Читайте также:
|
Лекція № 15
Тема: «Захворювання системи крові. Анемія. Лейкоз. Геморагічний діатез»
АНЕМІЯ
Це патологічний стан, який характеризується зменшенням вмісту гемоглобіну або кількості еритроцитів в одиниці об’єму крові, з чим пов’язаний розвиток кисневого голодування тканин.
При анемії порушується функція різних органів і систем. Анемія діагностує у 40% дітей до 3-х років, у 30% дітей у період статевого дозрівання, значно рідше в інших вікових групах.
Розрізняють три великі групи анемій.
1. Постгеморагічна, розвивається внаслідок гострих або хронічних крововтрат.
2. Гемолітична анемія, причиною якої можуть бути інтоксикації, отруєння, важкий стан після опіків, переливання несумісної крові, гемолітична жовтяниця новонародженого на тлі резус-конфлікту або за системою АВО.
3. Дефіцитна й апластична анемії, які спричинені розладом еритропоезу під впливом дії радіоактивного опромінення, інтоксикації, отруєння, дефіциту заліза, міді, магнію, марганцю, цинку, вітамінів, білків.
У дітей частіше зустрічається залізодефіцитна анемія.
Етіологія і патогенез: нестача заліза в організмі дитини може виникнути у наслідок:
1). Аліментарного дефіциту в результаті нераціонального харчування (раннє штучне вигодовування, незбалансова дієта, переважно молочно-вуглеводистого характеру).
2). Недостатнього надходження заліза від матері (недоношеність, багатоплідна та багаторазова вагітність).
3). Порушення всмоктування та транспорту заліза.
4). Підвищення потреби заліза під час посиленого росту дитини (ранній хлороз періоду статевого дозрівання дівчат).
5). Підвищених втрат у разі гострих і хронічних кровотеч, глистяної інварі, підвищення потреби під час інфекційних захворювань.
КЛАСИФІКАЦІЯ.
За зниженням рівня Нв розрізняють три форми анемії:
1. Легка (Нв 110-91 г/л).
2. Середньої тяжкості (Нв 90-71г/л)
3. Важка форма (Нв нижче 70 г/л)
За ступенем забарвлення еритроцитів і за кольоровим показником розрізняють анемії:
¾ Нормохромні.
¾ Гіпохромні колірний показник нижче 0,8.
¾ Гіперхромні.
КЛІНІКА. Першими симптомами є млявість, погіршення (апетиту, блідість шкіри та слизових оболонок). У разі тривалого і значного дефіциту заліза спостерігається лущення, сухість, пігментація шкіри, ламкість і дистрофія волосся та нігтів, розлади травлення, втрата апетиту, прояви стоматиту, глоситу, гастроентериту, дуоденіту. Зміни з боку нервової системи: підвищена збудливість, емоційна неврівноваженість, поступове відставання у психологічному, мовному, фізичному розвитку, млявість, швидка втомливість, в’ялість. У дітей старшого віку головний біль запаморочення.
Зміни С.С.С. характеризуються задишкою, серцебиттям, тенденцією до гіпотонії, тахікардією, глухістю тонів серця, систолічним шумом, гіпертрофією лівого шлуночка. Діти з анемією ІІ-ІІІ ст.. часто хворіють на ГРВІ, пневмоніями, кишковими інфекціями, виникненням хронічних запальних вогнищ.
ДІАГНОСТИКА. Характерні симптоми та показники крові.
ЛІКУВАННЯ. Максимальне перебування на свіжому повітрі.
Повноцінне харчування продуктами багатими на залізо, китова ікра, толокно, м’ясо кролика, телятина, яєчний жовток, яблука, морква, гречка, гранат.
Препарати заліза та вітаміни. Давати препарати заліза між годуванням або за 1 годину до їжі, препарати запивати соком лимону, соляною кислотою, призначати великі дози аскорбінової кислоти та інших вітамін. Дозу визначають з розрахунку 4-6мл елементарного заліза на 1кг маси тіла дитини за 3 приймання на добу. Препарати мають в середньому 20% елементарного заліза тому дозу на добу збільшують в 5 разів.
Препарати для ентерального призначенн:
¾ феррокаль – 40мг 1 табл.
¾ гемостимулін – 400мгв 1 табл.
¾ сироп алоє з залізом – 20мг в 1мл
¾ лактат заліза – 40 мг в 1 пор.
¾ ферроплекс – 40 мг в 1 табл.
Парентерально призначають дітям із важкою формою анемії:
а). ферковен
б). ферамід
в). феррум –лек
До 1 року 10-15 мл: від 1-3 років 25-40мл щоденно або через день
Одночасно з препаратами заліза призначають 1% розчину міді сульфату 5 крапель з молоком 2-3рази на добу. Переливання крові, еритроцитної маси тільки при тяжкій анемії Нв ‹ 60 ч/п. Для відновлення нормальної кишкової флори дають біопрепарати: біфідумбактерін, лактобактерин. Проводять масаж ЛФК. Тривалість лікування - 6 міс, недоношених дітей – протягом 2 років.
Диспансерізація 3 роки, на 1 році ан крові 1 раз в місяць, а потім щоквартально.
ЛЕЙКОЗ
Злоякісна пухлина, що характеризується пригніченням кістково-мозкового, кровотворення, внаслідок чого відбувається дифузна заміна нормальних елементів кісткового мозку пухлинними клітинами.
Із усіх злоякісних, лейкози становлять найбільший відсоток 25-30.
Етіологія і патогенез. Вважають, в етіології лейкозу певна роль належить генетичним чинникам, дії іонізувального випромінювання, концерогенності деяких речовин, визнання набула вірусна теорія походження, тощо. Основним патогенетичним механізмом розвитку хвороби є пригнічення нормального кровотворення, поява атипових бластів, проліферація їх у кістковому мозку. Збільшення патологічно змінених, незрілих клітин крові в організмі дитини зумовлюється не стільки посиленою проліферацією, скільки продовженням тривалості їхнього життя порівняно із здоровими клітинами. В період розпалу хвороби їхній рівень особливо високий. Під час ремісії кількість лейкемічних клітин помітно зменшується про те повністю ліквідувати їх наявними препаратами не вдається.
КЛІНІКА. Унаслідок пригнічення кістково-мозкового кровотворення з’являються такі ознаки: анемія-блідість шкірних покривів, дратівливість, слабкість, кровотечі із слизових оболонок, кишкова, маткова. На шкірі – з’являються петехії та екхімози (тромбоцитонемія) у зв’язці зі зниженням лейкоцитів, які функціонують (підвищена температура тіла, явища сепсису, ІРВІ, глибокі ураження), біль у кістках, збільшення лімфовузлів, печінки, селезінки. Вторинне ураження органів і систем. Частіше цис – головний біль, нудота, блювання, дратівливість, ригідність м’язів шиї.
Ураження яєчок – проявляється однобічним безболісним збільшенням яєчок, зниження рухової активності, слизова оболонка ротової порожнини уражається стоматитом, спостерігається гнійно-некротичні ангіни.
ДІАГНОСТИКА. Клінічні симптоми показники крові зниження Нв (менше 50х109/ п).Кількість Z підвищена або в нормі, а у 50% хворих Z значно знижено. У мазку периферичної крові бластні клітини, якщо їх до 10% - цього достатньо, щоб поставити діагноз.
ЛІКУВАННЯ. Ліжковий режим. Дієта № 5. Збагачувати їжу білками, вітамінами (свіжі овочі, фрукти). Стежити за ЧД, Р, АТ, а також фізіологічними відправленнями.
Відповідно до протоколів вінкристин, рубоміцин, L-аспарагіназа, блоки цитозару, циклофосфан, андріоміцин, високі дози метотрексату, преднізолон, ендолюбально метотрексат, цитозар, преднізолон. Також а/б, протигрибкові препарати. Тривалість лікування з профілактичним опроміненням ЦНС становить 10 міс і більше. Ремісії вдається досягти на 33-й день лікування. Підтримувальна терапія 6-меркаптопурином і метотрексатом триває 2 роки.
Прогноз при лімфобластному лейкозі- одужує майже 80% хворих. При мієлобластному – сумнівний. Діти потребують трансплантації кісткового мозку.
Дата добавления: 2015-01-30; просмотров: 112 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |
|