Читайте также:
|
|
Живі організми, а значить і екосистеми, реагують на силу впливу того чи іншого екологічного фактора. Негативний вплив екологічного чинника може виникати як у випадку надлишку, так і недоліки його дози. Тому є поняття сприятливі дози, або зона оптимуму екологічного чинника і зона песімума (дози екологічного чинника, при яких організми почуваються пригнічено).
Максимальних і мінімальних переносимості ЗНАЧЕННЯ ДОЗИ ЕКОЛОГІЧНОГО ЧИННИКА звуться «КРИТИЧНІ ЗНАЧЕННЯ» (КРИТИЧНІ ТОЧКИ).
Набір значень екологічного чинника при яких можливе життя називається зоною толерантності (зоною виживаності) екосистеми щодо даного екологічного фактора.
Зона оптимуму - набір значень екологічного чинника оптимально сприятливих для життя і розвитку живих організмів...
Найбільше поширені організми з широким діапазоном толерантності щодо всіх екологічних факторів.
Для нормальної життєдіяльності екосистеми будь екологічний фактор повинен приймати оптимальні значення або хоча б не виходити за межі критичних точок - закон оптимуму.
Лімітуються екологічні чинники - це ті екологічні фактори, доза яких наближається до критичних значень, тобто значення, яких вище або нижче оптимального значення.
1,3 – зона угнетенности;
1+2+3 – зона толерантности, 2 – зона оптимума; 4- зона смерти
Таким чином, лімітуючі фактори стримують розвиток організмів за рахунок нестачі або надлишку цього чинника порівняно з потребою.
Принцип Лібіха - стійкість екосистеми визначається найслабшою ланкою в
ланцюзі її екологічних потреб (тобто стійкість визначається тим компонентом, що в мінімумі).
Обмежує значення МАЮТЬ НЕ ТІЛЬКИ ФАКТОРИ, ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ У мінімуму, але ТА ЇХ МАКСИМАЛЬНІ або надлишковою ЗНАЧЕННЯ. ВПЕРШЕ ПОДАННЯ ПРО лімітуючий вплив НАДЛИШКОВОГО ЧИННИКА НАРІВНІ З МІНІМАЛЬНИМ було висловлено в 1913 Г. зоолог В.Шелфорда, сформулював закон ТОЛЕРАНТНОСТІ: ІСНУВАННЯ ВИДУ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ як недоліки, ТАК І НАДЛИШКОМ будь-якого з ряду факторів, МАЮТЬ РІВЕНЬ, близькі до межі ПЕРЕНОСИМОСТІ ДАНИМИ ОРГАНІЗМОМ.
Вся сукупність умов, необхідних для існування того чи іншого виду живих організмів, а також його роль у біологічному співтоваристві складають екологічну нішу. Кожен вид займає свою нішу в співтоваристві.
6) Біосфера та структура
Біосфера -це сфера життя,тобто область існування ж.о на землі.
Вернадський дав таке визначення: - це область існування ж.о,яка піддавалась,піддається и завжди буде піддаватися змінам під дією ж.о.
В структурному плані біосфера поділяється на ж.о і всі середовища їх існування (атмосфера,гідросфера,літосфера)
Вернадський виділив такі види речовини:Жива речовина(3 види ж.о),біогенна-продукт життєдіяльності ж.о,косна-речовина в створені якої ж.о участі не брали,біокосна-речовина,яка виникла під впливом дії ж.о на косну речовину,радіоактивна,космічна.
Ж.о поділяються на рослинний і тваринний світ.
Рослинний світ -продуценти-це зелені рослини,які є автотрофами,тобото самостійно харчуються,для їх харчування не потрібні ін. ж.о,харчуються не органікою.
Тварини -консументи 2х видів:макроконсументи,мікроконсументи.
Атмосфера- це повітряна оболонка на землі,яка простирається на порядка 200 км над землею.Але 50% усієї маси зосереджені у 5 км приземному прошарку,75% у 10 км,95% у 15-18 км.
Роль: стабілізатор температури,клімату;через атмосферу відбувається основні процеси за рахунок яких ф-є біосфера;джерело дихання усіх ж.о.
Гідросфера -водяна оболонка землі,яка включає океани,моря,річки,озера,підземні води,льодовики.Солона вода-в океанах і морях.Прісна-річки,підземні води,льодовики.
80% прісна вода знаходиться у льодовиках.Сольоної води 96,5%.
Роль:гарний стабілізатор температури і клімату;через води відбувається всі кругобіги речовини;вода-основа механізмів усіх процесів завдяки яким ф-є життя.
Літосфера -тверда оболонка землі,яка включає всю земну кору і частину мантії,для життя любого виду в літосфері є наявність грунтів,а комфортне життя людини наявність корисних копалин.
Грунти -історичне-органно-мініралогічне тіло,яке виникло в гравітаційному полі землі під впливом ж.о,на скалистій поверхні в різних умовах клімату і рельєфу.
Структура біосфери по Реймансу:аєробіосфреа і аєробіоти;гідро біосфера і гідробіоти;геобіосфера і геобіоти.
7) стійкість біосфери, саморегуляція
Біосфера ф-є у стані динамічної речовини,яка має назву гомеостаз.
Гомеостаз -саморегуляція, здатність відкритої системи зберігати сталість свого внутрішнього стану за допомогою скоординованих реакцій, спрямованих на підтримку динамічної рівноваги.
Стабільність біосфери може порушуватись,якщо ці порушення не значні,то завдяки процесу саморегуляції система знову повертається у стабільний стан.
Саморегуляція -спроможність біосфери відновити свій стан після незначних природніх,або антропогенних,завдяки процесам саморегуляції.У живій природі відбувається завдяки таких процесів як адаптація ж.о і ф-ня з ланцюжків зворотніх зв'язків.
Самоочищення відносять до саморегуляції-це здатність біосфери до руйнування,або переведення в індиферентний стан забрудненої речовини.Очишення відбувається за рахунок ф-ї редуцентів.Вони в процесі розкладання переводять токсичну мертву органіку в нетоксичну.
Очишення від хім.. забрудненя відбувається завдяки хім. реакцій,які токсичну речовину переводять у нетоксичну.
8)Джерела енергії у біосфері.Потоки енергії.Трофічні ланцюжки.Кругообіги речовини.
Для ф-ня любої системи і екосистеми необхідна енергія.В Систему необхідно подати концентровану енергію(за рахунок якої можливе виконання роботи.Як тільки система почне ф-ня,відбувається перетворення концентр.енегр. у роботи і їх частина виділяється у вигляді відпрацьованої,розсіяної тобто теплової енергії.Для того щоб система ф-ла,необхідно,щоб підтримувався баланс енергії,а саме є концентроване.
Ек=А+Етепл-рівняння енерг.балансу світлову енерг. Поглинають продуценти на пряму,а передають її разом з їжею інших ж.о по ланцюжкам харчування,які мають назву трофічні ланцюжки- ряд ж.о в якому кожна попередня ланка є їжею до наступного.
Основним джерелом концентр.ен є сонце.
Сонце-продуценти-консументи-космос.
Для ф-ня ж.о потрібна речовина.особливість живого є те,що живе постійно обмінюється енергією і речовиною навколишнього середовища.Хім.елементи з яких народжується біомаса беруть з навколишнього середовища,а значить вони повинні бути задіяні у кругообігу.
2 види кругообігу:великий або геологічний;малий,або біогеохімічний
Геологічний-це кругообіг,який ініціюється технологічними рухами землі.ж.о участі не брали.
Біогеохімічний-кругообіг елементів при якому вони на одних участках проходить через живе,а на ін.. через навколишнє середовище.
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 141 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |