Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Четверта влада” як основний концепт технології масового впливу.

Медійне середовище, яке розуміє проблему маніпулятивності як суспільну загрозу, необережно витворює образ медіа у вигляді “четвертої влади”.

Ознаки технологій масового впливу в рамках концепту “четверта влада”. Тиск масової комунікації і всіх її інститутів на людину відбувається у рамках концепту “влада медіа”, яка є різновидом соціальної влади. Аналізуючи владу медіа, український політолог у галузі медіа О. В. Зернецька пише, що будь-яка влада прагне переконувати.

Переконання стає визначальною рисою масовокомунікаційних технологій. Воно виражається або в доборі аргументів, або в голосі комуніканта, в манері говорити. Безапеляційність ведучого новин очевидна: він із таким запалом і в такому темпі говорить, що нікому і в голову не приходить суперечити йому Отже, ЗМК, окрім упливу, здійснюють ще й тотальний контроль над суспільством та іншими інститутами соціальної й політичної влади. Контроль виявляється у здатності медіа відстежувати наміри, плани, знання, погляди та думки людей, інститутів, суспільства, використовувати їх для планування змісту медіатворів і через систему, зокрема, новин цілеспрямовано впливати на людей. Цей факт сам по собі не є загрозливим до того часу, поки ЗМК не закладають в основу технології праці цю схему, щоб маніпулювати через подачу новин аудиторією. Преференційність висловлення є яскравою технологічною ознакою у масовій комунікації.

Для впливу на масову свідомість використовують такі стратегії:

· посилання на авторитетні джерела,

· на статистичні дані,

· на результати опитувань громадської думки,

· використовують графіки і таблиці,

· твердження експертів,

· свідчення очевидців,

· фотографії і зйомки з місця подій,

· «живі» репортажі та багато іншого, аби переконати публіку, що повідомлення «правдиве».

В такий спосіб нав'язується дискурс еліт, їхньої ідеології і блокується, утруднюється опозиційне сприймання, «прочитання», розуміння аудиторією того чи іншого факту чи події, висвітлених у ЗМК в новинах або іншому жанрі політичної комунікації”.

Симуляція наукових підходів, стратегій – це ще одна ознака технологій масового впливу. Так, кілька десятків телефонних дзвінків на кількамільйонну аудиторію у прямому ефірі подається як факт громадської думки. На сьогодні в теорії масової комунікації чітко не окреслено види масовокомунікаційних технологій.

Масовокомунікаційні технології належать до інформаційно-комунікаційних. Найбільш очевидним є поділ їх за галузями використання:

· медійні технології,

· технології в рекламі,

· піар-технології тощо.