Читайте также:
|
Рассмотрим устройство компьютера на примере самой распространенной компьютерной системы — персонального компьютера.
Персональным компьютером (ПК) называют сравнительно недорогой универсальный микрокомпьютер, рассчитанный на одного пользователя.
Персональные компьютеры обычно проектируются на основе принципа открытой архитектуры.
Принцип открытой архитектуры заключается в следующем:
· Регламентируются и стандартизируются только описание принципа действия компьютера и его конфигурация (определенная совокупность аппаратных средств и соединений между ними). Таким образом, компьютер можно собирать из отдельных узлов и деталей, разработанных и изготовленных независимыми фирмами-изготовителями.
Компьютер легко расширяется и модернизируется за счёт наличия внутренних расширительных гнёзд, в которые пользователь может вставлять разнообразные устройства, удовлетворяющие заданному стандарту, и тем самым устанавливать конфигурацию своей машины в соответствии со своими личными предпочтениями.
Для того, чтобы соединить друг с другом различные устройства компьютера, они должны иметь одинаковый интерфейс (англ. interface от inter — между, и face — лицо).
Интерфейс — это средство сопряжения двух устройств, в котором все физические и логические параметры согласуются между собой.
Если интерфейс является общепринятым, например, утверждённым на уровне международных соглашений, то он называется стандартным.
Каждый из функциональных элементов (память, монитор или другое устройство) связан с шиной определённого типа — адресной, управляющей или шиной данных.
Для согласования интерфейсов периферийные устройства подключаются к шине не напрямую, а через свои контроллеры (адаптеры) и порты примерно по такой схеме:
Контроллеры и адаптеры представляют собой наборы электронных цепей, которыми снабжаются устройства компьютера с целью совместимости их интерфейсов. Контроллеры, кроме этого, осуществляют непосредственное управление периферийными устройствами по запросам микропроцессора.
Порты устройств представляют собой некие электронные схемы, содержащие один или несколько регистров ввода-вывода и позволяющие подключать периферийные устройства компьютера к внешним шинам микропроцессора.
Портами также называют устройства стандартного интерфейса: последовательный, параллельный и игровой порты (или интерфейсы).
Последовательный порт обменивается данными с процессором побайтно, а с внешними устройствами — побитно. Параллельный порт получает и посылает данные побайтно.
К последовательному порту обычно подсоединяют медленно действующие или достаточно удалённые устройства, такие, как мышь и модем. К параллельному порту подсоединяют более "быстрые" устройства — принтер и сканер. Через игровой порт подсоединяется джойстик. Клавиатура и монитор подключаются к своим специализированным портам, которые представляют собой просто разъёмы.
Основные электронные компоненты, определяющие архитектуру процессора, размещаются на основной плате компьютера, которая называется системной или материнской (MotherBoard). А контроллеры и адаптеры дополнительных устройств, либо сами эти устройства, выполняются в виде плат расширения (DаughterBoard — дочерняя плата) и подключаются к шине с помощью разъёмов расширения, называемых также слотами расширения (англ. slot — щель, паз).
Ключові слова
Організація бухгалтерського обліку, процес організації бухгалтерського обліку, форми організації обліку, форма ведення бухгалтерського обліку, обліковий регістр, робочий план рахунків.
3.1. Вибір підприємством форми організації бухгалтерського обліку
У сучасних умовах господарювання одним із заходів, спрямованих на вдосконалення управління підприємством є раціональна організація бухгалтерського обліку, яка забезпечує високий рівень виконання його завдань, чіткий порядок у його веденні.
Організація має безпосереднє відношення до формування, розвитку, відображення і представлення всього, що оточує людину та утворює її життєдіяльність. Всі заплановані та здійснювані людські дії, їх результати є проявом сутності організації, а дослідження людиною оточуючого світу починається, передусім, з вивчення того, як все організовано.
Термін “організація” походить від середньовіч. лат. organizo - повідомляю стрункий вигляд, налаштовую. Пізніше під латинським словом organizo розуміли стрункий вигляд, об'єднання. Дещо іншим за зазначенням є французьке слово organisation - устрій, формування, взаємозв'язок.
У найбільш загальному трактуванні організація - це упорядкування, налагодження певної системи. Основними вузлами будь-якої системи є її механізм, система в статиці (структура, кадри, техніка) і динаміці (процеси, які відбуваються у системі).
Процес у відношенні до системи виступає джерелом, умовою і механізмом її виникнення, становлення та розвитку. Тому організація як процес є первинною, як система - вторинною.
Система бухгалтерського обліку не з'явиться і не буде функціонувати на окремому підприємстві без організації, яка виступає ефективним інструментом побудови та здійснення облікового процесу, управління майном і розвитку підприємства.
Організація бухгалтерського обліку - це сукупність заходів власника (керівника) підприємства, які мають цілеспрямований характер щодо створення, забезпечення, постійного впорядкування і вдосконалення функціонування системи бухгалтерського обліку та здійснення його процесу на підприємстві.
Слід чітко відрізняти поняття “організація” і “ведення” бухгалтерського обліку. Організація бухгалтерського обліку - це прерогатива власника (керівника) у співпраці з обліковими працівниками. Ведення бухгалтерського обліку входить до обов'язків облікових працівників та полягає у застосуванні бухгалтером узгодженої з керівництвом підприємства методики та технології відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій і складання бухгалтерської звітності.
Завдання організації бухгалтерського обліку визначаються, виходячи із завдань бухгалтерського обліку і передбачають:
- вибір методики ведення бухгалтерського обліку;
- вибір технології і техніки ведення бухгалтерського обліку;
- підбір облікового персоналу та забезпечення їх роботи (див. рис. 3.1).
Організаційні моменти бухгалтерського обліку можуть регулюватися як на рівні держави, так і на рівні підприємств. Передумовою правильної організації бухгалтерського обліку є державне управління бухгалтерським обліком, яке повинне забезпечити єдиний підхід до відображення в обліку однорідних господарських операцій, їх оцінки, уніфікацію первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку та форм звітності.
Кожне підприємство повинно самостійно визначати питання організації бухгалтерського обліку з урахуванням норм законодавства та особливостей діяльності суб'єкта господарювання.
Особливості складових об'єктів організації бухгалтерського обліку на підприємстві повинні бути врегульовані розпорядчими документами підприємства:
- положенням про бухгалтерську службу;
- посадовими інструкціями;
- розпорядчим документом з облікової політики;
- графіком документообороту;
- планами проведення інвентаризації тощо.
Відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксації фактів здійснення господарських операцій у первинних документах, зберігання оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.
Керівник підприємства повинен забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами та працівниками підприємства вимог головного бухгалтера (бухгалтера) щодо дотримання правил ведення бухгалтерського обліку, надання для обліку документів і даних. Це здійснюється шляхом видання відповідних наказів, розпоряджень, затвердження положень про підрозділи, посадових інструкцій, іншими діями, спрямованими на виконання вимог головного бухгалтера працівниками, які мають відношення до ведення бухгалтерського обліку.
Відповідно до чинного законодавства бухгалтерський облік повинен вестися з перших днів функціонування підприємства до офіційного припинення його діяльності. При створенні суб'єкта господарювання роль бухгалтера або особи, яка тимчасово виконує його обов'язки, є досить важливою, оскільки він бере участь у підготовці та реєстрації установчих документів, відкриває рахунки в банку, реєструє підприємство в податкових органах і т.д.
Напрями організації бухгалтерського обліку (методичний, організаційний і технологічний) забезпечують формування системи бухгалтерського обліку та здійснення його процесу в умовах конкретного суб'єкта господарювання.
Таблиця 3.1. Характеристика напрямів організації бухгалтерського обліку за змістом
| Назва | Зміст |
| Методичний | 1) вибір методики оцінки активів, списання витрат майбутніх періодів, калькулювання собівартості, нарахування резерву сумнівних боргів, фондів спеціального призначення тощо; 2) встановлення критеріїв розмежування основних засобів, малоцінних необоротних матеріальних активів і МШП; 3) вибір методів нарахування амортизації необоротних активів |
| Технологічний | 1) вибір форми ведення бухгалтерського обліку; 2) розробка форм внутрішньої звітності і порядку їх заповнення; 3) встановлення строків та порядку проведення інвентаризації; 4) визначення випадків залучення фахівців (сторонніх осіб) для проведення інвентаризації специфічних для підприємства об’єктів майна та зобов’язань; 5) вибір номенклатури бухгалтерських рахунків з аналітичними розрізами для них; 6) розробка форм первинних документів і графіку документообігу; 7) встановлення порядку зберігання документів, у т. ч. Електронних, в архіві й доступ до нього; 8) уніфікація і кодифікація даних; 9) організація архіву бухгалтерських документів; 10) встановлення порядку захисту відомостей, які складають комерційну таємницю підприємства; 11) організація внутрішньогосподарського (у т. ч. бухгалтерського) контролю. |
| Організаційний | 1) вибір оптимальної форми організації бухгалтерського обліку; 2) організація роботи бухгалтерської служби (розробка організаційно-розпорядчих документів); 3) встановлення норм праці, необхідних для виконання робіт і визначення оптимальної чисельності облікових працівників; 4) формування політики підбору облікових працівників та підвищення їх кваліфікації; 5) встановлення порядку атестації бухгалтерів; 6) правове, технічне та методичне забезпечення роботи облікових працівників; 7) заходи наукової організації праці; 8) розробка правил ділової етики облікових працівників; 9) порядок приймання-передачі справ при зміні бухгалтера |
Для того, щоб з хаосу створити чітку та змістовну систему бухгалтерського обліку, власник (керівник) і бухгалтер повинні мати ґрунтовні знання про підприємство, на якому організовується бухгалтерський облік.
На рішення власника (керівника) підприємства щодо окремих питань організації бухгалтерського обліку впливає велика кількість факторів, які охоплюють як загальні характеристики суб’єкта господарювання (форма власності, розмір підприємства, організаційно-правова форма діяльності, вид діяльності, галузь, наявність матеріальної бази, стратегія фінансово-господарського розвитку), так і окремі показники господарської діяльності (середньоспискова чисельність працівників, обсяги діяльності, рентабельність продукції тощо).
Законом України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” передбачено 4 самостійні форми організації бухгалтерського обліку:
| Форма організації бухгалтерського обліку | Оформлення відносин |
| Введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером | Трудовий договір |
| Користування послугами спеціаліста бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи | Цивільно-правовий договір (договір на надання послуг, виконання робіт) |
| Ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою | Цивільно-правовий договір (договір на надання послуг, виконання робіт) |
| Самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства | Наказ по підприємству |
Введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби сьогодні залишається найпоширенішою формою організації бухгалтерського обліку, оскільки вона має значні переваги. Передусім, бухгалтер, який працює безпосередньо на підприємстві, як правило, зацікавлений у результатах діяльності підприємства в цілому. Це є гарантією його сумлінного ставлення до своєї роботи та стимулює пошук найоптимальніших підходів до організації і ведення бухгалтерського обліку. Такий бухгалтер добре знає специфіку діяльності підприємства та особливості організації виробництва. Власники або керівництво підприємства, у свою чергу, мають можливість постійно контролювати діяльність бухгалтера або бухгалтерської служби. Таким чином, дана форма організації бухгалтерського обліку дає змогу ефективніше управляти підприємством. Разом з тим, дана форма не позбавлена ряду недоліків.
| Переваги | Недоліки |
| 1) чітке визначення обов’язків і завдань кожного з працівників бухгалтерії | 1) збільшення суми витрат за рахунок відрахувань і утримань до фондів соціального страхування |
| 2) кількість працівників визначається і контролюється керівником (власником) підприємства | 2) за потреби підприємству потрібно терміново залучати сторонніх спеціалістів |
| 3) за наявності відповідних знань у штатних облікових працівників існує можливість зменшити витрати на оплату праці юристу та фінансовому директору |
Ведення бухгалтерського обліку власником або керівником підприємства є найекономнішою, але водночас і найбільш ризикованою формою його організації. Адже, як правило, бухгалтерський облік потребує спеціальних знань, а його ведення некомпетентними людьми може бути причиною фінансового краху підприємства. Тому така форма організації бухгалтерського обліку прийнята лише як виняток і тільки для невеликих підприємств, які здійснюють нескладні одноманітні операції. Крім того, дана форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватися.
Окрім ведення бухгалтерського обліку штатними працівниками, можливим є варіант, коли залучаються зовнішні фахівці, тобто підприємство використовує послуги спеціаліста з бухгалтерського обліку, централізованої бухгалтерії або аудиторської фірми. Відмінністю форм організації бухгалтерського обліку із використанням послуг сторонніх осіб є вид юридичної відповідальності за ведення бухгалтерського обліку: їх може бути притягнуто до цивільно-правової відповідальності. Цивільно-правова відповідальність передбачається законодавством та укладеним договором і виражається у формі відшкодування заподіяних збитків.
Відповідальність сторін повинна передбачатися у договорі на надання послуг (виконання робіт), який узгоджує взаємовідносини підприємства та бухгалтера-підприємця (аудиторської фірми). Під час укладання такого договору на надання бухгалтерських послуг слід передбачити:
· перелік послуг з ведення бухгалтерського обліку;
· вимоги до якості послуг;
· порядок і місце надання послуг;
· перелік первинних документів, необхідних для ведення бухгалтерського обліку, а також порядок і строки подання таких документів підприємством виконавцю;
· порядок і строки складання акту виконаних (наданих) послуг;
· розмір і порядок оплати наданих послуг;
· відповідальність сторін;
· строк дії договору тощо.
Поширення форми організації бухгалтерського обліку, яка передбачає ведення обліку спеціалістом з бухгалтерського обліку – фізичною особою, зареєстрованою як суб’єкт підприємницької діяльності, зумовлено, насамперед, двома чинниками.
1). Поява значної кількості малих приватних і колективних підприємств, на яких постійна присутність бухгалтера є недоцільною. Всю поточну бухгалтерську роботу (виписування рахунків чи накладних, друкування платіжних доручень, відвідування банку тощо) на таких підприємствах виконує керівник або інший працівник.
2). Поява спрощеної системи оподаткування для фізичних осіб.
Перевага такої форми – розширення кругозору бухгалтера і, як наслідок, підвищення його кваліфікації.
Недолік – відсутність бухгалтера у потрібний момент, його думки та енергія розпорошені між декількома підприємствами, такого бухгалтера неможливо залучити до “небухгалтерських” робіт.
Ведення обліку бухгалтером-приватним підприємцем є вигідним як для бухгалтера, так і для підприємства. Так, у підприємства з’являється можливість стимулювати бухгалтера-підприємця до більш якісного виконання роботи шляхом визначення у договорі з ним відповідальності за збиток, який понесе підприємство в результаті недостатньо професійного виконання ним своїх обов’язків. Крім того, всі роботи бухгалтер-підприємець може виконувати за місцем державної реєстрації з використанням власних засобів праці, що дозволяє підприємству уникнути створення додаткових робочих місць і обладнання їх технічними засобами, забезпечення канцелярським знаряддям тощо. Разом з тим, бухгалтер-підприємець може висувати умови керівнику підприємства щодо режиму роботи, умов праці тощо, що повинно передбачатися у договорі надання послуг.
Ведення бухгалтерського обліку бухгалтером-приватним підприємцем є доцільним для підприємств, які:
- мають відносно невеликий обсяг господарських операцій;
- не мають достатньо коштів для залучення на роботу спеціаліста відповідної кваліфікації;
- мають потребу в проведенні заходів щодо організації бухгалтерського обліку (формування або коригування облікової політики, аналіз стану ведення бухгалтерського обліку, раціоналізація роботи бухгалтерської служби тощо).
У процесі роботи бухгалтер виконує ряд функцій, які вимагають надання йому особливих повноважень. До таких функцій належать:
ü видача дозволу на здійснення господарських операцій (підписання первинних документів);
ü складання, підписання і подання бухгалтерської звітності;
ü підписання і реєстрація руху довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей;
ü складання податкових накладних;
ü здійснення операцій з грошовими коштами та ін.
Щоб бухгалтер-підприємець мав можливість виконувати всі зазначені функції, слід дотримуватися такого порядку дій:
1) визначення умов договору на надання послуг з ведення бухгалтерського обліку;
2) видача доручення підприємством для забезпечення виконання основних функцій з ведення бухгалтерського обліку;
3) оформлення наказу, який закріплює форму організації бухгалтерського обліку4
4) укладання з особою, уповноваженою здійснювати касові операції, договору про повну матеріальну відповідальність.
При укладанні договору на ведення бухгалтерського обліку слід пам’ятати, що права та обов’язки сторін не можуть бути реалізовані без доручення. Дане доручення вимагає нотаріального завірення. Дія доручення припиняється у двох випадках: анулювання особою, яка його видала, або відмови особи, якій видано доручення.
У наказі, який закріплює форму організації бухгалтерського обліку, має передбачатися:
q форма організації бухгалтерського обліку – використання послуг спеціаліста, зареєстрованого приватним підприємцем;
q перелік повноважень і обов’язків, відображених у дорученні;
q факт укладання договору на надання бухгалтерських послуг з бухгалтером-приватним підприємцем.
Укладання договору з централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою – ще одна форма організації бухгалтерського обліку, яка дає підприємству можливість перекласти частину відповідальності за ведення бухгалтерського обліку на фахівців спеціалізованої фірми. Правовідносини між сторонами також регулюються цивільним законодавством. Як правило, послугами централізованої бухгалтерії щодо ведення бухгалтерського обліку користуються в бюджетних установах.
Перед укладанням договору на передачу функцій необхідно обговорити ролі та чітко визначити обов’язки кожної зі сторін. На особливу увагу заслуговує пункт договору між аудиторською фірмою і підприємством, який стосується обсягу робіт, які повинен виконати сторонній суб’єкт ведення бухгалтерського обліку.
Право давати вказівки та розпорядження персоналу аудиторської фірми має лише посадова особа даної фірми. Працівники аудиторської фірми не несуть юридичної відповідальності за невиконання розпоряджень і вказівок посадових осіб підприємства.
Перед направленням працівників на підприємство з кожним із них аудиторська фірма укладає письмовий трудовий договір, де зазначається, яку роботу зобов’язується виконувати працівник і на якій посаді.
Форма організації бухгалтерського обліку, яка передбачає ведення обліку аудиторською фірмою, має майбутнє, оскільки малим і середнім підприємствам економічно недоцільно створювати власну бухгалтерську службу. Водночас фірми, які спеціалізуються на наданні даного виду послуг, мають можливість залучати до роботи висококваліфікованих фахівців, цілеспрямовано відстежувати всі зміни в сфері бухгалтерського та податкового законодавства, накопичувати досвід і на його основі приймати рішення у складних і законодавчо неврегульованих ситуаціях. За потреби фахівці таких фірм можуть представляти інтереси підприємства у суперечках з податковими органами і в господарських судах.
Надання послуг з ведення бухгалтерського обліку аудиторською фірмою за кожен місяць оформлюється актом виконаних робіт і підписується сторонами.
| Переваги | Недоліки |
| 1) професійний диференційований підхід до залучення спеціалістів | 1) спеціалісти перебувають на підприємстві не постійно |
| 2) кількість спеціалістів не залежить від суми оплати за послуги | 2) відсутність контролю за діяльністю фірми, яка надає послуги з ведення бухгалтерського обліку |
| 3) витрати на ведення обліку відносяться до складу валових витрат підприємства | 3) потрібна наявність спеціалістів належного рівня |
| 4) до складу послуг включаються юридичні та консультаційні послуги | 4) складно отримати дані про професійний рівень спеціалістів, які ведуть бухгалтерський облік підприємства |
Слід врахувати, що ведення бухгалтерського обліку сторонньою організацією значно збільшує ймовірність небажаного для підприємства витоку інформації, ускладнює контроль за виконанням облікових функцій. Крім того, послугами аудиторських фірм щодо ведення бухгалтерського обліку можуть користуватися не всі підприємства, адже на деяких з них умови господарювання вимагають постійної наявності штатних працівників на чолі з головним бухгалтером.
Для усунення зазначених недоліків підприємство може обрати й комбінований варіант. Наприклад, ведення бухгалтерського обліку доручити аудиторській фірмі, а для ведення податкових розрахунків створити окрему службу (відділ, групу тощо) на підприємстві.
Дата добавления: 2014-12-19; просмотров: 146 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |