Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Тема 2 . Технологии создания текстовых документов

Тема «Показники якості технологічних процесів»

Під якістю будь-якої продукції, в тому числі окремих техноло­гічних процесів, обладнання, технологічних ліній, вироблювано­го продукту тощо, розуміють сукупність показників, що обумов­люють придатність продукції задовольнити певні потреби згідно з її призначенням.

Під властивістю продукції розуміють об'єктивну особливість, яка виявляється при її створенні, експлуатації чи споживанні, під ознакою – якісну або кількісну характеристику, до параметрів відносять тільки кількісну. Якщо технологічна лінія, машина, апарат призначені для виконання якої-небудь технологічної опе­рації (відокремлення від домішок, надання певної форми, зміна якостей об'єкта обробки тощо), то якість машини, апарата визна­чається мірою виконання заданого призначення (ефективністю).

Якість продукції або якогось технологічного об'єкта треба оці­нювати показниками якості – кількісними характеристиками об'єкта одної чи декількох властивостей, з яких складається якість. Одиничний показник якості продукції характеризує одну її властивість, комплексний (груповий, узагальнюючий) — декіль­ка властивостей. Визначальним є той показник, за яким вирішено оцінювати продукцію (виріб, машину, агрегат тощо) на певному етапі її аналізу. Інтегральний показник визначається відношенням сумарного корисного ефекту від експлуатації або споживання продукції по відношенню до сумарних витрат на її створення або експлуатацію Ці загальні положення і визначення регламентова­ні міжнародними стандартами та національними стандартами (ISO, ГОСТ, ДСТУ тощо).

Рівень якості продукції визначають як відносну характеристику її якості, основою якої є порівняння показників якості з їх базовим значенням Технічна досконалість продукції визначається її техніч­ним рівнем, або відносною характеристикою якості, основою якої є порівняння показників, які характеризують їх технічну досконалість, з базовими показниками, тобто з такими значеннями цих показників, які прийняті за основу при порівняльній оцінці. Оцінку за технічним рівнем застосовують при відсутності економічних показників. Як базове значення вибирають зазвичай нормативні, тобто ті значення, які встановлено нормативною документацією (технічними умовами, правилами, інструкціями, тощо).

Базове значення можна обрати виходячи з відомих характерис­тик найбільш розповсюджених типових машин, апаратів, техно­логічних ліній тощо Зазвичай як базові значення вибирають такі, що мають достовірні дані.

Таким чином, для визначення технологічного рівня або удосконалення якого-небудь технологічного засобу (машини, апара­ту, технологічної лінії тощо) необхідно встановити номенклатуру показників якості, визначити їх базові значення, порівняти отри­мані таким чином числові показники з базовими і проаналізувати результати порівняння

Номенклатура показників якості технічних об'єктів дуже ши­рока і налічує десятки найменувань. Більше того, безперервний технічний прогрес і розвиток наукових знань призводять до введення нових показників якості технічних об'єктів, які до певного часу не відігравали важливої ролі при удосконаленні технічних об'єктів. Деякі з цих показників узято за норматив, рекомендо­ваний міжнародними стандартами і ДСТУ, а деякі підлягають обов'язковому включенню до нормативних документів, що за­безпечують безпечність продукції

Показники безпеки встановлюють згідно з міжнародними нор­мативами залежно від виду продукції. Їх перелік рекомендовано УкрСЕПРО, де наведено перелік показників якості продукції, яка характеризує її безпеку і відображає всі відомі види безпеки (ме­ханічну, електричну, термічну, пожежну, вибухову, хімічну, біо­логічну, радіаційну).

Показниками технічного рівня можуть бути витрати енергії або встановлена потужність двигунів, займана виробнича площа чи об'єм, маса, одинична продуктивність, надійність, ефектив­ність (ступінь досягнення корисних результатів), керованість та ін. Кожен з перелічених показників характеризує одну чи декіль­ка якостей технічного об'єкта і повинен мати кількісну оцінку. У зв'язку з різною природою показників методика їх визначення різноманітна і може бути дуже трудомісткою.

Номенклатура показників якості промислової продукції зале­жить і від визначених умов й створення і застосування:

- показники призначення, які характеризують функціональну та технологічну ефективність і конструктивну досконалість;

- показники надійності, які оцінюють властивості довгочаснос­ті, ремонтопридатності і збереженості;

- показники технологічності, які використовують для оцінки затрат матеріалів, засобів виробництва і часу при технологічній підготовці виробництва, виготовленні, технологічному обслуго­вуванні і ремонті;

- показники стандартизації, які характеризують відповідність продукції стандартам та оригінальним пристроям;

- ергономічні показники, які оцінюють систему «людина-техніка» і враховують комплекс гігієнічних, фізіологічних та психологічних особливостей, що проявляються у виробничих умовах;

- естетичні показники, які оцінюють інформаційну виразність і раціональність форми, цілісність композиції і досконалість виро­бничого виконання продукції;

- патентно-правові показники, які вказують міру оновлення технічних рішень, використаних у продукції, їх патентний захист, а також можливість безперешкодної реалізації продукції в країні і за її межами;

- екологічні показники, які оцінюють рівень впливу на навко­лишнє середовище при експлуатації;

- показники безпеки, що характеризують безпеку персоналу при використанні продукції;

- показники якості, які визначають у натуральних (кг/год; т/добу; м³/с; шт/год тощо) одиницях або відносних безрозмірних (наприклад, у відсотках), а також або за допомогою умовної системи чисельних чи вартісних балів.

В області використання можливі:

- показники якості одиничних виробів;

- показники якості сукупності однорідних виробів (рівень яко­сті, коефіцієнт сортності, характеристики розсіяних показників);

- індекси якості або дефектності різнорідної продукції за ви­значений період часу.

Для оцінки показників обладнання використовують методи, які можна поділити на дві групи:

1) за способом отримання інформації (вимірювальний, реєстра­ційний, органолептичний, розрахунковий);

2) за джерелами отримання інформації (традиційний, експерт­ний, соціологічний).

Вимірювальний метод ґрунтується на інформації, яка добу­вається за допомогою технічних вимірювальних засобів.

Реєстра­ційний метод полягає у використанні тієї інформації, яка здобута шляхом підрахунку числа якихось подій, предметів або витрат (відмов устаткування, витрат на ремонт тощо).

Органолептичний ме­тод базується на інформації, яку отримують як результат дії органів чуття (зору, слуху, нюху, дотику та смаку), і залежній від здібнос­тей, кваліфікації та навичок осіб-контролерів.

Розрахунковий ме­тод застосовують при обробці інформації за допомогою теоретичних та емпіричних залежностей.

При застосуванні традиційного методу визначення значень показників якості здійснюється уповноваженими особами експерт­них та обчислювальних підрозділів (лабораторій, дослідницьких станцій, конструкторських відділів) організацій і підприємств;

При застосуванні експертного методу – групою спеціалістів-експертів;

При застосуванні соціологічного – фактичними чи потенціальними споживачами продукції шляхом опитування.

Оцінку рівня якості продукції проводять диференціальними, комплексними та інтегральними методами.

При застосуванні диференціального методу визначають по­одинокі показники якості підконтрольної машини або процесу та його базової моделі (аналогу) відповідно p_i^k та p_ia^k, (і= 1, 2,...., n), що визначають рівень якості безрозмірним (відносним) показни­ком q_i^k,= p_i^k / p_ia^k (наприклад, для технічної продуктивності), або q_i^k,= P_i^k / p_ia^k (наприклад, для питомої енергоємності). Інакше кажучи обирають ту форму, за якою збільшенню відносного показника відповідає збільшення якості продукції. Якщо задано граничне значення i -го показника якості продукції p^k_inp, тоді:

де φ_i - коефіцієнт вагомості і -то показника.

Можливо також застосування інтегрального методу звикористанням середнього зваженого геометри­чного показника якості продукції

Для визначення коефіцієнтів вагомості застосовують аналітичні способи. Аналітичні способи засновані на використанні співвід­ношення між конструктивно-технологічними показниками і на­копиченими статистичними даними про технологічну та економі­чну ефективності обладнання в процесі його експлуатації.

Зокре­ма, застосовуються регресивні залежності і способи еквівалент­них співвідношень, засновані на побудові наближених залежностей узагальненого показника якості (тобто показника, за яким ви­значається якість продукції (обладнання) від обраних поодиноких (групових) показників якості для відповідних видів продукції.

Пошукові коефіцієнти вагомості визначають як коефіцієнти регресії (наприклад, при недостатній кількості інформації) викорис­тання обчислювальних методів. Стандарти регламентують про­цедуру формулювання мети експертної оцінки, способи форму­вання робочої та експертної груп та правила опитування експер­тів, методи обробки значень експертних оцінок для визначення показників узгодженості індивідуальних висновків та узагальне­ного погляду експертних груп.

Тема 2. Технологии создания текстовых документов

План:

1. Структура документа

2. Механизмы текстового редактора

3. Дескрипторы

4. Защита