Читайте также:
|
Ця структура поєднує вертикальні лінійні й функціональні зв'язки управління з горизонтальними. Персонал функціональних підрозділів залишаючись в їх складі й підпорядкуванні, зобов'язаний також виконувати вказівки керівників проектів або спеціальних штабів, зборів тощо, утворених для керівництва окремими проектами та роботами (рис. 4.9).
Рис 4.9. Матрична структура управління
Основними принципами диспетчирування є централізація, плановість, оперативність, профілактика відхилень від заданого графіка робіт.
Централізація диспетчерської діяльності означає здійснення її з єдиного центру - ПДО та обов'язкових розпоряджень головного або змінного диспетчера для всіх начальників цехів і відділів.
Плановість виражається у веденні диспетчирування на основі місячних змінно-добових планів, в дотриманні термінів запуску-випуску, підтримці ходу виробничого процесу в заданому ритмі і відповідно до заданого змінним планом.
Оперативність диспетчерської служб и грунтується на конкретності керівництва, широкої обізнаності про стан роботи в будь-якій ланці підприємства, систематичному контролі за ходом виробничого процесу за графіком і прийняття негайних заходів щодо усунення виникаючих відхилень.
Профілактика відхилень полягає в контролі якості змінно-добових планів, їх забезпеченості, знанні пропускної здатності кожної ділянки, її слабких сторін.
Оперативний контроль охоплює щозмінний облік здачі цехами за графіком деталей, складальних одиниць і виробів, стану міжцехових передач і заділів у виробництві, рівномірність ходу виробництва, виявлення відхилень та їх усунення.
Контроль рівномірності ходу виробництва протягом зміни здійснюється централізовано з ПДО, де чергують диспетчера та оператори, що підтримують постійний зв'язок з диспетчерами.
У журналі диспетчерської служби реєструються всі відхилення від плану за зміну, нові термінові завдання, повідомлення постачальників про затримку у відправленні вантажів і різні доручення, які необхідно виконати диспетчерського апарату.
Вихідною інформацією, необхідною для сприяння безперебійності роботи, є: змінно-добовий план і дані оперативного обліку про виконання плану, про забезпеченість змінних завдань всім необхідним, перелік позицій плану, що йдуть з випередженням або відставанням, дані журналу диспетчерської служби.
У журналі черговий диспетчер робить відмітки про вжиті заходи. Крім того, диспетчерська служба веде картотеку, в яку входять заходи, здійснення яких вимагає більш тривалого періоду.
Оперативність контролю посилюється щоденними діспетчірованнимі нарадами, які дають відправні дані всієї роботи диспетчерського відділу протягом поточної доби.
Для роботи диспетчерських органів використовують пристрої, що дозволяють керівникам швидко зв'язуватися з будь-яким підрозділом, отримувати інформацію, давати вказівки за допомогою телефонного, телеграфного, електронного зв'язку.
Для безперервного диспетчерського контролю та регулювання використовується диспетчерський пульт з телевізійним пристроєм. У центральній частині пульта поміщена станція диспетчерського зв'язку, яка забезпечує зв'язок проведення диспетчерських нарад. Пульт має світлову пошукову антену, блоки автоматичного рахунку та обліку випуску виробів, апаратуру аудіо-та відеозапису і звукопідсилюючу станцію.
Диспетчерське управління поділяється на:
Внутріпаркову диспетчеризацію: прийом і обробка документації при поверненні з лінії, випуск рухомого складу перед виїздом на лінію, раціональне використання резервного РС, прийом і виконання попередніх замовлень на перевезення, аналіз випуску РС, оформлення звітної документації.
Лінійна диспетчеризація: забезпечення виконання розкладу руху РС, контроль за роботою на лінії, відновлення порушенного розкладу руху, організація технічнох допомоги автомобілів на лінії, приймання мір під час ДТП, прийом скарг і заявок пасажирів, координація роботи на лінії з іншими видами транспорту.
Оперативне керівництво доставкою вантажів включає:
- Випуск рухомого складу на лінію
- Контроль за прибуттям і роботою РС на лінії
- Контроль за поверненням РС в АТП
- Вживання заходів для забезпечення доставки вантажів.
Служба експлуатації АТП – це один із відділів управління АТП, який займається організацією перевезень вантажів.
Служба експлуатації АТП у своїй зовнішньоуправлінській діяльності:
- інформує сплживачів транспортних послуг через інформаційні вісники;
- знаходить потенційних споживачів транспортних послуг;
- контролює виконання як технічних так і фінансових умов договору;
- вивчає технічні, організаційні і управлінські умови доставки вантажів;
- призначає працівників, відповідальних за доставку вантажів.
Служба експлуатації по оперативному плануванні доставки вантажів:
- планує і корегує обсяги перевезень;
- вибирає тип і марку рухомого складу для перевезень вантажів;
- розробляє раціональні маршрути перевезень;
- розраховує потрібну кількість рухомого складу;
- складає транспортно – технологічні схеми доставки вантажів;
- складає розклади руху рухомого складу;
- складає графіки роботи водіїв.
Тема 6.1. Подсистема ввода/вывода. Принципы организации подсистемы ввода/вывода
Эффективность использования вычислительных возможностей ЭВМ определяется не только возможностями ее процессора и характеристиками основной памяти, но также составом ее периферийных устройств, их техническими характеристиками и способами организации их совместной работы с ядром (процессор и основная память) компьютера.
При разработке подсистемы ввода/вывода должны быть решены следующие проблемы.
1. Должна быть обеспечена возможность реализации машины с переменной конфигурацией (то есть с переменным составом оборудования). В первую очередь, пользователь должен иметь возможность легко дополнять машину новыми устройствами, изменять состав периферийных устройств в соответствии с назначением ЭВМ.
2. Должна реализовываться параллельная во времени работа процессора над программой и выполнение периферийными устройствами процедур ввода/вывода.
3. Для пользователя должно быть упрощено и стандартизировано программирование операций ввода/вывода, обеспечена независимость программирования ввода/вывода от особенностей того или иного периферийного устройства.
4. Должны быть обеспечены автоматическое распознавание различных ситуаций, возникающих в периферийных устройствах, и реакция ядра ЭВМ на эти ситуации (будь то готовность устройства, различные нарушения его работы или отсутствие носителей).
Наиболее актуально решение этих проблем для ЭВМ с большим количеством разнообразных устройств.
Основные пути решения указанных проблем.
Модульность. Средства современной ВТ проектируются на основе модульного (или агрегатного) принципа. Он заключается в том, что отдельные устройства выполняются в виде конструктивно законченных модулей (агрегатов), которые могут сравнительно просто в нужных количествах и номенклатуре объединяться, образуя ЭВМ.
Унифицированные (не зависящие от типа периферийных устройств) форматы данных, которыми периферийные устройства обмениваются с ядром ЭВМ, в том числе и унифицированный формат сообщения, которое периферийное устройство посылает в ядро о своем состоянии. Преобразование в индивидуальные форматы данных осуществляют контроллеры и адаптеры.
Унифицированный интерфейс, т.е. унифицированный по составу и назначению набор линий и шин, унифицированные схемы подключения, сигналы и алгоритмы (протоколы) управления обменом информацией между ПУ и ядром ЭВМ..
Унифицированные (не зависящие от типа ПУ) формат и выбор команд процессора для операций ввода-вывода. Операция ввода-вывода с любым ПУ представляет для процессора просто операцию передачи данных независимо от особенностей принципа действия данного ПУ, типа его носителя и т.п..
Многие функции управления операциями ввода-вывода (как например управление прямым доступом к памяти) являются общими, они не зависят от типа ПУ. Другие являются специфичными для данного типа устройств. Выполнение общих функций возлагают на общие для групп ПУ унифицированные устройства - контроллеры прямого доступа к памяти, процессоры (каналы) ввода-вывода, а специфических — на специализированные для данного типа ПУ электронные блоки управления (адаптеры).
Использование множества периферийных устройств ПУ с относительно небольшим быстродействием приводит к тому, что основное время работы процессора занято обработкой операций ввода-вывода и ожиданием готовности внешних устройств к обмену. Это существенно снижает быстродействие ЭВМ. Эффективность работы ЭВМ можно повысить путем разделения функций управления центральным процессором и периферийными устройствами.
Дата добавления: 2014-12-19; просмотров: 104 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |