Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Диференційна діагностика системних захворювань сполучної тканини та системних васкулітів у дітей.

Читайте также:
  1. Видільні (секреторні) тканини
  2. Визначення економічних наслідків виробничого травматизму та професійних захворювань
  3. Визначення походження дитини від матері та батька,Особисті і майнові обовязки батьків і дітей.
  4. Втрати від виробничого травматизму та захворювань у ТОВ
  5. Г) В тканини, порожнини організму чи в зовнішнє середовище.
  6. Диференційна діагностика захворювань молочної залози
  7. Діагностика вагітності
  8. Діагностика конкурентних сил
  9. Економічна діагностика ефективності господарської діяльності страхових компаній

2. Причины аварий и катастроф техногенного характера

Потенциально опасных производств в России насчитывается около 45000. Возможность возникновения аварий на этих про­изводствах сегодня усугубляется тем, что на большинстве произ­водств имеет место высокая степень износа основных производ­ственных фондов, не осуществляется модернизация, ремонт и профилактические работы, наблюдается падение производствен­ной и технологической дисциплины.

П р и м е р 1. В настоящее время на предприятиях нефтяной, газовой промышленности, в геологических организациях нахо­дится в эксплуатации более 200 тыс км магистральных нефтегазопроводов, 350 тыс км промысловых трубопроводов, 800 ком­прессорных и нефтеперерабатывающих станций.

Трубопроводный транспорт в 40 раз безопаснее железнодо­рожного и в 300 раз автомобильного при перевозках в цистер­нах.

Следует отметить, что основное развитие системы магистраль­ных газопроводов, нефтепроводов и нефтепродуктопроводов при­шлось на 60-70 годы. На начало 1995 г. 29% нефтепроводов Рос­сии составляют трубопроводы возрастного интервала 20-30 лет и 26% более 30 лет.

К 2000 г. доля нефтепродуктопроводов возрастом более 20 лет составит 73%, а более 30 лет - 41%.

Существующая сеть нефтепродуктопроводов к настоящему времени в значительной мере выработала свой ресурс - ее износ составляет 63%, а 4968,5 км или 32,13% полностью выработали срок эксплуатации.

За I полугодие 1997 года в Российской Федерации на магис­тральных трубопроводах произошло 37 чрезвычайных ситуаций. Самая крупная авария на магистральном нефтепровод Самара-Тихорецк в Саратовской области: В результате разрыва трубы вылилось 1500 т. нефти.

Особое беспо­койство вызывает эксплуатация маги­стрального аммиакопровода Тольят­ти-Одесса произ­водственного объе­динения "Трансам­миак", где требует­ся безотлагательное комплексное об­следование на на­личие коррозион­ных повреждений труб и оценка со-

стояния пересечений с крупными водными преградами. Из-за отсутствия финансирования не выполняется межгосударствен­ная научно-техническая программа "Высоконадежный трубо­проводный транспорт", утвержденная Правительствами России и Украины в январе 1994г. (Государственный доклад о состоянии защиты населения и территорий РФ от чрезвычайных ситуаций природного и техногенного характера).»

П р и м е р 2. При проведении приватизации и акциониро­вания крупных промышленных предприятий часто не учитыва­лось наличие в составе их основных фондов водохранилищ, что привело к появлению около 1000 "бесхозных потенциально опасных объектов".

Примерно такая же картина во многих сферах хозяйственной деятельности.

Исследование, проведенное в 1997 г. в Тульском государст­венном педагогическом университете им. Л.Н.Толстого, где го­товят преподавателей ОБЖ, выявило мнение опрошенных 40 преподавателей и 640 студентов различных факультетов о при­чинах возрастания числа чрезвычайных ситуаций в России в по­следние годы. 43% опрошенных на первое место поставили зна­чительное снижение в целом объема профилактических органи­зационно-технических мероприятий на химически опасных объ­ектах, а 40% - попадание токсических веществ (особенно ртути) в окружающую среду, загрязнение ими почвы, воды, воздуха, служебных и жилых помещений, продуктов питания.

Среди других причин - безответственное обращение с радио­активными материалами, их неправильная утилизация и захо­ронение (39,7%), недостаточная подготовка населения по вопро­сам предупреждения поражения ядовитыми веществами, слабое знание их токсических свойств, отсутствие у людей твердых на­выков оказания первой медицинской помощи при отравлениях (26%), плохое разъяснение жителям приемов защиты от сильно действующих ядовитых веществ (СДЯВ) (19%) и, наконец, от­сутствие хотя бы краткосрочного прогноза гидрометеорологиче­ских и геологических явлений.

Среди мер по предупреждению ЧС названы: высокий про­фессионализм руководящего состава, рабочих и служащих, воспи­тание ответственности за строжайшее соблюдение технологичес­кой дисциплины - 56,6%; повсеместная государственная дисцип­лина, надзор и контроль в области защиты населения и террито­рий - 51,5%; создание механизма материально-технического и фи­нансового обеспечения мероприятий по предупреждению ЧС -36,8%; поддержание в готовности к действиям органов управле­ния, сил и средств, предназначенных для предупреждения и лик-видацииЧС - 33,4%; своевременный сбор сведений и обмен ин­формацией в области защиты населения и территорий - 31%; на­личие конкретной нормативно-правовой базы по вопросам преду­преждения ЧС - 27,6%.

Как показывают исследования, подавляющее число студентов (87,8%) считают, что гражданская оборона необходима, 3,8% -можно обойтись и без нее, а 3,5% - уверены: от ГО нет никакой пользы.

Во время исследования выяснилось, что фактически каждый пятый знает, как защищаться от СДЯВ (прежде всего от хлора и аммиака), как покидать опасную зону при движении облака с летучими ядовитыми веществами (42%), можно ли делать искус­ственное дыхание при отравлении ими (1/3 опрошенных).

Студенты слабо знают, как провести эвакуацию в безопасную зону (54%), порядок получения средств индивидуальной защиты (71%), организацию укрытия людей во временных защитных сооружениях(67%), не умеют пользоваться дозиметрическими при­борами (71%).»

В заключение заметим, что все рассмотренные чрезвычайные ситуации относятся к так называемым бесконфликтным ЧС. Но существуют и конфликтные чрезвычайные ситуации. Это антро­погенные ЧС, вызванные военными столкновениями, действия­ми экстремистских сил, разведок и т.п. При этом не следует за­бывать, что в военное время сохраняются, а порой и значитель­но увеличиваются по масштабу и причиненному ущербу все рас­смотренные виды ЧС.

Литература к главе 1.

1. Обеспечение безопасности жизнедеятельности. Учебное пособие // Под ред. В.Я. Сюнькова. М.: Центр инноваций в пе­дагогике. 1996.

2. А.П.Зайцев. Чрезвычайные ситуации. Краткая характерис­тика и классификация. // Библиотечка журнала "Военные зна­ния". М.: 1997.

3. Проблемы базопасности при чрезвычайных ситуациях // М.: ВИНИТИ, 1996, вып.4. С. 3-87.

 

Диференційна діагностика системних захворювань сполучної тканини та системних васкулітів у дітей.

Задача 1. Хворий 15 років, під час фізичного навантаження, та швидкої ходьби відмічає появу пекучого болю за грудиною, який віддає в ліву руку. Біль вщухає, якщо фізичне навантаження припинено. Об’єктивно: незначна гіперемія обличчя. Болючість при пальпації в паравертебральних точках зліва нарівні ThIV-ThVI. Межі серця розширені вліво +2 см, тони серця ослаблені, ЧСС 86/хв, АТ-180/105 мм.рт.ст. На ЕКГ –гіпертрофія лівого шлуночка.

Завдання:

1. Поставте діагноз.

2. Які додаткові методи дослідження можна провести в даному випадку?

 

 

Еталон відповіді:

1. Гіпертонічна хвороба.

2. ЕКГ, ехокардіографія, дослідження сечового осаду за Каковським-Аддісоном, Амбурже, Нечипоренко, пробу Зімницького, вміст натрію і калію в сироватці крові.

 

Задача 2.У підлітка 14-ти років під час огляду лікарем систолічний тиск не перевищує 90 мм рт.ст. Учень скаржиться на підвищену пітливість, головний біль, тахікардію або брадикардію.

 

Завдання:

1. Поставте діагноз.

2. Який метод дослідження функціонального стану серцево-судинної системи впроваджений, як обов’язковий у школярів ?

 

 

Еталон відповіді:

1. Вегетативна дисфункція по гіпотонічному типу.

2.Функціональна проба Руфьє.

 

Задача 3. Дитина 8 років скаржиться на частий біль у животі, головний біль після уроків та при зміні погоди. Інколи вдень, температура тіла підвищується до 37,8 оС (не падає після прийому парацетамолу), яка в ночі самостійно нормалізується. Об’єктивно: бліда, АТ 115/70 мм.рт.ст., пульс лабільний, нестійка анізокорія, гіпергідроз кистів і ступнів, стійкий червоний розлитий дермографізм. Шлунково-кишковий тракт та загальний аналіз крові без патології.

Завдання: 1. Який діагноз найбільш вірогідний?

2. Яке лікування даного захворювання?

 

 

Еталон відповіді:

1. Вегетативна дисфункція по змішаному типу.

2. а) Раціоналізація режиму праці і відпочинку.

б) Дієта повинна бути індивідуальною та включати, згідно віку, набір основних інгредієнтів: білків, жирів, вуглеводів.

в) Лікувальний масаж (курсами 15 – 20 сеансів).

г) Рефлексотерапія ( електропунктура активних точок, точковий масаж за допомогою гелій-неонового лазерного проміня) проводять кожен день або с проміжком в 1 – 2 дні трьома курсами з інтервалом 1 міс.

д) Фізіотерапія (електросон, електрофорез 5% розчину кальцію хлориду, водні процедури).

е) Фітотерапія (чорна смородина, чорниця, горобина, золотий корінь, солодка).

ж) Вітамінотерапія.

з) Ноотропи ( ноотропіл 20 – 40 мг/кг/добу).

и) Вазоактивні препарати ( цинарізин по 0,012 – 0,025 г.).

 

Задача 4. Хлопчик 12 років скаржиться на підвищений апетит, швидку втомлюваність, підвищену пітливість, головні болі, задишку при незначному фізичному навантаженні. Маса тіла 76 кг, зріст 153 см. Об’єктивно: шкіра ціанотична з мармуровим малюнком, фолікульозом на зовнішній поверхні стегон, плечей, сідниць. На шкірі рожеві стрії,гіперпігментація в пахвиних та пахових складках. Підшкірно-жирова клітковина розподілена нерівномірно: на животі в вигляді «фартуха», в області грудей. Відомо, що під час пологів була внутрішньочерепна травма.

 

Завдання:

1. Поставте попередній діагноз.

2. За допомогою центильних таблиць оцініть показник маси тіла відповідно віку у даної дитини.

 

 

Еталон відповіді:

1.Гіпоталамічне (діенцефальне) ожиріння.

2. Показник маси тіла на центильному графіку розташований вище 97 центилю – область «аномальних» величин.

Задача 5. У хлопчика 8 років під час профілактичного огляду в школі виявлена артеріальна гіпертензія. При обстеженні в кардіологічному відділенні скарг немає. Фізичний розвиток середній. АТ – 130/100 мм. рт. ст. Функція нирок не змінена. Сечовий синдром відсутній. Рівень реніну плазми підвищений.

Завдання:

1. Яка форма гіпертензії найбільш імовірна в цьому випадку?

2. Алгоритм діагностики даного захворювання.

 

 

Еталон відповіді:

1. Вазоренальна АГ.

2. а) Загальний аналіз крові.

б) Загальний аналіз сечі.

в) Іони крові (К+, Na+).

г) УЗД нирок.

д) Рентгеноконтрастна ангіографія.

е) Доплерівське дослідження ниркових артерій.

є) Ниркова сцинтиграфія.

ж) Екскреторна урографія.

з) МРТ ниркових артерій.

Задача 6. На ділянці у лікаря педіатра протягом 1 року спостерігається підліток 15 років, в якого встановлений діагноз: первина артеріальна гіпертензія, транзиторна форма. Лікар проводить огляд цієї дитини 1 раз на 3-4 міс. Для занять фізичною культурою у школі підліток включений до спеціальної групи.

 

Завдання:

1. Перечисліть критерії віднесення учнів до спеціальної групи.

2. Які показання до госпіталізації дітей з артеріальною гіпертензією?

 

 

Еталон відповіді:

1. Значні відхилення постійного чи тимчасового характеру в стані здоров’я, що не перешкоджають навчанню в школі, але протипоказані для занять фізичною культурою за навчальною програмою.Рівень функціонально-резервних можливостей: низький або нижче середнього.

2. - Стійке підвищення АТ;

- Наявність судинних кризів;

- Недостатня ефективність лікування в амбулаторних умовах;

- неясність ґенезу АГ.

Задача 7. У дівчинки 11 років скарги на надлишок ваги, підвищений апетит, схильність до простудних захворювань, періодичні колючі болі в ділянці серця. Зріст 136 см, маса тіла 48 кг. Тип відкладення підшкірно-жирової клітковини гіноїдний, розподіл рівномірний. Шкіра блідо-рожева, стрії відсутні. Тони серця ослаблені. ЕКГ – помірні гіпоксичні зміни в міокарді лівого шлуночка. АТ 110/70 мм.рт.ст., УЗД органів черевної порожнини – печінка дещо збільшена, ехоструктура неоднорідна – поодинокі гіперехогенні включення. Ax – 0, Pubis – 0, Ma – 1, Mn-0. Інтелектуальний розвиток в нормі. Каріотип 46 XX.

 

Завдання:

1. Поставте попередній діагноз.

2.Яка тактика спостереження в даному випадку.

 

Еталон відповіді:

1. Ожиріння аліментарного ґенезу.

2. а) Консультація ендокринолога, дитячого невролога.

б) Консультування по харчуванню.

в) Корекція харчування.

 

Задача 8.У дитини 9 років останні 2 роки періодично виникає серцебиття, що з’являється при фізичному та емоційному навантаженні. Об’єктивно: при фізикальному обстеженні внутрішніх органів –патології не виявлено. На ЕКГ– тахіаритмія, ЕхоКГ –варіант норми.

 

Завдання:

1. Поставте попередній діагноз.

2. Які немедикаментозні методи лікування даного захворювання?

 

 

Еталон відповіді:

1. Вегетативна дисфункція.

2. а) Нормалізація розпорядку дня ( збалансувати адекватні затрати на працю і відпочинок).

б) Дієта, яка вимагає згідно віку набір основних харчових інгредієнтів: білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів.

в) Психотерапевтична дія на дитину.

г) Лікувальний масаж.

д) Лікувальна фізкультура.

е) Рефлексотерапія.

ж) Фізіотерапія (перемінне магнітне поле на воротнікову зону, водні процедури).

Задача 9.Під час медичного обстеження школярів, лікар оглядає дівчину 16 років. Об’єктивно: довжина тіла 130 см, маса тіла 32 кг, коротка, широка шия, низькій ріст волосся на затилку, широка грудна клітка, воронкоподібна деформація грудини, широко розставлені соски, відсутні вторинні статеві ознаки (Ax – 0, Pubis – 1, Ma – 1, Mn-0).

 

Завдання:

1. Поставте попередній діагноз.

2. За допомогою яких досліджень можна діагностувати дане захворювання?

 

Еталон відповіді:

1. Синдром Шерешевського - Тернера.

2. а) Цитогенетичне дослідження.

б) УЗД органів малого тазу.

в) Дослідження гонадотропних гормонів і естрадіолу в крові.

 

Задача 10. Хлопчик 12 років має масу тіла 68 кг, зріст 156 см. Народився з масою 4500 г. Ріс і розвивався відповідно віку, не хворів. Мати хворіє цукровим діабетом. Дитина з нормальним інтелектом, розподіл жирової клітковини рівномірний, статеві органі розвинені відповідно віку.

 

Завдання:

1. Оцінить відповідність маси тіла/віку за допомогою центильних таблиць.

2. Яка тактика проведення профілактики цукрового діабету у даної дитини?

 

 

Еталон відповіді:

1. Показник маси тіла на центильному графіку розташований вище 97 центилю – область «аномальних» величин.

 

 


Дата добавления: 2014-11-24; просмотров: 22 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2021 год. (0.019 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав