Читайте также:
|
|
Спрощення процесу розрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток на основі Міжнародних стандартів фінансової звітності та ефективний контроль держави дозволить задовольнити потреби всіх користувачів фінансової звітності (держави, інвесторів, акціонерів та управлінського персоналу) та сприятиме підвищенню прозорості та детінізації бази оподаткування.
Альтернативним шляхом є заміна системи оподаткування податком на прибуток, зокрема встановлення об’єктом оподаткування лише прибутку, виплаченого в якості дивідендів або при здійсненні інших витрат, які сплачуються за рахунок прибутку.
ІІІ. Спрощення податкової системи, що передбачатиме:
1) зменшення кількості податків та зборів, які справляються в Україні.
Необхідно обґрунтувати кількість податків та зборів, які справляються в Україні, з урахуванням податкових надходжень від цих податків та витрат, які пов’язані із їх справлянням. Прикладом мають бути провідні країни, в яких кількість податків не перевищує 10: Німеччина (9 податків), Китай (7 податків), Іспанія (8 податків), Нідерланди (9 податків), Норвегія (4 податки), Португалія (8 податків), Російська Федерація (7 податків), Франція (7 податків), Швеція (4 податки). Необхідно скасувати численні спеціальні податки і збори, які сумарно генерують 2% доходів державного бюджету, але вимагають окремого адміністрування:
збір за першу реєстрацію транспортного засобу;
збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;
збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками;
збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності;
збір за користування радіочастотним ресурсом України;
екологічний податок;
туристичний збір;
збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності;
збір за місця для паркування транспортних засобів.
Компенсація втрат державного бюджету досягається підвищенням акцизних ставок (щодо збору за першу реєстрацію транспортного засобу, збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства), розширенням бази акцизного податку шляхом включення до переліку підакцизних товарів електроенергії та природного газу, які входять до гармонізованої номенклатури товарів у країнах – членах ЄС (щодо зборів у вигляді цільових надбавок);
2) зменшення кількості платежів на рік, витрат часу і коштів на ведення податкового обліку і сплату податків за рахунок спрощення форм податкових декларацій та запровадження електронного документообігу між платниками і контролюючими органами (для всіх платників податків без виключень);
3) внесення змін до системи оподаткування задлядетінізації економіки:
а) зміна системи ПДВ:
· запровадження диференційованої ставки ПДВ, що полягає у зменшенні ставки при здійснені розрахунків між платниками ПДВ до 7%, а при реалізації неплатникам ПДВ до 17%;
· встановлення чітких термінів для відшкодування ПДВ;
· відкриття окремих рахунків для розрахунків по ПДВ;
· удосконалення автоматичного відшкодування ПДВ;
б) зміна системи збирання єдиного соціального внеску:
· об’єднання всіх фондів соціального страхування в єдиний фонд;
· скорочення єдиного соціального внеску з 36,77% до 18% на перехідний період тривалістю півроку для тих платників податку, які збільшать фонд оплати праці в два рази;
4) розширення бази оподаткування за податками та зборами, які справлятимуться для компенсації податкових надходжень від податків та зборів, що будуть скасовані, в тому числі за рахунок поступового зменшення податкових пільг та спеціальних режимів в окремих галузях, за умови одночасного введення адекватних компенсуючих механізмів державної підтримки для галузей, що користуються такою в країнах-конкурентах: ЄС, США.
Потребує перегляду перелік доходів та витрат, що не оподатковуються, операцій, що не є об’єктом оподаткування або звільнені від оподаткування;
5) надання податкових пільг виключно в межах пріоритетів державної соціально-економічної політики.
Виходячи з європейського досвіду, доцільним уявляється збереження пільг соціальної спрямованості, а також пільг, спрямованих на інновації, енергозбереження та підвищення енергоефективності з одночасним підвищенням рівня контролю за досягненням ефективності та відповідальності за недосягнення соціального (економічного) ефекту від користування податковими пільгами для пільговиків;
6) відповідність основним принципам оподаткування, рекомендованим Організацією з Економічного Співробітництва та Розвитку (ОЕСР). Зокрема, врахування результатів діяльності Форуму ОЕСР з питань податкового адміністрування з метою вдосконалення законодавчої бази стосовно:
· податкового адміністрування,
· координації зусиль в боротьбі проти ерозії податкової бази та її перенесення до юрисдикцій з низьким рівнем оподаткування,
· трансфертного ціноутворення
· автоматичного обміну податковою інформацією;
7) зміщення акцентів з прямих податків на непрямі:
· перенесення податкового навантаження з праці і капіталу на споживання, ресурсні та екологічні платежі;
· подальший перегляд ставок плати за користування надрами тих корисних копалин, надходження від яких є досить низькими при тому, що їх видобуток є достатньо рентабельним.
IV. Стимулювання заінтересованості органів місцевого самоврядування в економічному розвитку регіонів через спрямування частини загальнодержавних податків і зборів до місцевих бюджетів.
Способом розв’язання проблем є розроблення та ухвалення до 2016 року нової редакції Податкового кодексу України і внесення змін до Бюджетного кодексу України.
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 128 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |