначилися й ідеологічні та політичні концепції, особливо неолібералізм, який підносив свободу вибору в усьому як найвищу цінність, а також соціальні і суспільно-політичні рухи, які обстоювали права дискримінованих груп, та соціально-економічні кризи. Кожна з цих теоретичних концепцій привносила в практику соціальної роботи нові методи, технології, засоби впливу.




Дата добавления: 2014-11-24; просмотров: 151 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав