Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Раціональне харчування

Читайте также:
  1. Вегетаріанське харчування
  2. ГЛАВА 14. НЕТРАДИЦІЙНІ ВИДИ ХАРЧУВАННЯ
  3. ГЛАВА 2. Теоретичні основи харчування
  4. Ніяка інша країна не вплинула в такому ступені на характер харчування в усьому світі, як США..
  5. Норми і режими харчування
  6. Організація матеріально-технічного постачання закладів (підприємств) громадського харчування
  7. Основу сільського господарства Австралійського Союзу становить скотарство й землеробство. Відповідно, це визначає особливості австралійської кухні й харчування населення.
  8. Особливості національних кухонь та режиму харчування народів Європи.
  9. Особливості національних кухонь, традицій та культури харчування народів окремих країн СНД
  10. Охорона та раціональне використання поверхневих і підземних вод й атмосферного повітря.

Розглянуті норми потреби організму здорової людини в поживних речовинах є передумовою раціонального харчування. Проте, реальна структура харчуваннялюдей значною мірою залежить від соціальних умов, зокрема економічного стану населення, та етнонаціональних і релігійних факторів. Зазначений вище високийвідсоток вуглеводів у добовому раціоні (близько 70 %, а в деяких країнах — до 90 %калорійності) відповідає умовам харчування приблизно 80 % населення земноїкулі, яке споживає переважно рослинну їжу. В харчуванні населення економічно високорозвинених країн частка вуглеводів значно менша (близько 45 % добовоїкалорійності), і більшу частину раціону займають високопоживні білки м'яса та молока.

Згідно з рекомендаціями Національної академії наук СШ А, оптимальне співвідношення внесків окремих поживних речовин у добову калорійність харчовогораціону повинно складати: вуглеводів — 58 % (крохмаль — 48 %, цукор —10 %), жирів — ЗО % (в тому числі по 10 % — насичених, мононенасичсних таполіненасичених), білків — 12 %. Біохімічний склад найбільш поширенихпродуктів харчування подано в табл.

Необхідною умовою раціонального харчування с також збалансованість у

Продукти харчування Білки Вуглеводи Ліпіди (жири тощо)
М'ясо (яловичина) 16-25 1-2 10-20
Риба 15-25 до 1 1-5
Яйця курячі 11-14    
Печінка   4-5 3-5
Хліб 6-8   1-3
Кар гопля     до 1

надходженні в складі їжі вітамінів та життево необхідних мінеральних елементів,що буде розглянуто в главі 27. З цієї точки зору надзвичайно важливим продуктомхарчування, особливо для дитячого організму, с молоко, яке містить значну кількістьпоживних речовин, необхідних для перебігу метаболізму вітамінів та мікроелементів.

Характеристика процесу травлення в шлунку: механізм активації та специфічність дії ферментів (пепсин, гастриксин, ренін). Біохімічні аспекти активування та стимуляції виділення ферментів.

Основні процеси травлення поживних речовин їжі відбуваються в шлунку —розщеплення білків до пептидних молекул та в різних відділах тонкого кишечника — розщеплення пептидів, вуглеводів, жирів (ліпідів). Шлунок виробляєвласні протеолітичні ферменти (пспсиногсн, ренін); кишечник (залози Брунерата Ліберкюна) синтезує деякі пептидази, дисахаридази, фосфоліпази та полінуклеотидази. Травлення в кишечнику неможливе без участі гідролітичних ферментів, які надходять сюди з підшлункової залози — протеаз (трипсину, хімотрипсину,сластази), карбоксипептидази, амілаз, ліпаз. У процесі травлення жирів берутьучасть біохімічні компоненти жовчі, що синтезуються в гепатоцитах печінки.

Пепсин протеаза з м.м. 42 кД, що синтезусться головними клітинами слизової оболонки шлунка у вигляді проферменту пепсиногену (м.м. 35 кД). Початкові етапи перетворення пепсиногену в пепсин здійснюються за участю іонів Н+, які сприяють

відщепленню від молекули проферменту N-кінцевогозахисного пептиду, що супроводжується розкриттям активного центру; в подальшому процес стає авто-каталітичним — молекули пепсину спричиняють власне утворення з проферменту:

(ентерокіназа)

трипсиноген трипсин + гексапептид

За механізмом дії пепсин єендопептидазою, що специфічно атакує пептиднізв’язки, в утворенні яких беруть участь залишки ароматичних (фенілаланіну, тирозину), а також дикарбонових (глутамату, аспартату) амінокислот. Під дією пепсинубілки розщеплюються на великі поліпептидні фрагменти — пептони, гідролізяких завершується в тонкій кишці.

Реннін (хімозин, сичужний фермент) — протеаза, що міститься в шлунковомусоку новонароджених дітей. Рєннін є ферментом, який за участю іонів Са2+ спричиняє перетворення розчинних білків молока — казеїнів у нерозчинні — параказеїни, які підлягають протеолітичній дії пепсину (“створожування молока").




Дата добавления: 2014-12-19; просмотров: 55 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав