Читайте также:
|
|
2. Причины аварий и катастроф техногенного характера
Потенциально опасных производств в России насчитывается около 45000. Возможность возникновения аварий на этих производствах сегодня усугубляется тем, что на большинстве производств имеет место высокая степень износа основных производственных фондов, не осуществляется модернизация, ремонт и профилактические работы, наблюдается падение производственной и технологической дисциплины.
П р и м е р 1. В настоящее время на предприятиях нефтяной, газовой промышленности, в геологических организациях находится в эксплуатации более 200 тыс км магистральных нефтегазопроводов, 350 тыс км промысловых трубопроводов, 800 компрессорных и нефтеперерабатывающих станций.
Трубопроводный транспорт в 40 раз безопаснее железнодорожного и в 300 раз автомобильного при перевозках в цистернах.
Следует отметить, что основное развитие системы магистральных газопроводов, нефтепроводов и нефтепродуктопроводов пришлось на 60-70 годы. На начало 1995 г. 29% нефтепроводов России составляют трубопроводы возрастного интервала 20-30 лет и 26% более 30 лет.
К 2000 г. доля нефтепродуктопроводов возрастом более 20 лет составит 73%, а более 30 лет - 41%.
Существующая сеть нефтепродуктопроводов к настоящему времени в значительной мере выработала свой ресурс - ее износ составляет 63%, а 4968,5 км или 32,13% полностью выработали срок эксплуатации.
За I полугодие 1997 года в Российской Федерации на магистральных трубопроводах произошло 37 чрезвычайных ситуаций. Самая крупная авария на магистральном нефтепровод Самара-Тихорецк в Саратовской области: В результате разрыва трубы вылилось 1500 т. нефти.
Особое беспокойство вызывает эксплуатация магистрального аммиакопровода Тольятти-Одесса производственного объединения "Трансаммиак", где требуется безотлагательное комплексное обследование на наличие коррозионных повреждений труб и оценка со-
стояния пересечений с крупными водными преградами. Из-за отсутствия финансирования не выполняется межгосударственная научно-техническая программа "Высоконадежный трубопроводный транспорт", утвержденная Правительствами России и Украины в январе 1994г. (Государственный доклад о состоянии защиты населения и территорий РФ от чрезвычайных ситуаций природного и техногенного характера).»
П р и м е р 2. При проведении приватизации и акционирования крупных промышленных предприятий часто не учитывалось наличие в составе их основных фондов водохранилищ, что привело к появлению около 1000 "бесхозных потенциально опасных объектов".
Примерно такая же картина во многих сферах хозяйственной деятельности.
Исследование, проведенное в 1997 г. в Тульском государственном педагогическом университете им. Л.Н.Толстого, где готовят преподавателей ОБЖ, выявило мнение опрошенных 40 преподавателей и 640 студентов различных факультетов о причинах возрастания числа чрезвычайных ситуаций в России в последние годы. 43% опрошенных на первое место поставили значительное снижение в целом объема профилактических организационно-технических мероприятий на химически опасных объектах, а 40% - попадание токсических веществ (особенно ртути) в окружающую среду, загрязнение ими почвы, воды, воздуха, служебных и жилых помещений, продуктов питания.
Среди других причин - безответственное обращение с радиоактивными материалами, их неправильная утилизация и захоронение (39,7%), недостаточная подготовка населения по вопросам предупреждения поражения ядовитыми веществами, слабое знание их токсических свойств, отсутствие у людей твердых навыков оказания первой медицинской помощи при отравлениях (26%), плохое разъяснение жителям приемов защиты от сильно действующих ядовитых веществ (СДЯВ) (19%) и, наконец, отсутствие хотя бы краткосрочного прогноза гидрометеорологических и геологических явлений.
Среди мер по предупреждению ЧС названы: высокий профессионализм руководящего состава, рабочих и служащих, воспитание ответственности за строжайшее соблюдение технологической дисциплины - 56,6%; повсеместная государственная дисциплина, надзор и контроль в области защиты населения и территорий - 51,5%; создание механизма материально-технического и финансового обеспечения мероприятий по предупреждению ЧС -36,8%; поддержание в готовности к действиям органов управления, сил и средств, предназначенных для предупреждения и лик-видацииЧС - 33,4%; своевременный сбор сведений и обмен информацией в области защиты населения и территорий - 31%; наличие конкретной нормативно-правовой базы по вопросам предупреждения ЧС - 27,6%.
Как показывают исследования, подавляющее число студентов (87,8%) считают, что гражданская оборона необходима, 3,8% -можно обойтись и без нее, а 3,5% - уверены: от ГО нет никакой пользы.
Во время исследования выяснилось, что фактически каждый пятый знает, как защищаться от СДЯВ (прежде всего от хлора и аммиака), как покидать опасную зону при движении облака с летучими ядовитыми веществами (42%), можно ли делать искусственное дыхание при отравлении ими (1/3 опрошенных).
Студенты слабо знают, как провести эвакуацию в безопасную зону (54%), порядок получения средств индивидуальной защиты (71%), организацию укрытия людей во временных защитных сооружениях(67%), не умеют пользоваться дозиметрическими приборами (71%).»
В заключение заметим, что все рассмотренные чрезвычайные ситуации относятся к так называемым бесконфликтным ЧС. Но существуют и конфликтные чрезвычайные ситуации. Это антропогенные ЧС, вызванные военными столкновениями, действиями экстремистских сил, разведок и т.п. При этом не следует забывать, что в военное время сохраняются, а порой и значительно увеличиваются по масштабу и причиненному ущербу все рассмотренные виды ЧС.
Литература к главе 1.
1. Обеспечение безопасности жизнедеятельности. Учебное пособие // Под ред. В.Я. Сюнькова. М.: Центр инноваций в педагогике. 1996.
2. А.П.Зайцев. Чрезвычайные ситуации. Краткая характеристика и классификация. // Библиотечка журнала "Военные знания". М.: 1997.
3. Проблемы базопасности при чрезвычайных ситуациях // М.: ВИНИТИ, 1996, вып.4. С. 3-87.
Диференційна діагностика системних захворювань сполучної тканини та системних васкулітів у дітей.
Задача 1. Хворий 15 років, під час фізичного навантаження, та швидкої ходьби відмічає появу пекучого болю за грудиною, який віддає в ліву руку. Біль вщухає, якщо фізичне навантаження припинено. Об’єктивно: незначна гіперемія обличчя. Болючість при пальпації в паравертебральних точках зліва нарівні ThIV-ThVI. Межі серця розширені вліво +2 см, тони серця ослаблені, ЧСС 86/хв, АТ-180/105 мм.рт.ст. На ЕКГ –гіпертрофія лівого шлуночка.
Завдання:
1. Поставте діагноз.
2. Які додаткові методи дослідження можна провести в даному випадку?
Еталон відповіді:
1. Гіпертонічна хвороба.
2. ЕКГ, ехокардіографія, дослідження сечового осаду за Каковським-Аддісоном, Амбурже, Нечипоренко, пробу Зімницького, вміст натрію і калію в сироватці крові.
Задача 2. У підлітка 14-ти років під час огляду лікарем систолічний тиск не перевищує 90 мм рт.ст. Учень скаржиться на підвищену пітливість, головний біль, тахікардію або брадикардію.
Завдання:
1. Поставте діагноз.
2. Який метод дослідження функціонального стану серцево-судинної системи впроваджений, як обов’язковий у школярів?
Еталон відповіді:
1. Вегетативна дисфункція по гіпотонічному типу.
2.Функціональна проба Руфьє.
Задача 3. Дитина 8 років скаржиться на частий біль у животі, головний біль після уроків та при зміні погоди. Інколи вдень, температура тіла підвищується до 37,8 оС (не падає після прийому парацетамолу), яка в ночі самостійно нормалізується. Об’єктивно: бліда, АТ 115/70 мм.рт.ст., пульс лабільний, нестійка анізокорія, гіпергідроз кистів і ступнів, стійкий червоний розлитий дермографізм. Шлунково-кишковий тракт та загальний аналіз крові без патології.
Завдання: 1. Який діагноз найбільш вірогідний?
2. Яке лікування даного захворювання?
Еталон відповіді:
1. Вегетативна дисфункція по змішаному типу.
2. а) Раціоналізація режиму праці і відпочинку.
б) Дієта повинна бути індивідуальною та включати, згідно віку, набір основних інгредієнтів: білків, жирів, вуглеводів.
в) Лікувальний масаж (курсами 15 – 20 сеансів).
г) Рефлексотерапія (електропунктура активних точок, точковий масаж за допомогою гелій-неонового лазерного проміня) проводять кожен день або с проміжком в 1 – 2 дні трьома курсами з інтервалом 1 міс.
д) Фізіотерапія (електросон, електрофорез 5% розчину кальцію хлориду, водні процедури).
е) Фітотерапія (чорна смородина, чорниця, горобина, золотий корінь, солодка).
ж) Вітамінотерапія.
з) Ноотропи (ноотропіл 20 – 40 мг/кг/добу).
и) Вазоактивні препарати (цинарізин по 0,012 – 0,025 г.).
Задача 4. Хлопчик 12 років скаржиться на підвищений апетит, швидку втомлюваність, підвищену пітливість, головні болі, задишку при незначному фізичному навантаженні. Маса тіла 76 кг, зріст 153 см. Об’єктивно: шкіра ціанотична з мармуровим малюнком, фолікульозом на зовнішній поверхні стегон, плечей, сідниць. На шкірі рожеві стрії,гіперпігментація в пахвиних та пахових складках. Підшкірно-жирова клітковина розподілена нерівномірно: на животі в вигляді «фартуха», в області грудей. Відомо, що під час пологів була внутрішньочерепна травма.
Завдання:
1. Поставте попередній діагноз.
2. За допомогою центильних таблиць оцініть показник маси тіла відповідно віку у даної дитини.
Еталон відповіді:
1.Гіпоталамічне (діенцефальне) ожиріння.
2. Показник маси тіла на центильному графіку розташований вище 97 центилю – область «аномальних» величин.
Задача 5. У хлопчика 8 років під час профілактичного огляду в школі виявлена артеріальна гіпертензія. При обстеженні в кардіологічному відділенні скарг немає. Фізичний розвиток середній. АТ – 130/100 мм. рт. ст. Функція нирок не змінена. Сечовий синдром відсутній. Рівень реніну плазми підвищений.
Завдання:
1. Яка форма гіпертензії найбільш імовірна в цьому випадку?
2. Алгоритм діагностики даного захворювання.
Еталон відповіді:
1. Вазоренальна АГ.
2. а) Загальний аналіз крові.
б) Загальний аналіз сечі.
в) Іони крові (К+, Na+).
г) УЗД нирок.
д) Рентгеноконтрастна ангіографія.
е) Доплерівське дослідження ниркових артерій.
є) Ниркова сцинтиграфія.
ж) Екскреторна урографія.
з) МРТ ниркових артерій.
Задача 6. На ділянці у лікаря педіатра протягом 1 року спостерігається підліток 15 років, в якого встановлений діагноз: первина артеріальна гіпертензія, транзиторна форма. Лікар проводить огляд цієї дитини 1 раз на 3-4 міс. Для занять фізичною культурою у школі підліток включений до спеціальної групи.
Завдання:
1. Перечисліть критерії віднесення учнів до спеціальної групи.
2. Які показання до госпіталізації дітей з артеріальною гіпертензією?
Еталон відповіді:
1. Значні відхилення постійного чи тимчасового характеру в стані здоров’я, що не перешкоджають навчанню в школі, але протипоказані для занять фізичною культурою за навчальною програмою.Рівень функціонально-резервних можливостей: низький або нижче середнього.
2. - Стійке підвищення АТ;
- Наявність судинних кризів;
- Недостатня ефективність лікування в амбулаторних умовах;
- неясність ґенезу АГ.
Задача 7. У дівчинки 11 років скарги на надлишок ваги, підвищений апетит, схильність до простудних захворювань, періодичні колючі болі в ділянці серця. Зріст 136 см, маса тіла 48 кг. Тип відкладення підшкірно-жирової клітковини гіноїдний, розподіл рівномірний. Шкіра блідо-рожева, стрії відсутні. Тони серця ослаблені. ЕКГ – помірні гіпоксичні зміни в міокарді лівого шлуночка. АТ 110/70 мм.рт.ст., УЗД органів черевної порожнини – печінка дещо збільшена, ехоструктура неоднорідна – поодинокі гіперехогенні включення. Ax – 0, Pubis – 0, Ma – 1, Mn-0. Інтелектуальний розвиток в нормі. Каріотип 46 XX.
Завдання:
1. Поставте попередній діагноз.
2.Яка тактика спостереження в даному випадку.
Еталон відповіді:
1. Ожиріння аліментарного ґенезу.
2. а) Консультація ендокринолога, дитячого невролога.
б) Консультування по харчуванню.
в) Корекція харчування.
Задача 8. У дитини 9 років останні 2 роки періодично виникає серцебиття, що з’являється при фізичному та емоційному навантаженні. Об’єктивно: при фізикальному обстеженні внутрішніх органів –патології не виявлено. На ЕКГ– тахіаритмія, ЕхоКГ –варіант норми.
Завдання:
1. Поставте попередній діагноз.
2. Які немедикаментозні методи лікування даного захворювання?
Еталон відповіді:
1. Вегетативна дисфункція.
2. а) Нормалізація розпорядку дня (збалансувати адекватні затрати на працю і відпочинок).
б) Дієта, яка вимагає згідно віку набір основних харчових інгредієнтів: білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів.
в) Психотерапевтична дія на дитину.
г) Лікувальний масаж.
д) Лікувальна фізкультура.
е) Рефлексотерапія.
ж) Фізіотерапія (перемінне магнітне поле на воротнікову зону, водні процедури).
Задача 9. Під час медичного обстеження школярів, лікар оглядає дівчину 16 років. Об’єктивно: довжина тіла 130 см, маса тіла 32 кг, коротка, широка шия, низькій ріст волосся на затилку, широка грудна клітка, воронкоподібна деформація грудини, широко розставлені соски, відсутні вторинні статеві ознаки (Ax – 0, Pubis – 1, Ma – 1, Mn-0).
Завдання:
1. Поставте попередній діагноз.
2. За допомогою яких досліджень можна діагностувати дане захворювання?
Еталон відповіді:
1. Синдром Шерешевського - Тернера.
2. а) Цитогенетичне дослідження.
б) УЗД органів малого тазу.
в) Дослідження гонадотропних гормонів і естрадіолу в крові.
Задача 10. Хлопчик 12 років має масу тіла 68 кг, зріст 156 см. Народився з масою 4500 г. Ріс і розвивався відповідно віку, не хворів. Мати хворіє цукровим діабетом. Дитина з нормальним інтелектом, розподіл жирової клітковини рівномірний, статеві органі розвинені відповідно віку.
Завдання:
1. Оцінить відповідність маси тіла/віку за допомогою центильних таблиць.
2. Яка тактика проведення профілактики цукрового діабету у даної дитини?
Еталон відповіді:
1. Показник маси тіла на центильному графіку розташований вище 97 центилю – область «аномальних» величин.
Дата добавления: 2014-11-24; просмотров: 115 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |