Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Інноваційні правовідносини: поняття, суб’єкти та їх види, об’єкти, права та обов’язки учасників, державне регулювання зазначених відносин

Читайте также:
  1. I. Понятие законности. Соотношение законности, права и власти.
  2. I. Понятие законности. Соотношение законности, права и власти.
  3. I. Понятие и виды источников (форм) права.
  4. I. Права на результаты интеллектуальной деятельности
  5. I. Теория государства и права как наука. Ее место в системе юридических наук.
  6. I. Теория государства и права как наука. Ее место в системе юридических наук.
  7. II. Методология теории государства и права.
  8. II. Организация деятельности Школы Права
  9. II. Основы горного права
  10. III. 10. Особенности канонического права

У процесі організації, безпосереднього здійснення інноваційної діяльності та контролю за дотриманням її суб’єктами вимог чинного законодавства складається особливий вид господарських відносин – інноваційні відносини.

Об'єктами інноваційної діяльності відповідно до Закону «Про інно­ваційну діяльність» є:

інноваційні програми і проекти. (Інноваційний проект — це комплект документів, що визначає процедуру і комплекс усіх необхідних заходів (у тому числі інвестиційних) щодо створення і реалізації інноваційного продукту і (або) інноваційної продукції.);

нові знання та інтелектуальні продукти;

виробниче обладнання та процеси;

інфраструктура виробництва і підприємництва;

організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру і якість виробництва і (або) соціальної сфери;

сировинні ресурси, засоби їх видобування і переробки;

товарна продукція;

механізми формування споживчого ринку і збуту товарної продукції.

Учасниками інноваційних відносин є:

1. суб’єкти інноваційної діяльності – можуть бути фізичні і (або) юри­дичні особи України, фізичні і (або) юридичні особи іноземних держав, особи без громадянства, об'єднання цих осіб, які провадять в Україні інно­ваційну діяльність і (або) залучають майнові та інтелектуальні цінності, вкладають власні чи запозичені кошти в реалізацію в Україні інноваційних проектів (ст. 5 Закону України «Про інноваційну діяльність»). Серед суб’єктів такої діяльності виділяють інноваційні структури, що створюються з метою розроблення, виробництва та впровадження наукоємкої конкурентноспроможної продукції. Вони можуть бути організаційного типу та договірного типу.

Найбільш поширеним видом інноваційної структури інноваційне підприємство, тобто підприємство будь-якої організаційно-правової форми, що розробляє, виробляє і реалізує інноваційні продукти і (або)продукцію. Інноваційне підприємство може функціонувати у вигляді інно­ваційного центру, бізнес-інкубатора, технополісу, технопарку тощо.

Технологічний парк — це велика технопаркова структура, яка являє собою науково-виробничий територіальний комплекс.

Технополіс — це цілісна науково-виробнича структура, створена на базі окремого міста.

Регіон науки і технологій охоплює значну територію, межі якої мо­жуть збігатися з межами цілого адміністративного району.

Статус підприємства як інноваційного дає йому право на пільги, визначені відповідними нормативними актами.

2. органи, наділені управлінсько-контрольними повноваженнями у сфері такої діяльності. До них належать: Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні і районні ради, представницькі органи місцевого самоврядування, Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважений орган виконавчої влади у сфері інноваційної діяльності, центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі комітети органів місцевого самоврядування, комісія з організації діяльності технологічних парків та інноваційних структур інших типів.

3. особи, що належать до інноваційної інфраструктури. Інноваційна інфраструктура – це сукупність підприємств, організацій, установ, їх об’єднань, асоціацій будь-якої форми власності, що надають послуги із забезпечення інноваційної діяльності (фінансові, консалтингові, маркетингові, інформаційно-комунікативні, юридичні, освітні та інші).

4. споживачі інноваційної продукції.

Таким чином, інноваційними є врегульовані правом відносини, що складаються між суб’єктами інноваційної діяльності та уповноваженими органами щодо організації, безпосереднього здійснення такої діяльності та контролю за дотриманням її учасниками вимог інноваційного законодавства.


Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 58 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2021 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав