|
Читайте также: |
За три дні наступу було взято в полон 100 тис. чоловік.
На середину серпня російські війська підійшли до карпатських перевалів, визволили від австрійських військ усю Буковину й південну Галичину.
Але через нестачу боєприпасів, не маючи підтримки інших фронтів і союзників, війська Південно-Західного фронту просунутися далі не змогли.
Унаслідок Брусиловського прориву німецьке командування вимушене було припинити наступ у Франції на м. Верден і перекинути із заходу на російський фронт 11 дивізій.
Цим була врятована від розгрому Італія.
У серпні 1916 р. у війну проти Німеччини вступила Румунія.
Звичайно, під час війни населення Галичини й Буковини опинилось у скрутному становищі.
Сучасний історик Т. Гунчак зазначає: «З одного боку його мордували росіяни, намагаючись вибити з нього почуття національної свідомості й самопошани, з іншого — над ним знущалися австрійці та мадяри, звинувачуючи у русофільстві».
Наприкінці 1916 р. на фронтах, у тому числі на Південно-Західному, знову велася позиційна війна.
Лінія фронту залишалась майже незмінною цілий рік.
Тим часом у березні 1917 р. в Росії відбулась революція.
Новий російський уряд, прагнучи зміцнити своє становище, влітку 1917 р. розпочав новий наступ, який завершився повним провалом, новими жертвами і територіальними втратами.
Контрудар айстро-угорських військ примусив росіян відійти навіть далі, ніж у 1915 р.
Ця лінія фронту проіснувала аж до укладення Берестейського миру3 березня 1918 р..
5.
У Львові в серпні 1914 р. з ініціативи Дмитра Донцова, Володимира Дорошенка, Олександра Скоропис-Йолтуховського і Мар'яна Меленевського була утворена політична організація - Союз Визволення України (СВУ).
Метою СВУ було сприяння поразці Російської імперії і відродженню незалежної Української держави.
1 вересня1914 р. була опублікована політична програма СВУ, котра передбачала створення незалежної України.
Майбутня держава представлялася конституційною монархією,
- повинна була мати демократичний устрій,
- забезпечувати вільний розвиток усіх національностей,
- незалежну українську церкву.
Для досягнення поставленої мети СВУ орієнтувався на Німеччину й Австро-Угорщину.
У1915-1917 рр. він розгорнув широку інформаційну роботу з метою ознайомлення європейської громадськості з історією України, її сучасним становищем і законними вимогами українських політичних партій і організацій.
СВУ видавав:
- періодичні інформаційні вісники,
- «Кобзар» Тараса Шевченка,
- «Історію України» М. Грушевського,
- праці М. Костомарова, В. Антоновича, Ф. Вовка та ін.
Активісти Союзу виступали з лекціями з українського питання перед масовими аудиторіями в Німеччині та інших країнах Європи.
Зусиллями членів СВУ українська проблематика все частіше розглядалася на сторінках німецьких, угорських, австрійських, турецьких, болгарських, румунських, шведських та італійських газет.
Велика агітаційна робота проводилася членами СВУ в німецьких і австрійських концтаборах, у яких утримувалися десятки тисяч військовополонених українців.
Власті Німеччини й Австро-Угорщини дозволили СВУ зібрати 80 тис. українців у три табори і надали йому опіку над ними для вербування українських військових підрозділів для армії Троїстого союзу.
Союз сприяв поліпшенню матеріального становища військовополонених,
- організував у концтаборі десятки шкіл,
- бібліотеки,
- читальні,
- хори,
- оркестри,
- курси української історії і літератури.
Були побудовані церкви, створені кооперативні магазини, відкрита чайна.
Дата добавления: 2014-11-24; просмотров: 142 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |