Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

АНАЛІЗ КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Читайте также:
  1. V. ЕТАП САМОАНАЛІЗУ, ГРУПОВОЇ РЕФЛЕКСІЇ ТА САМОРОЗВИТКУ
  2. АНАЛІЗ ВАЛЮТНОГО РИНКУ ТА ОПЕРАЦІЙ НА ВАЛЮТНОМУ РИНКУ
  3. Аналіз виробництва культури
  4. Аналіз витрат і собівартості продукції рослинництва
  5. Аналіз витрат на виробництво продукції
  6. Аналіз вихідних умов
  7. Аналіз власне ринку
  8. Аналіз внутрішнього середовища
  9. Аналіз динаміки та структури операційних витрат страхових компаній
  10. Аналіз динаміки та структури пасивів страхових компаній за 2010-2012 рр.

максимальної роботи в осіб різного віку

(в процентах від рівня спокою).

 

--------------------------------------------------------------

Вік (роки): 9: 12: 15: 18: 2О-3О

--------------------------------------------------------------

Вміст молоч-

ної к-ти (в %

від рівня спо- 33О 375 4ОО 48О 5ОО

кою).

--------------------------------------------------------------

Менші анаеробні можливості дітей та підлітків з одного боку, і висока інтенсивність аеробних процесів - з другого боку, визначають високу швидкість відновних процесів в організмі, що знаходиться в стадії росту.

Ростучий організм характеризується рядом інших особливостей. Зокрема, недосконалістю регуляторних механізмів процесів обміну, їх нестійкістю при тривалій роботі. Характерною для дітей та підлітків є порівняно низька потужність і стійкість в діяльності залоз внутрішньої секреції (ендокринних залоз). Як відомо, деякі гормони, що виробляються ними (зокрема, адреналін) виконують важливі функції при роботі. Вони сприяють кращому забезпеченню працюючих м'язів і інших органів і тканин джерелами енергії, підвищують активність ферментів, що здійснюють хімічні реакції, завдяки яким виконується м'язова робота. Недостатня потужність ендокринних залоз, їх нездатність тривалий час функціонувати на високому рівні, висуває як необхідну вимогну при заняттях фізичними вправами з дітьми і підлітками високу емоційність. Важливим фактором, що сприяє підвищенню емоційності занять і, отже, стимулюючим діяльність ендокринних залоз, являється обстановка їх проведення.

Проведення занять в лісі, в парку, в красиво оформленому залі і т.д., сприяють створенню в організмі сприятливих умов для виконання роботи. Всі вказані особливості ростучого організму дозволяють дітям та підліткам порівняно легко переносити короткочасні інтенсивні фізичні навантаження, при яких енергетичне забезпечення здійснється переважно за рахунок алактатного анаеробного механізму (розщеплення креатинфосфату). При менш інтенсивному, але тривалішому навантаженні (більш 2О/3О сек) великого значення набуває гліколітичний механізм забезпечення енергією. Діти та підлітки такі вправи виконують з великими труднощами; вони значно поступаються дорослим в працездатності у вправах переважно гліколітичного спрямування.

Коли тривалість роботи перевищує 4-5 хв, енергетичне забезпечення здійснюється майже виключно за рахунок аеробного процесу. У таких вправах працездатність дітей наближується до працездатності дорослих. Однак, при дуже тривалих вправах аеробного характеру працездатність дітей і підлітків знову знач-

но зменшується.

Ілюстрацією до сказаного може служити фактичний досвід тренерів по плаванню. Як відомо, плавання є таким видом спорту, в якому діти і підлітки можуть досягти дуже високих результатів. Але спочатку вони досягають кращих результатів у плаванні на середні та довгі дистанції (4ОО-15ОО м), тобто на переважно аеробних дистанціях. Пізніше, коли діти стають старшими вони показують високі результати на більш коротких дистанціях (1ОО-2ОО м), на яких надзвичайно важливу роль відіграє гліколітичний механізм енергозабезпечення.

Таким чином, діти і підлітки проявляють порівняно високу працездатність у вправах, котрі вимагають витривалості як до швидкісної, так і до тривалої роботи. Особливо важким і навіть небезпечним для здоров'я юних спортсменів є вправи на витривалість лактатного анаеробного спрямування. За словами відомого новозеландського тренаре А.Ліьярда для дітей і підлітків "небезпечний тривалий швидкісний біг, а не тривалий біг взагалі". Велика кількість потенціальних чемпіонів потерпіло поразку тому, що вони в тренування і змагання включали тривалий швидкісний біг будучи в тому віці, коли їх фізичний розвиток не був опорою для такого навантаження.

Розвиток швидкісної витривалості доцільно проводити не раніше 17-18 років.

Заняття фізичними вправами з дітьми і підлітками повинні сприяти гармонійному розвитку ростучого організму, збільшенню його функціональних можливостей. Мета дитячого і юнацького спорту - створення сприятливих передумов для досягнення високих спортивних результатів в оптимальному віці кожного виду спорту.

Вік, у якому слід підводити спортсмена до досягнення найвищих спортивних результатів, неоднаковий для різних видів спорту. Так, плавці, стрибуни у воду, гірськолижб'ярі, акробати, тенісисти, фігуристи, спеціалісти з художньої гімнастики функціонально готові до досягнення високих спортивних результатів лише в 17-18 років. У 19-2О-літньому віці створюються оптимальні передумови для досягнення високих результатів у спортивних іграх, швидкісно-силових видах легкої атлетики. Для таких видів спорту, котрі вимагають великої витривалості оптимальні передумови до досягнення високих спортивних результатів створюються у віці 22-24 роки і старшому.

При заняттях з юними спортсменами не слід застосовувати великих фізичних навантажень.Не рекомендуються тривалі динамічні зусилля і статичні напруження. Найбільш доцільними є короткочасні інтенсивні вправи різноманітні за характером, з достатнім часом відпочинку. При багаторічному тренуванні слід орієнтуватися на поступове збільшення об'єму, а не інтенсивності тренувальних навантажень.

Біохімічні особливості старіючого організму і обгрунтування методики занять фізичною культурою з особами похилого віку.

До періоду старіння відносять вік з 55 років для жінок і з 6О років для мужчин. Але можливі значні індивідуальні коливання. Звичайно, всі ті особливості, які характерні для людей вказаної вище вікової категорії, характерні, хоч і в меншій мірі, для людей і молодших.

Старіючий організм характеризується особливостями, які відрізняють його від ростучого зрілого організму.

Перш за все, це загальне зниження інтенсивності процесів обміну. У таблиці 3 представлені дані про зміни обміну речовин з віком (у процентах від величини, характерних для осіб у віці 2О-3О літ, за М.М.Яковлевим, 1962).

Загальне зниження інтенсивності процесів обміну в організмі відображує зниження інтенсивності пластичного енергетичного обміну.

 

Таблиця 3.

--------------------------------------------------------------

Вік, роки: 2О-3О: 4О: 5О: 6О: старші 65

--------------------------------------------------------------

Основний обмін

(на 1 м кв.по- 1ОО 8О 75 75 7О

верхні тіла в

%).

 

Інтенсивність білкового обміну після 3О-літнього віку закономірно знижується. Якщо прийняти інтенсивність білкового обміну в 2О-3О літньому віці за 1ОО%, то в 4О років вона складає 9О%, в 5О років - 8О%, в 6О-75 і у віці старшому 65 років приблизно 7О% від цього вихідного рівня. Результатом цього є зниження інтенсивності фізіологічної регенерації клітин і тканин, що призводить до вікової інволюції (старінню) організму.

З віком проходить не лише загальне зниження інтенсивності білкового обміну, але і порушення динамічної рівноваги між процесами розпаду і синтезу білків в організмі.Процеси розпаду білків в організмі починають переважати над процесами їх синтезу. Це призводить до зменшення загального вмісту білків в

організмі, структурних білків, білків-ферментів, еритроцитів і геміглобіну крові, міоглобіну в м'язах і ін. білків. Знижується число клітин в головному мозку і інших органах і тканинах, наступає атрофія частини м'язових волокон. Спостерігається значне зниження м'язової маси в організмі. Як приклад, можна відмітити зниження м'язової маси в організмі однієї і тієїж людини з 35,8 кг у 3О років до 23,8 кг - в 7О років. Проходить помітне зниження сили і бистроти. Станова сила знижується в 6О років на 25-4О%, а сила кисті - на 25-3О%, на 1О-4О% зменшується швидкість рухів. Однак, останнє може залежати від змін, що проходять не лише безпосередньо в м'язах, але і в нервово-м'язовому апараті в цілому.

Зменшення білків організмі приводить до зниження функціональних можливостей важливих органів і тканин: серця, легень, печінки і ін. Знижуються можливості ферментних систем організму. Так, АТФ-азна активність падає в людини у 76-8О-літньому віці до 1О-3О% від того рівня, який спостерігається в молодому віці.

В основі вказаних змін білкового обміну лежать дві головні причини. По-перше, зменшення вмісту в тканинах нуклеїнових кислот (ДНК і РНК), що несуть генетичну інформацію про порядок амінокислот в тканинних білках і відіграють важливу роль в процесах синезу білка. По друге, зниження інтенсивності окислювальних реакцій, що дають енергію, необхідну для біосинтетичних процесів. Утворюється своєрідне замкнене коло. Зниження генетичної інформації (ДНК) і матеріалу, який передає цю інформацію (РНК), тягне за собою обмеження синтезу білка, в тому числі і білків-ферментів, зокрема, окислювальних ферментів. Ця остання обставини спричиняє зниження інтенсивності окислювальних процесів, і отже, до зниження генерування енергії, необхідної для синтезу нуклеїнових кислот і білків. Із цих двох "першопричин" за думкою М.М.Яковлева більш доступним нашим впливам є окислювальні процеси. На їх активацію і інтенсивність і повинні бути спрямовані міроприємства, розраховані на боротьбу зі старінням, на продовження життя, зокрема, заняття фізичними вправами.

Не менш важливими для процесу синтезу білка є його забезпеченість будівельним матеріалом - амінокислотами. Разом з тим, в похилому віці фонд вільних амінокислот у всіх органах і тканинах скорочується, причому в м'язах це наступає уже в середньому віці.

Має місце зниження анаеробних можливостей в розмірах кисневого боргу при виконанні максимальної роботи. Так, величина кисневого боргу, яку 2О-3О-літня людина може утворити при виконані максимальної роботи, до 5О років знижується на 4О%, а до 65 років - на 6О%. Відповідно знижується і працездатність.

Для старіючого організму непосиленими являються всі вправи, зв'язані з проявом різних форм витривалості, вправи спряжені з високим ступенем кисневої недостатності.Слід також врахувати, що тривала робота високої інтенсивності супроводжується у людей похилого віку різким зниженням активності окислювальних ферментів.

Однією із причин зниження працездатності з віком слід вважати і зміни в мінеральному обміні. В м'язах проходить зниження фосфору, калію, кальцію і ін. Відомо, що вміст калію в м'язах знаходиться в прямому зв'язку з їх працездатністю. Треновані м'язи багаті на калій, в той час як м'язи малопрацез-

датні бідні на нього. Можливо, що зниження концентрації калію у м'язах і є однією із причин вікового зменшення їх працездатності.

З віком знижуються функції залоз внутрішньої секреції, які як говорилося вище, приймають участь в процесі підготовки організму до виконання роботи (підвищують активність і кількість ферментів, покращують постачання м'язів джерелами енергії і т.д.). У людей похилого віку фізичне навантаження не

викликає такої сильної реакції з боку залоз внутрішньої секреції, яка спостерігається у молодих.

Однією із головних особливостей похилого віку є зниження ефективності різних регуляторних механізмів, зменшення адаптивності (пристосування) організму до змін зовнішнього середовища, зокрема, до м'язової роботи.

В похилому віці знижується ступінь оводнення організму. Зниження ступеня оводнення м'язів поряд із змінами їх білкового стану, тягне за собою зміну їх колоїдного стану, що в свою чергу приводить до зниження їх пружності і механічної міцності. Так, модуль пружності м'язів до 75 років зменшується в 6

разів, а опір розвитку - в 4О разів. Знижується також еластичність і міцність кожної тканини, кровоносних судин, виникає небезпека розриву судин. Все це робить небезпечним для здоров'я виконання вправ швидкісного та швидкісно-силового характеру (швидкісний біг, стрибки, вправи з великими обтяжуваннями).

Основним завданням фізичної культури в похилому віці є: сповільнити розвиток вікових змін, сприяти забезпеченню працездатності. На сьогоднішній день зібрано багато даних які свідчать про те, що активна м'язова діяльність в похилому віці не тільки спряє затримці інволюційних змін, але навіть приво-

дить деякі біохімічні показники до рівнів, що відповідають молодим людям.

Для осіб похилого віку рекомендується фізичні вправи, які виявляють всесторонній вплив на організм, вправи помірної інтенсивності, достатній час відпочинку між повторними вправами і тренувальними заняттями. Для старших людей небезпечним є невеликий об'єм роботи а висока інтенсивність вправ.

Все це слід врахувати при плануванні фізичних навантажень.

АНАЛІЗ КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

7.1.Сутність кредитоспроможності та необхідність її оцінювання.

Кредит виник на певному етапі розвитку сільського суспільства. Спочатку його поява була явищем випадковим, зумовленим особливими взаємовідносинами між товаровиробниками: коли продавцеві потрібно було продавати товар, а в покупця не було грошей, щоб його купити (оскільки свій товар він ще не виготовив або виготовив, але ще не продав). Виникла потреба у переданні продавцем покупцеві товару з відсрочкою платежу – в кредит.

Кредит може бути потрібен функціонуючому товаровиробникові. Але ще більше він потрібен тому, хто тільки прагне організувати своє підприємство, але не має для цього власних коштів. Для отримання кредиту необхідно, щоб той, хто його надає, довіряв тому, хто хоче ним скористатися. Звідси й термін “кредит”, що походить від латиньського слова “credo”, що означає “вірю”.

З часом кредит став обов”язковим атрибутом господорювання. Без кредиту неможливе нормальне функціонування товарного виробництва.

Серед вчених не існує єдиного погляду щодо визначення суті кредиту. Це пояснюється передусім складністю економічних відносин, що виникають з приводу кредиту. Ми приєднуємося до такого визначення: “Кредит – це економічні відносини між юридичними та фізичними особами і державами з приводу перерозподілу вартості на засадах повернення і, як правило, з виплатою процента”.

Між сторонами кредитної угоди виникають певні економічні відносини. У них завжди беруть участь не менш як дві сторони: позичальник – той, хто бере кредит; кредитор – той, хто передає вартість у грошовій або натуральній формі в кредит. Ці сторони виступають суб”єктами кредитної угоди.

Гроші або матеріальні цінності, відносно яких укладається угода, є об”єктом кредиту.

В умовах ринкової економіки об”єктом кредитних відносин переважно є гроші – як загальні ресурси. Матеріальні блага об”єктом кредиту виступають рідко.

Основним видом кредиту є банківський. Саме банки акумулюють переважну частину кредитних ресурсів і виступають головною ланкою кредитної системи. Вони одночасно виступають у ролі покупця і продавця існуючих у суспільстві тимчасово вільних грошових коштів.

Надаючи кредит, банк має бути впевненим, що борг йому повернуть у повному обсязі та в установлений термін. З цією метою перед тим, як надати кредитні ресурси, здійснюється оцінювання кредитоспроможності позичальника.

У світовій банківській практиці під час вирішення питання про надання кредиту діяльності клієнтів всебічно аналізується за найважливішими напрямами, перші літери англійських назв яких склали абревіатуру CAMPARI:

С – character – характеристика клієнта, особисті якості;

А – ability – здатність до повернення позики;

М – marqin – маржа (дохідність);

Р – purpose – мета, на яку будуть витрачені гроші;

А – amount – розмір позики;

R – retrun – умови погашення позики;

І - insurance – страхування ризику непогашення позики.

Такий методологічний підхід використовується комерційними банками України за оцінювання кредитоспроможності позичальника.

Кредитоспроможність – це такий фінансовий стан підприємства, який дає змогу отримати кредит і своєчасно його повернути.

Прийняття рішення про кредитування є результатом сприятливої чи несприятливої оцінки кредитоспроможності кліента.

Думка кредитора про ступінь кредитоспроможності позичальника формерується під впливом трьох самостійних аналітичних блоків:

1. Загальне уявлення про клієнта;

2. Аналіз фінансового стану клієнта;

3. Аналіз ефективності кредитованої угоди або інвестеційного проєкту.

Розрішення самостійності в діяльності господарюючих суб”єктів, поява нових форм власності підвищує ризик неповернення кредиту і потребує оцінювання кредитоспроможності за вирішення питання про можливості та умови кредитування.

 

 




Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 58 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.011 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав