Читайте также:
|
За своєю суттю форма спілкування як соціально-психологічний феномен є способом його організації, внутрішньою структурою, пов'язаними з безпосереднім змістом спілкування. Класифікують форми спілкування за різними ознаками. З урахуванням організаційного аспекту взаємодії виокремлюють такі його форми, як бесіда, розмова по телефону, переговори, збори та ін.
Бесіда. Це найпоширеніша форма спілкування, яка здійснюється з метою передавання інформації, обміну думками, почуттями тощо. З огляду на мету спілкування розрізняють такі види бесіди:
1. Ритуальні. Характерні для обрядів, ритуалів, під час яких учасники спілкування дотримуються певного мовленнєвого етикету.
2. Особистісні. Йдеться про спілкування між близькими людьми — рідними, друзями, дітьми тощо. Під час таких бесід реалізуються етико-психологічні засади спілкування, гуманістичні установки, етнопсихологічні особливості індивідів.
3. Ділові. їх предметом, як правило, є конкретна справа.
Оскільки результати самореалізації індивіда у діловій сфері суттєво впливають на всі аспекти його життєдіяльності, ділова бесіда потребує детальнішого розгляду. Вона може виконувати різноманітні функції: обмін діловою інформацією, контроль і координація дій, формування перспективних заходів, стимулювання активності, розумових здібностей партнера по спілкуванню, пошук і розроблення стратегій поведінки тощо. Метою ділових індивідуальних бесід є уточнення позиції учасників взаємодії, одержання додаткової інформації про них, з'ясування мотивів їх дій.
Ділова бесіда може бути офіційною й неофіційною, короткочасною і довготривалою, корисною або безкорисною, добровільною або вимушеною. Як правило, вона має таку мету:
— досягнення позитивного результату для учасників взаємодії;
— випробування, реалізація своїх професійних якостей;
— утвердження свого іміджу засобом ефекту “особистої привабливості”, пробудження до себе симпатій учасників бесіди;
— збирання ділових та особистих даних про протилежну сторону;
— актуалізація ділового інтересу та людського взаєморозуміння.
Реалізація всіх цих аспектів гарантує високу результативність ділової бесіди. Досягнення цього залежить від якості її попередньої підготовки, дотримання психологічно вивіреної логіки її проведення, творчої інтерпретації ситуацій, що виникають в її процесі, інтелектуальної мобілізації при розв'язанні неочікуваних проблем. Важливими є вміння слухати і правильно формулювати запитання, які допомагають розкрити думки співрозмовника, раціональна поведінка в заключній частині, яка пов'язана з прийняттям рішення і завершенням бесіди. Вироблення рішення у процесі бесіди повинно відбуватися після обговорення проблеми, в іншому разі співрозмовник замість висловлення своїх конструктивних думок більше зосереджуватиметься на опонентові.
Розмова по телефону. До неї, як до найпростішого способу встановлення контакту, часто вдаються ділові люди.
Уміння ділової особи розмовляти по телефону впливає на її особистісний авторитет і авторитет установи, якою вона керує. Тому організації, котрі дбають про своє реноме, практикують короткотермінові курси з оволодіння основами роботи з оргтехнікою, телефоном. Уміння розмовляти по телефону є суттєвою складовою кваліфікації підприємців і керівників. Актуальність телефонного спілкування зростає ще й тому, що середня тривалість телефонних розмов за останні роки збільшилася в кілька разів. Як стверджують психологи, час телефонних бесід зростає за рахунок емоційного забарвлення, мовної нечіткості, неділового характеру фраз. Це свідчить, що на ділову інформацію витрачається дві третини часу, а одна третина — на паузи, вираження власних емоцій з приводу почутого. Тому важливо вміти не тільки лаконічно вибудовувати розмову по телефону, а й оперативно перебудовуватися, реагуючи на різні теми і різних партнерів.
Переговори. Призначення переговорів пов'язане із співпрацею і розв'язуванням спірних питань. Вони передбачають спільну діяльність суб'єктів, зорієнтовану на вирішення суперечностей з урахуванням потреб кожного з них. Особливість цієї діяльності полягає у наявності в кожного учасника переговорного процесу своїх цілей, інтересів, намірів, які частково збігаються, а частково різняться. Саме збіг інтересів уможливлює переговори, а розбіжність потреб спонукає сторони до їх проведення.
Збори. Проводять їх з метою спільного осмислення актуального для установи, організації питання. Найчастіше учасники зборів об'єднуються за спільним інтересом (партійні збори, збори громадськості). Передумовами успіху зборів є здатність тих, хто виступає, орієнтуватися на проблеми інших, уміння бачити реакцію в залі.
Індивідуальні і групові форми спілкування мають бути спрямовані на розвиток зацікавленості учасників обговорення проблеми, підвищення їх активності, актуалізацію їх творчого і комунікативного потенціалу.
Матеріальна культура кам’яного віку в Україні. Неолітична революція.
Матеріальна культура кам’яної добі поділяється на періоди: 1)Палеоліт(1млн-11тис. р. тому); 2)Мезоліт(середньокам’яний X-VIII тис. до н. е.); 3) Неоліт (новий кам’яний вік VII-IV тис. до н. е.); 4) енеоліт (мідно-кам’яний вік, IV-III тис. до н. е.); 5)Бронзовий вік (рубіж III-II тис. - поч. I тис. до н. е.); Залізний вік(I тис. р. до н. е.). У добу Палеоліту з’являється перший тип сучасної людини - кроманйонець. Люди об’єднуються у стада – перші штучні колективні помешкання і перші кістяні, кам’яні та дерев’яні знаряддя праці, що свідчить про початок цілеспрямованої виробничої діяльності людини. Люди полювали на тварин, займалися рибальством і збиранням плодів, ягід, коренів. З’явились релігійні вірування:тотемізм, анімізм, магія, фетишизм. Панував матріархат в суспільстві. За часів Мезоліту відбувся відступ льодовика, що призвело до зміни клімату, фауни, флори. Відбувся перехід полювання на менших тварин. Були винайдені лук зі стрілами, духова стріло метальна трубка і списи. З’явилися перші плоти і човни. Удосконалилися рибальські снасті (сіті, гачки) і способи рибальства. Було приручено собаку. Неоліт характеризується розвитком відтворюючого господарства ранніх землеробів-скотарів, мисливців, рибаків та збирачів. Виникнення землеробства і скотарства спричинило серйозні зміни в розвитку продуктивних сил. Значно прогресувала техніка виготовлення кам’яних знарядь праці. Удосконалювалися сокири і тесла, з’явилися мотики, серпи, зернотерки. Також з’явилися гончарство, ткацтво, прядіння.
В епоху Енеоліту на зміну мотичному землеробству приходить землеробство з ралом і тяглової сили великої рогатої худоби. починають застосовувати знаряддя з міді. Найвідомішою культурою епохи була Трипільська культура. Бронзовий вік характеризувався появою кочового скотарства в зоні степів, що призвело до першого великого суспільного поділу праці. В галузі металургії на зміну міді приходить бронза. Виникають різні ремесла. Були винайдені пічка для випалювання кераміки,гончарний круг, ткацький верстат. З початком залізного віку відбувся другий великий розподіл праці – відділення ремесла від інших занять, передусім землеробства. Розвитку продуктивності праці сприяли перший (землеробство і скотарство) і другий (виокремлення ремесла із сільського господарства) суспільні поділи праці. Це сприяло індивідуалізації праці, виникненню і розвитку приватної власності. Ці переходи в історико-економічній літературі прийнято називати неолітичною революцією.
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 99 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |