Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Економічна сутність прибутку

Рисунок 500-1 (Зависимость T_os (K) для ОПН-500 кВ) разбит для повышения точности на

3 графика.

Для построения первого графика №1 (T_os изменяется от 0,0001 до 0,0025) дополнительно рассчитаем еще 2 значения: T_os =0,002 – К=1,80; T_os =0,0025 – К=1,81.

Для всех 5-ти коммутаций значения определены выше описанном способом и приведены в следующей таблице П8.2., где также даны величины ожидаемых количеств воздействий N_s на резистор одной фазы ОПН в год для ВЛ 500 кВ длиной 400 км и величины расходуемого ресурса, определенные при P = 0,98.

Таблица П8.2

	Вид коммутации	Ns		Ns	Tos(0,98)	Tos(0,98) Ns
	Плановое включение ненагруженной линии		0,043	0,258	0,23	1,38
	Трехфазный разрыв передачи вследствие ликвидации несимметричного к.з.	2,6	0,0006	0,00156	0,005	0,013
	Успешное ТАПВ	0,104	0,18	0,01872	0,75	0,078
	Неуспешное ТАПВ	2,72	0,0003	0,000816	0,004	0,011
	Разрыв передачи при асинхронном ходе	0,0216	0,04	0,000864	0,327	0,0071

Суммируя данные столбца (Ns ) табл. П8.2, определим, в соответствии со знаменателем формулы П6.12, математическое ожидание ресурса расходуемого во всех коммутациях в течение одного года. В данном примере величина равна 0,28 о.е., определенное по формуле П6.12 математическое ожидание срока службы ОПН-500 составит N_сл = 22/0,28 = 78 лет. Срок службы ОПН-500, оцененный с доверительной вероятностью Р = 0,98, определяется по формуле П6.13. Величины расходуемого ресурса, отвечающие вероятности Р = 0,98, определенные по кривым P_s(T_os), аналогичным рис. П8.3, приведены в предпоследнем столбце табл. П8.2. Умножив T_os (P = 0,98) на N_s и просуммировав по всем коммутациям, получаем величину расходуемого ресурса, которая с вероятностью 0,98 не будет превышена в течение одного года работы ОПН. Для данного ОПН-500 получим Т рас_х(Р =0,98) = 1,49 о.е., N_cя = 22/1,49 = 14 лет, т.е. срок службы, оцененный с доверительной вероятностью 0,98, составит не менее 14 лет.

Все приведенные выше оценки сделаны для ОПН, установленного на разомкнутом конце электропередачи. Если провести аналогичные расчеты для ограничителя, установленного на питающем конце, то срок службы, оцененный с доверительной вероятностью 0,98, составит не менее 28 лет. Если этого будет недостаточно, то необходимо поставить дополнительный ОПН или реактор.

Економічна сутність прибутку

Головною кінцевою метою господарсько-виробничої діяльності будь-якого підприємства є отримання певного фінансового результату (в кращому випадку це буде прибуток або в найгіршому ­ збиток). Зазвичай отримання збитку чи дуже малого прибутку в звітному періоді є дуже негативним явищем, що негативно впливає на інвестиційну привабливість підприємства, що в свою чергу призводить до відмови потенційних інвесторів інвестувати додаткові фінансові ресурси для розвитку підприємства. Прибуток від підприємницької діяльності є одним із найсуттєвіших показників фінансової звітності, що відображає фінансовий стан даного підприємства, та є найважливішим індикатором ефективності господарської діяльності. Тому для підприємства дуже важливо контролювати рівень прибутковості діяльності для стабільного існування в сучасних умовах жорстокої ринкової конкуренції.

Так як прибуток підприємства є розрахунковою величиною і обчислюється як позитивна арифметична різниця між доходами (виручкою), що були отримані підприємством в процесі його господарської, фінансової чи інвестиційної діяльності із вирахуванням всіх непрямих податків та зборів (в тому числі податку на додану вартість), що були сплачені до бюджету відповідного рівня та всіма витратами, шо були понесені цим суб'єктом господарювання в тому самому звітному періоді з метою отримання відповідних доходів.

Саме тому величина кінцевого фінансового результату (в нашому випадку-прибутку) є величиною досить несталою і залежить як мінімум від двох економічних показників (доходів і витрат), впливаючи і коригуючи які можна легко маніпулювати кінцевими фінансовими результатами діяльності підприємства. На даний момент немає єдиної стандартної методики ведення бухгалтерського обліку доходів і витрат, а так як ці показники є ключовими у визначенні рівня прибутку підприємства то і в результаті немає єдиної методики обліку прибутку, тому основною метою нашого дослідження є визначення альтернативних методів обліку прибутку та визначення законних методів впливу на фінановий результат підприємства за допомогою методів креативного обліку.

Для детального визначення сутності даного поняття необхідно більш детально вищначити економічну сутність прибутку у нормативно-правових актах та в поглядах науковців, що досліджували проблемні питання, пов'язані із бухгалтерським обліком прибутку.

Не дивлячись на законодавче вирішення цього питання та значні науково – практичні напрацювання, полеміка щодо фінансових результатів є досить актуальною.

Кривицька О.Р.[[1]] у своєму дослідженні провела систематизацію поглядів щодо сутності прибутку як економічної категорії та обґрунтування його призначення в сучасних умовах господарювання та зауважила, що нині прибуток є важливою категорією ринкової економіки, яка акумулює навколо себе низку різних і таких, що не мають єдиного твердження, підходів щодо його визначення. Це, своєю чергою, породжує дискусійність у трактуванні сутності прибутку.

Еволюція економічної думки засвідчує, що становлення економічної системи відбувалося поступово, по мірі розвитку економічної теорії і самої економіки. Визначення сутності прибутку було поступовим і різноплановим. У додатку А наведено дефініції сутності прибутку в зарубіжних економічних теоріях.

Охарактеризувавши роль прибутку в ринковій економіці (Додаток Б) відповідно до економічних досліджень автор зробив висновок, що вона є неоднозначною..

Саме поняття прибутку в економічній системі існує завдяки наявності товарно-грошових відносин, що спонукали появу та розвиток інституту приватної власності. Кривицька О.Р.[[2]] пропонує не розглядати прибуток лише як мотиваційну силу для організації діяльності, а зауважує на доцільність дослідження його як проміжну, перехідну або навіть об’єднуючу ланку між такими категоріями, як інтерес і діяльність. На думку автора саме наявність певного економічного інтересу, є головною мотивацією до здійснення діяльності. Тому прибуток як один із видів фінансового результату, отриманого в ході організації господарської діяльності виступає джерелом забезпечення інтересів різних суб’єктів господарювання в умовах ринкової економіки.

Розглядаючи прибуток як джерело задоволення інтересів, можна аргументувати, що сутність прибутку доцільно визначати, виходячи з видів можливих інтересів. Хто і в якому прибутку зацікавлений, також визначається тим, який інтерес у того чи іншого суб’єкта ринкових відносин.

Пропонуємо систематизувати всі інтереси в п’ять основних груп, для яких і визначається по-різному функціональне призначення прибутку(Рис 1).

Рис. 1 Рівні заінтересованості різних суб’єктів ринкових відносин у рівні прибутку