Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

УРОК 7,8. БАКТЕРІЇ. РОЛЬ БАКТЕРІЙ У ПРИРОДІ Й ЖИТТІ ЛЮДИНИ. ПРОФІЛАКТИКА БАКТЕРІАЛЬНИХ ХВОРОБ ЛЮДИНИ

Читайте также:
  1. Біосфера як природне середовище для людини
  2. Виникнення знань, що узагальнювали життєдіяльність людини та фіксували досвід взаємодії з природою.
  3. Вкажіть, у відповіді під котрим номером правильно вказано підходи до визначення прав людини
  4. ВОЛЯ І ВОЛЬОВІ ДІЇ ЛЮДИНИ
  5. Вплив ЕМП на організм людини
  6. Генетика стійкості сої до хвороб та шкідників
  7. Горіння – це хімічна реакція сполучення горючої речовини з повітрям, яка супроводжується виділенням надмірного тепла та інших газоподібних продуктів, небезпечних для життя людини.
  8. Джерела міжнародного права прав людини.
  9. ДІЯ ЕЛЕКТРИЧНОГО СТРУМУ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ
  10. Діяльность України на міжнародній арені з метою забезпечення прав людини.

 

Цілі уроку: розглянути роль бактерій у природі й житті людини, теоретичні основи та практичні способи профілактики бактеріальних інфекцій; ознайомити учнів із прикладами захворювань, збудниками яких є бактерії, та з історією боротьби людини з бактеріальними захворюваннями; звернути увагу на використання бактерій у сучасних біотехнологічних виробництвах.

Обладнання й матеріали: таблиці або слайди презентації «Будова прокаріотичної клітини», «Різноманіття бактерій», «Бактеріальні захворювання рослин», «Бактеріальні захворювання тварин», «Бактеріальні захворювання людини».

Базові поняття й терміни: прокаріотичні організми, бактерії, коки, палички, спори, вібріони, спіріли, спірохети, антибіотики, вакцинація, імунітет, асептика, антисептика, біотехнологія.

 

ХІД УРОКУ

І. Організаційний етап

ІІ. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів

Питання для бесіди

I. Які організми відносять до прокаріотів?

2. Які характерні особливості мають клітини прокаріотів?

3. Як прокаріоти утворюють спори?

III. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя з елементами бесіди

У природі трапляється не дуже велика кількість морфологічних типів прокаріотичних клітин. Морфологія еукаріотів набагато різноманітніша. Це пов’язано, у першу чергу, з тим, що прокаріотичні організми для адаптації до змін навколишнього середовища використовують видозміни свого метаболізму. Тобто вони частіше змінюють уміст, а не форму.

Заповнення таблиці разом з учнями

 

Найбільш поширені морфологічні типи прокаріотичних клітин

 

Тип клітин Особливості будови
Коки Клітини мають кулеподібну форму. Часто утворюють колонії з двох (диплококи) або чотирьох (тетракоки) клітин. Колонії можуть також складатися із клітин, об’єднаних у вигляді ланцюжка (стрептококи) або грона (стафілококи)
Палички Клітини мають подовжену циліндричну форму. Для позначення паличкоподібних бактерій, які здатні утворювати спори, інколи використовують термін «бацили»
Вібріони Рухливі бактерії з полярно розташованими джгутиками, які мають форму коми
Спірили Клітини мають форму паличок, вигнутих спірально. Рух забезпечують джгутики, розташовані на кінцях клітини
Спірохети Клітини мають гвинтоподібну форму. Рухаються за рахунок згинання всієї клітини (змієподібний рух)
Коринебактерії Клітини мають булаво-подібну форму
Актиноміцети Прокаріотичні клітини утворюють багатоклітинну структуру, схожу на міцелій грибів

 

Значення бактерій у природі

Автотрофні бактерії відіграють дуже важливу роль у природі. Вони утворюють велику кількість органічних речовин, тобто є продуцентами. Найбільше значення фотосинтетики мають для водних біоценозів, де вони переважно й живуть. Проте, надмірне розмноження ціанобактерій може призводити до «цвітіння води» й масової загибелі живих організмів унаслідок виділення ними токсичних речовин і накопичення продуктів розпаду. А хемосинтетики є основою біоценозів, які функціонують у місцях, що не мають природного освітлення. Це глибини океанів, товща земної кори, печери тощо.

Найважливіша роль гетеротрофних бактерій у тому, що вони є редуцентами — організмами, які завершують розклад мертвої органіки до неорганічних речовин і знову повертають необхідні елементи до кругообігу речовин на нашій планеті. Без їхньої діяльності біосфера дуже швидко вичерпала би всі потрібні їй ресурси планети й загинула через їх нестачу.

Але не менш важливе значення гетеротрофних бактерій і як паразитичних та симбіотичних форм. Так, практично всі багатоклітинні еукаріоти, які живляться рослинами, використовують симбіотичних бактерій у своїх процесах травлення. На коренях бобових рослин утворюються спеціальні бульбочки, в яких живуть азотфіксуючі бактерії, що забезпечують рослини сполуками Нітрогену, який вони одержують з атмосферного азоту. А паразитичні збудники бактеріальних захворювань є важливими регуляторами чисельності всіх видів живих організмів. Бактерії викликають такі захворювання тварин, як сибірська виразка, туляремія, сап, бруцельоз, ботулізм. До рослинних захворювань бактеріальної природи належать чорний та жовтий бактеріози зернових, стеблова гниль кукурудзи, чорна ніжка й кільцева гниль картоплі тощо.

Людина також постійно використовує симбіотичні бактерії. Крім тих видів, які живуть у людському організмі, широко застосовуються бактерії для виготовлення продуктів харчування (йогуртів, кефіру тощо).

Багато зусиль потребує від людства боротьба з бактеріальними захворюваннями. Саме до бактерій належать збудники таких захворювань, як чума (паличкоподібна бактерія), дифтерія (коринебактерія), холера (вібріон), бактеріальна пневмонія (коки), ангіна (стрептококи та стафілококи), сифіліс (спірохети).

Доповідь учнів «Бактеріологічні дослідження Луї Пастера»

Розповідь учителя з елементами бесіди й заповненням таблиці

 

Профілактика бактеріальних захворювань

 

Захворювання Шляхи зараження Заходи профілактики
Ангіна (гострий тонзиліт) Повітряно-крапельний або через продукти харчування Активне виявлення хворих, їх ізоляція, госпіталізація і раціональне лікування; максимальне розосередження людей; провітрювання житлових, службових і навчальних приміщень; проведення поточної та завершальної дезінфекції; посилення медичного контролю за технологією приготування і термінами збереження готової їжі
Дифтерія Повітряно-крапельний Основним заходом щодо профілактики дифтерії е правильно організовані та вчасно проведені щеплення дифтерійним анатоксином. 3 появою хворого на дифтерію в осередку проводиться весь комплекс протиепідемічних заходів: активне виявлення, ізоляція і госпіталізація хворих; бактеріологічне обстеження і санація виявлених носіїв; поточна й завершальна дезінфекція
Менінгококова інфекція Повітряно-крапельний 3 появою хворого в осередку проводяться протиепідемічні заходи: активне виявлення, ізоляція і госпіталізація хворих; бактеріологічне обстеження з подальшою ізоляцією та санацією виявлених носіїв; дезінфекція; екстрена профілактика антибіотиками, щеплення за епідемічними показаннями менінгококовими вакцинами
Черевний тиф і паратифи Фекально-оральний Профілактика черевного тифу й паратифів ґрунтується на проведенні спільних для кишкових інфекцій санітарних, дезінфекційних і дезінсекційних заходів, спрямованих на попередження водного й харчового шляхів передачі інфекції. 3 появою хворого проводяться протиепідемічні заходи: раннє активне виявлення хворих, їх ізоляція та госпіталізація; лабораторне обстеження працівників харчування та водопостачання й осіб, які підпали під ризик зараження; поточна й завершальна дезінфекція; вакцинація (ревакцинація) проти черевного тифу; екстрена профілактика сухим полівалентним черевнотифозним бактеріофагом
Туляремія Трансмісивний, через укуси інфікованих переносників (кліщів). Інколи зараження можливе повітряно-крапельним або фекально-оральним шляхом Профілактичні заходи спрямовані на попередження потрапляння збудника інфекції, скорочення епізоотологічної активності природних осередків туляремії та попередження захворювань людей у цих осередках. Основним напрямком є проведення санітарно-технічних (захист приміщень від проникнення гризунів) та дератизаційних (знищення гризунів) заходів для боротьби з гризунами. За епідемічними показниками проводяться щеплення (вакцинація раніше не щеплених або щеплених понад п’ять років тому). Спеціальна екстрена профілактика проводиться антибіотиками
Чума Трансмісивний, через укуси інфікованих переносників (бліх). Інколи можливе контактне зараження (під час зняття шкурок гризунів) або зараження повітряно-крапельним шляхом Профілактичні заходи спрямовані на попередження заносу збудника інфекції, скорочення епізоотологічної активності природних осередків чуми та попередження захворювань людей у цих осередках
Холера Фекально-оральний У профілактиці холери особливо важливе суворе виконання санітарно- гігієнічних вимог щодо забезпечення правильного водопостачання, каналізації й очищення населених місць. Дуже важливу роль у профілактиці холери відіграє ретельне виконання всім населенням вимог особистої гігієни. Карантин встановлюють у тих чи інших місцевостях за наявності особливих умов, що спричиняють поширення холери. Здійснення специфічної профілактики (щеплення) має допоміжне значення

 

IV. Практична робота

Порівняння симптомів захворювання, які викликаються вірусами й бактеріями

Мета: виконати порівняння основних симптомів найбільш поширених захворювань людини, які викликаються вірусами й бактеріями.

Обладнання й матеріали: таблиці або слайди презентації з переліком характерних симптомів бактеріальних і вірусних захворювань, підручник.

Хід роботи

1. Розгляньте таблиці або слайди презентації, які містять опис характерних симптомів бактеріальних і вірусних захворювань.

2. Заповніть порівняльну таблицю.

 

Порівняльна таблиця

 

Вірусні захворювання Бактеріальні захворювання
Назва захворювання Симптоми Назва захворювання Симптоми
Грип Підвищення температури тіла, рясне потовиділення, слабкість, світлобоязнь, суглобові та м’язові болі, головний біль, біль у горлі, сухий (у ряді випадків — вологий)хворобливий кашель, нежить   Ангіна Озноб, загальна слабкість, головний біль, ломота в суглобах, біль у горлі під час ковтання, збільшення і хворобливість ущільнених кутовощелепних лімфатичних вузлів; піднебінні дужки, язичок, мигдалини, а іноді й м’яке піднебіння в перші дні яскраво-червоного кольору; на мигдалинах можуть бути гнійники або ділянки скупчення гною
Кір Лихоманка, млявість, слабкість, головний біль, дрібно-плямистий висип, ураження кон’юнктиви й нежить Кашлюк Запалення гортані, трахеї і бронхів; напади (пароксизмами) кашлю, тяжкість і тривалість яких варіюює
Вітряна віспа Слабкість, підвищення температура тіла до 38 °С і поява на шкірі будь-якої ділянки тіла висипки. Спочатку це цятки рожевого або червоного кольору округлої форми. Через кілька годин на них утворюються прозорі блискучі пухирці, оточені вузьким рожево-червоним обідком Дифтерія Підвищення температури тіла до 38-39 °С протягом двох-трьох днів; нездужання, головний біль, слабкість, біль у горлі під час ковтання. Мигдалини набрякають, збільшуються, на їх опуклій поверхні з’являються плівки біло-сірого кольору

 

3. Зробіть відповідні висновки, у яких укажіть спільні та відмінні ознаки розглянутих захворювань, і запишіть їх у зошит.

V. Домашнє завдання

 УРОК 9. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ОДНОКЛІТИННИХ ЕУКАРІОТІВ. КОЛОНІАЛЬНІ ОРГАНІЗМИ

 

Цілі уроку: ознайомити учнів з одноклітинними й колоніальними еукаріотичними організмами; розглянути особливості будови й життєві цикли одноклітинних і колоніальних еукаріотів, їх роль у природі й житті людини; порівняти одноклітинних еукаріотів із прокаріотами й вірусами.

Обладнання й матеріали: таблиці або слайди презентації «Будова еукаріотичної клітини», «Найпростіші», «Будова прокаріотичної клітини», «Різноманіття бактерій», «Ціанобактерії», «Будова віріона», «Різноманіття вірусів».

Базові поняття й терміни: клітина, неклітинні форми життя, еукаріотичні організми, планктон, колоніальні організми, ядро, псевдоподії, джгутики, війки, циста.

 

ХІД УРОКУ

I. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів

Питання для бесіди

1. Чому потрібно робити щеплення?

2. Хто й коли розробив першу вакцину проти бактеріального захворювання?

3. Яких заходів можна вжити для запобігання бактеріальним інфекціям?

III. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя з елементами бесіди

Особливості будови одноклітинних еукаріотичних організмів обумовлені тим, що вони за набором органел подібні до клітин багатоклітинних організмів, але змушені виконувати всі функції, притаманні окремому організму лише однією клітиною. Це призводить до того, що клітини цих організмів часто мають досить великий розмір і велику кількість органел. Усіх їх часто об’єднують в окреме царство живої природи — Найпростіші.

Серед найпростіших є групи з відносно простою будовою клітин, наприклад амеби. Є й групи з дуже складною зовнішньою формою та внутрішньою будовою клітини. До таких найпростіших відносять інфузорії та ацетабулярії. Цілий ряд найпростіших має в клітині більш ніж одне ядро. В інфузорій їх два — мікронуклеус (мале ядро, яке відповідає за зберігання й відтворення спадкової інформації) та макронуклеус (велике ядро, що керує життєдіяльністю клітини). У найпростіших часто трапляються захисні пристосування, наприклад, різноманітні скелети або трихоцисти інфузорій. Рухаються вони з допомогою псевдоподій, джгутиків або війок.

Роль одноклітинних еукаріотів у природі й житті людини дуже велика. Найбільш відомі паразитичні найпростіші, до яких належать збудники малярії, амебної дизентерії та сонної хвороби. Але величезне значення мають і деякі симбіотичні види, такі як інфузорії зі шлунка й кишечнику копитних тварин або багатоджгутикові найпростіші з кишечнику термітів.

Фауна найпростіших морів і океанів найбільш різноманітна. Зі 120 тисяч відомих видів протистів близько 40 тисяч є морськими. При цьому найбільшу кількість первинної продукції (тобто органічних речовин, одержуваних шляхом фотосинтезу) дають не вищі рослини, а фітопланктон Світового океану, переважну частину якого становлять забарвлені джгутиконосці (в основному, панцирні джгутиконосці — динофлагеляти). Крім автотрофних найпростіших, у морях є багато гетеротрофів — джгутикових та інфузорій.

Планктонні найпростіші (разом з бактеріями) можуть утворювати скупчення, які називаються «морський сніг». Такі скупчення служать їжею для дрібних планктонних ракоподібних і є основою морських харчових ланцюгів. Планктонними є й одні з найгарніших одноклітинних організмів — радіолярії. їх ажурні внутрішні скелети, що складаються із силіцій оксиду або-стронцій гідрогенсульфату, надзвичайно різноманітні.

Найпростіші є основою й донних біоценозів морів. Найбільш різноманітною є фауна організмів, що населяють товщу морського піску, — інтерстиціаль. Багато інфузорій тут мають листоподібну, веретеноподібну або червоподібну форму. Узагалі в подібних біотопах домінують інфузорії, тут трапляються сотні їх видів, а кількість інфузорій інтерстиціалі сягає мільйонів екземплярів на кубічний сантиметр піску.

На морському дні переважають форамініфери — найпростіші, що мають вигадливий вапняний скелет-черепашку. Густота форамініфер у донних мулах може досягати 1 000 екземплярів на грам.p>

Крім морів, не менша кількість найпростіших спостерігається в прісних водоймах. Щоправда, для прісноводних угруповань, на відміну від морських, характерна відсутність чіткого поділу форм найпростіших за місцями існування. Наприклад, планктонні форми можуть бути знайдені на дні, і навпаки. Крім того, у прісних водах цілком відсутні радіолярії та форамініфери. Останніх певною мірою заміщають черепашкові амеби. Відсутня в прісних водах і специфічна фауна інтерстиціалі.

Величезна кількість різноманітних найпростіших живе в ґрунтах, де вони беруть участь у процесах розкладання тканин загиблих рослин і тварин і, відповідно, в утворенні родючого шару ґрунту — гумусу. Невидима плівка вологи, що оточує частки ґрунту, являє собою повноцінне місце існування, у якому протисти можуть жити й одержувати багату їжу. Один грам зовні сухого ґрунту достатній для підтримання популяцій, що включають десятки або навіть сотні тисяч одноклітинних організмів.

Фауна ґрунтових протистів неспецифічна й в основному включає види, що трапляються в прилеглих водоймах. Однак майже всі ці види адаптовані до періодичного висихання й частіше трапляються все-таки в ґрунті. Універсальною властивістю ґрунтових найпростіших є здатність до утворення стадій спочинку — цист. Найбільш численні в ґрунтах черепашкові амеби, яких налічується до 2 млн. екземплярів на грам ґрунту, а їхня біомаса становить до 95 % біомаси всіх найпростіших.

Деякі з одноклітинних еукаріотів набули здатності залишатися разом і зберігати певний зв’язок між дочірніми клітинами після нестатевого розмноження. Таким чином утворилися колоніальні форми живих організмів. Подальша диференціація функцій між клітинами колонії (наприклад, у вольвокса клітини колонії вже поділяються на генеративні й соматичні) призвела до появи багатоклітинних організмів.

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів

Дати відповіді на питання:

1. Які організми відносять до одноклітинних еукаріотів?

2. Які особливості будови мають клітини одноклітинних еукаріотів порівняно з клітинами багатоклітинних організмів?

3. Які особливості життєдіяльності притаманні одноклітинним еукаріотичним організмам?

4. Які особливості будови й життєдіяльності притаманні колоніальним організмам?

5. Чим найпростіші відрізняються від бактерій і вірусів?

V. Домашнє завдання



 




Дата добавления: 2014-11-24; просмотров: 162 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.01 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав