Читайте также:
|
|
У листопаді в боях під Бережанами полк зазнав величезних втрат і був направлений на переформування в тил.
На початку травня 1916 р. полк УСС, яким на той час командував Антін Варивода, знову перебував на фронті.
Особливо запеклими були бої у серпні — вересні під Бережанами на Тернопільщині. Гора Лисоня стала місцем геройської слави і важких втрат.
До 1000 стрільців потрапило в полон. Пізніше з полонених було сформовано полк Січових стрільців, а згодом корпус, який брав участь у подіях визвольних змагань (1917—1919 рр.) у Наддніпрянській Україні, як найбільш боєздатна частина Армії УНР.
Залишки вояків УСС були переведені на Волинь, де їх зобов'язали допомагати австрійській окупаційній владі поповнювати австрійську армію рекрутами з місцевого населення.
Користуючись цим, січові стрільці відразу зосередились на освітній роботі, організувавши 46 початкових шкіл, у яких працювали вчителями.
Після переформування у лютому 1917 р. січовики повернулися на фронт під м. Бережани.
У червні знову брали участь у важких боях і понесли великі втрати.
У березні — жовтні 1918 р. полк УСС під командуванням О. Микитки, згідно з умовами Берестейського миру 1918 р., у складі австро-угорської армії здійснив похід у Наддніпрянську Україну(Жмеринка — Херсон — Олександрівськ).
Плани австрійського двору на створення окремого Руського королівства зумовили те, що на чолі полку було поставлено сина австрійського ерцгерцога Стефана — Вільгельма Габсбурґа, який вивчив українську мову і навіть писав нею вірші (українці називали його Василь Вишиваний, після Другої світової війни 1948 р. він був захоплений у Відні радянськими спецслужбами та невдовзі загинув у таборах НКВС СРСР).
На початку жовтня 1918 р. полк було переведено на Буковину, у Чернівці.
Після проголошення ЗУНР у листопаді 1918 р. полк передислоковано до Львова, де він став ядром Галицької армії.
Зверніть увагу!
УСС на початку свого існування був добровольчим формуванням і за задумами діячів українського національно-визвольного руху мав виконувати більш агітаційну аніж функцію військових, засвідчуючи лояльність українства перед австрійською короною.
Проте згодом, у 1915 р., легіон реформується у полк і стає регулярною частиною австрійської армії.
Ставлення австрійського командування до легіону, а згодом до полку було неоднозначне.
Так, коли воєнні потреби вимагали стійкості й відваги, січовиків нагороджували та відзначали.
Полк відвідав навіть сам імператор.
Проте у часи затишшя ставилися всілякі перепони.
Дата добавления: 2014-11-24; просмотров: 134 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |