Читайте также:
|
Історико-економічна наука починає відслідковувати ознаки господарських зв’язків в глибинах найдавнішої історії людства, або в доісторичні часи, які передують епосі цивілізації
Аграрна цивілізація – найтриваліша в історичному плані доба зародження, становлення і розвитку міжнародних економічних відносин. Вона бере початок в глибинах історії людства від неолітичної (аграрної) революції і завершується кризою феодального суспільства, охоплюючи, таким чином, первіснообщинний лад періоду бронзової та залізної добі, рабовласницьку епоху та середньовіччя. Суспільство кожної із зазначених історичних епох мало притаманну йому систему господарства і відповідні рівень та форми господарських економічних зв’язків.
· Доісторичні часи
На думку вчених, істориків-економістів ознаки господарської взаємодії мали місце ще за палеоліту, коли ядром соціально-економічної організації утверджується родова община. Господарськими зв’язки тих часів можна називати досить умовно, оскільки за палеоліту людина лише переходить від первісного стада пітекантропів (синантропів) до первіснообщинного ладу неандертальців, які вважаються найближчими предками сучасної людини, і родовим общинам яких стає відомим привласнюючий (збираючий) тип господарювання.
За мезоліту зберігається міжобщинна кооперація, хоча привласнюючий спосіб господарювання вичерпує себе і вступає в глибоку кризу, а основана на ньому господарська взаємодія перестає задовольняти потреби родових общин.
В добу неоліту у способі господарювання людини відбуваються докорінні зміни, які спричиняють новий тип господарських відносин між родовими общинами та племенами. Соціально-господарські зміни мали настільки велике історичне значення, що вчені визначили їх як “неолітична революція”. Зміст “неолітичної революції” полягав у тому, що людство на рівні племінної соціальної організації поступово, протягом тисячоліть переходить від привласнюючого (збираючого) способу господарювання до відтворюючого господарства. Якщо за привласнюючого господарювання головними видами людської діяльності і джерелами продуктів обміну, що забезпечували життя людини, були полювання, рибальство, збирання дарів природи, то головними ознаками відтворюючого типу господарства стають землеробство у вигляді рільництва, тобто обробітку земельних ділянок з метою вирощування злаків, та скотарство, тобто одомашнення диких тварин і їх випас. І землеробство, і скотарство ґрунтуються на продуктивній людській праці.
Саме в результаті неолітичної революції виникає спеціалізація між людьми, зайнятими або в землеробстві або в скотарстві, і бере початок міжплемінний поділ праці, оснований на такій спеціалізації. Виникає І суспільний поділ праці (І СПП). Міняється предметна структура міжплемінного обміну - предметами обміну стають переважно продукти людської праці. Крім того, в результаті неолітичної революції, спільноти людей (племена) поступово переходять до сільського побуту, для якого характерна стійка оселість, облаштування постійних поселень, більш міцне житло, відповідний побутовий устрій. Завершується формування племені як нового соціального утворення, що характеризується спільною територією, мовою, культурою, владою вождя. В подальшому активізується міжплемінний обмін, як результат розширення господарських зв’язків між племенами землеробів і скотарів та племенами мисливців і збирачів. Виникає широко розгалужена мережа багатоступеневого обміну, що набирає характеру обмінно-торгових відносин із застосуванням предметів-еквівалентів.
За бронзової і залізної доби відбувається остаточний перехід до відтворюючого типу господарювання, виникають ремесла, поглиблюється міжплемінний поділ праці за рахунок міжрегіональної спеціалізації, предметна структура торгівлі збагачується ремісничими виробами, з’являється загальний еквівалент, як прообраз грошей.
На зламі неоліту і бронзової доби мають місце процеси соціального розшарування племен, виникають міжплемінні об’єднання, створюються перші держави, такі як Єгипет, Індія, Месопотамія та ін., стають помітними ознаки стародавнього світу.
· Стародавній світ (епоха рабовласництва)
Стародавній світ налічує близько чотирьох тисячоліть і охоплює історичний період від появи ранньокласових утворень в Межиріччі Тигру та Євфрату, а також у долині Нілу в другій половині ІV тисячоліття до н.е. і до падіння Західної Римської імперії у V ст. н.е.
Епоха стародавніх цивілізацій – східних та античних – була епохою розвитку економічних, господарських зв’язків між цими цивілізаціями
І. Східні цивілізації
− Шумерська цивілізація (ІІІ тис. до н.е.)
− Стародавня Єгипетська цивілізація (22 ст. до н.е.)
− Цивілізація Месопотамії (Вавілонія) (ІІІ-І тис. до н.е.)
− Давньокитайська цивілізація (6-3 ст. до н.е.)
− Протоіндійська цивілізація (4 ст. до н.е.)
ІІ. Античні цивілізації
− Фінікія (ІІ-І тис. до н.е.)
− Стародавній Рим (рабовласницьке місто-держава 8-7 ст. до н.е.)
− Стародавня Греція (група рабовласницьких міст-полісів, що виникли в 8-6 ст. до н.е. В 146 р. до н.е. включена до складу володінь могутньої Римської рабовласницької імперії)
− Римська імперія (V ст. до н.е. – V ст. н.е.)
В результаті завойовницьких війн, Рим поширив своє панування на весь Апеннінський півострів, підкоривши майже всі існуючі на той час держави Західної та Східної Європи (Західна Римська імперія), Північної Африки та Близького Сходу (Східна Римська імперія-Арабська Візантія), перетворившись у велетенську Римську імперію
Економічні зв’язки між цивілізаціями стародавнього світу ґрунтуються на суспільному поділі праці, який набирає нового змісту. В основі суспільного поділу праці – глибока спеціалізація між сільським господарством і високорозвиненим, на той час, ремісництвом. Виникає ІІ суспільний поділ праці (ІІ СПП).
ІІ СПП - спеціалізація між людьми, зайнятими в сільському господарстві або в ремісництві
Розвиток ремесла призводить до поглиблення спеціалізації виробників-ткачів, металургів-ливарників, кораблебудівників, будівельників тощо. Основною формою економічних зв’язків між країнами-цивілізаціями Стародавнього світу була торгівля. Для обміну призначалися переважно предмети розкоші та окремі види сировини.
Набирають поширення два типи торгових відносин:
ü Вавилонська торгівля (експортно-імпортна торгівля) - експорт заради задоволення шляхом імпорту потреб в товарах, що не вироблялися в країні чи місті-полісі
ü Фінікійська торгівля (транзитна торгівля) - оптова закупівля товару на одному ринку з метою продажу на іншому заради прибутку. Обумовлена вигідним географічним розташуванням держави Фінікія.
Вже за Стародавніх часів визначальне місце в сфері зовнішньої торгівлі і міждержавних господарських зв’язків належало державі. Економічна роль держави в цивілізаціях стародавнього світу визначалася відсутністю чіткого розмежування владних і економічних відносин. Зовнішня торгівля була зосереджена в руках палацу або храму, що втілювали в собі силу влади, силу держави. Приватна ініціатива була або відверто заборонена, або пов’язана з нездоланними для приватної особи перешкодами (купецтво як соціально-економічний прошарок суспільства виникає пізніше, за феодалізму). Зрештою, міжнародна торгівля розвивалася як державний інститут, як функція держави і повністю була під контролем державної влади.
Отже, міжнародна торгівля і господарські зв’язки за стародавніх часів характеризуються деякими важливими особливостями:
по-перше, зовнішня торгівля мала неоднакове значення для різного типу цивілізацій. Для Античних цивілізацій і особливо для грецьких міст-полісів, вона була життєво необхідною, а для Східних цивілізацій мала допоміжне другорядне значення;
по-друге, досить поширеними були специфічні міжнародні економічні контакти поза сферою торгівлі: обмін дарунками, стягування щорічної данини з підкорених країн і міст, загарбання матеріальних цінностей воєнним шляхом.
по-третє, визначальне місце в сфері зовнішньої торгівлі і міждержавних господарських зв’язків належало державі
Грошові відносини виникають і набирають поширення в І тис. до н.е.:
− в малайзійській державі Лідія в VІІ ст. до н.е. з’явилися перші монети;
− в містах-полісах Стародавньої Греції в VІІ ст. до н.е.;
− в масштабах великої імперії. Персії в V – ІV ст. до н.е. було запроваджено єдину грошову одиницю – золотий дарик
Виникнення грошових відносин за стародавніх часів обумовлене, в першу чергу, розвитком торгівлі, необхідністю опосередкуванням обмінно-торгових операцій.
Поступово формуються елементи банківської справи. У Стародавній Греції міняйли-трапедзити надають послуги з обміну грошей, розміну великих грошових одиниць, надання позичок. Поширюється приватний банківський промисел з елементами накопичення грошей та надання позик під відсотки.
Рим, як столиця Римської імперії, на зламі І тис. до н.е. стає світовим центром грошових відносин, центром аукціонів та торгових угод, “світовою” біржею. Банківська справа у Стародавньому Римі набуває правової регламентації та спеціалізації за видами операцій. Зрештою, римські срібні монети - сестерцій та динарій, що карбувалися з початку ІІ ст. до н.е., заполонили Середземномор’я і стали головною валютою, витискуючи всі інші грошові системи.
Работоргівля кладе початок міграції трудових ресурсів.
Таким чином, за Стародавніх часів виникають і утверджуються такі форми прояву МЕВ як міжнародна торгівля, кредитно - грошові відносини, які обслуговували міжнародну торгівлю та міграція робочої сили. В цілому, міжнародні економічні відносини за Стародавніх часів були досить усталені, але недостатньо значущі для існування Стародавнього світу. В цей період сформувався внутрішній ринок країн або міст-полісів, який був зорієнтований на національного покупця.
· Епоха Середньовіччя (феодальне суспільство)
Епоха Середньовіччя – третій і завершальний період аграрної цивілізації. В Європі він охоплює 5-18 ст. і проходить в три етапи:
ü Раннє Середньовіччя (5-10ст.)
- період феодалізації господарства і панування натурального типу господарювання та натуральної феодальної ренти.
ü Класичне Середньовіччя (11-15ст.)
- поширення товарно-грошових відносин, урбанізація, відродження міст як центрів ремесла і торгівлі.
ü Пізнє Середньовіччя (16-18ст.)
- панування товарно-грошових відносин, цехова організація ремесла, мануфактура, криза феодалізму та виникнення індустріальної цивілізації
Дата добавления: 2014-12-19; просмотров: 212 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |