Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Інноваційні правовідносини: поняття, суб’єкти та їх види, об’єкти, права та обов’язки учасників, державне регулювання зазначених відносин

У процесі організації, безпосереднього здійснення інноваційної діяльності та контролю за дотриманням її суб’єктами вимог чинного законодавства складається особливий вид господарських відносин – інноваційні відносини.

Об'єктами інноваційної діяльності відповідно до Закону «Про інно­ваційну діяльність» є:

інноваційні програми і проекти. (Інноваційний проект — це комплект документів, що визначає процедуру і комплекс усіх необхідних заходів (у тому числі інвестиційних) щодо створення і реалізації інноваційного продукту і (або) інноваційної продукції.);

нові знання та інтелектуальні продукти;

виробниче обладнання та процеси;

інфраструктура виробництва і підприємництва;

організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру і якість виробництва і (або) соціальної сфери;

сировинні ресурси, засоби їх видобування і переробки;

товарна продукція;

механізми формування споживчого ринку і збуту товарної продукції.

Учасниками інноваційних відносин є:

1. суб’єкти інноваційної діяльності – можуть бути фізичні і (або) юри­дичні особи України, фізичні і (або) юридичні особи іноземних держав, особи без громадянства, об'єднання цих осіб, які провадять в Україні інно­ваційну діяльність і (або) залучають майнові та інтелектуальні цінності, вкладають власні чи запозичені кошти в реалізацію в Україні інноваційних проектів (ст. 5 Закону України «Про інноваційну діяльність»). Серед суб’єктів такої діяльності виділяють інноваційні структури, що створюються з метою розроблення, виробництва та впровадження наукоємкої конкурентноспроможної продукції. Вони можуть бути організаційного типу та договірного типу.

Найбільш поширеним видом інноваційної структури інноваційне підприємство, тобто підприємство будь-якої організаційно-правової форми, що розробляє, виробляє і реалізує інноваційні продукти і (або)продукцію. Інноваційне підприємство може функціонувати у вигляді інно­ваційного центру, бізнес-інкубатора, технополісу, технопарку тощо.

Технологічний парк — це велика технопаркова структура, яка являє собою науково-виробничий територіальний комплекс.

Технополіс — це цілісна науково-виробнича структура, створена на базі окремого міста.

Регіон науки і технологій охоплює значну територію, межі якої мо­жуть збігатися з межами цілого адміністративного району.

Статус підприємства як інноваційного дає йому право на пільги, визначені відповідними нормативними актами.

2. органи, наділені управлінсько-контрольними повноваженнями у сфері такої діяльності. До них належать: Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні і районні ради, представницькі органи місцевого самоврядування, Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважений орган виконавчої влади у сфері інноваційної діяльності, центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі комітети органів місцевого самоврядування, комісія з організації діяльності технологічних парків та інноваційних структур інших типів.

3. особи, що належать до інноваційної інфраструктури. Інноваційна інфраструктура – це сукупність підприємств, організацій, установ, їх об’єднань, асоціацій будь-якої форми власності, що надають послуги із забезпечення інноваційної діяльності (фінансові, консалтингові, маркетингові, інформаційно-комунікативні, юридичні, освітні та інші).

4. споживачі інноваційної продукції.

Таким чином, інноваційними є врегульовані правом відносини, що складаються між суб’єктами інноваційної діяльності та уповноваженими органами щодо організації, безпосереднього здійснення такої діяльності та контролю за дотриманням її учасниками вимог інноваційного законодавства.