Читайте также:
|
Речевой акт — основная единица речевого поведения, реализующая одно речевое намерение говорящего (просьба, совет, предложение).
Номинация — называние, ввод нового понятия в речь.
Вербализация — перевод информации с языка схем, цифр, символов на словесный уровень.
Тезирование — краткое изложение сообщения, текста в виде отдельных положений.
Перефразирование — передача чужих слов своими словами с целью пояснения и уточнения информации.
Резюмирование - краткое изложение сути написанного, сказанного; краткий вывод, заключительный итог речи, доклада и т. п.
Акцентологический — связанный с постановкой ударения в слове.
Україна в роки революції 1905—1907 рр.
План.
Україна в роки революції 1905—1907 рр.
Земельна реформа П. Столипіна (1906-1911 рр.) і її вплив на Україну
Плани Антанти і Троїстого Союзу відносно України
Воєнні дії на території України у 1914 – 1917 р.
5. Союз Визволення України (СВУ).
Українські Січові стрільці.
Наслідки Першої світової війни для України.
Метою демократичної революції 1905-1907 рр. була:
- ліквідація пережитків феодалізму в Росії (самодержавство,
- поміщицьке землеволодіння і викупні платежі,
- нерівноправність станів,
- національне пригноблення тощо) і
- встановлення буржуазно-демократичної республіки.
Революція розпочалася 9 січня 1905 р. мирною демонстрацією в Санкт-Петербурзі, розстріляною військами («кривава неділя»). На знак солідарності і протесту почалися страйки в пролетарських центрах України: Києві, Харкові, Катеринославі, Одесі, Миколаєві.
На початку січня-березня 1905 р. страйкувало 170 тис. чол.
Революційна боротьба в жовтні 1905 р. переросла в загальноросійський політичний страйк. Жовтневий всеросійський страйк паралізував сили уряду і змусив царя видати 17 жовтня маніфест про громадянські свободи і скликання законодавчої Думи як дорадчого органу при цареві із залученням до виборів в неї усіх верств населення.
Після цього буржуазія відійшла від революції.
Царський режим почав масові репресії проти революціонерів.
Революція досягла найвищого піднесення в ході грудневого повстання робітників великих промислових центрів у 1905 р.
Після поразки грудневого повстання почався спад революції. У страйковому русі в Україні в 1906 р. взяло участь близько 100 тис. чол., а в 1907 р. — 55 тис.
Селянські виступи в період спаду революції охопили значну територію, але за своїм розмахом були слабшими, ніж у 1905 р. Так, у 1905 р. в Україні відбулося 3967 виступів, у 1906 р. - 1 382, а в 1907 р. - 510.
Масові соціальні рухи
Під впливом масового революційного руху в країні узимку 1905 р. відбулися страйки медичних працівників у Харкові і Катеринославі.
Улітку 1905 р. протягом трьох тижнів проходив страйк телефоністок Одеської телефонної станції. Під впливом робітничого руху піднялося на боротьбу і селянство, але його виступи в більшості випадків набували характеру масових погромів поміщицьких маєтків.
Так, навесні 1905 р. селяни розгромили маєток поміщика Терещенка в Сумському повіті, вивізши все майно, хліб, інвентар, а цукровий завод зруйнували і спалили.
Всеросійський жовтневий політичний страйк в Україні розпочався 7 жовтня 1905 р. виступом робітників та службовців Катеринославської залізниці. Київського, Харківського, Катеринославського залізничних вузлів, робітників Харкова, Полтави, Одеси.
У ході жовтневого всеросійського політичного страйку в Києві, Катеринославі, Луганську, Горлівці, Єнакієвому виникли ради робітничих депутатів, котрі обиралися відкритим голосуванням.
У них співробітничали соціал-демократи й есери, представники національних партій.
Ради запроваджували явочним порядком
- 8-годинний робочий день на підприємствах,
- установлювали ціни на продукти в заводських крамницях,
- організовували охорону населення від погромників.
Поряд із радами стали створюватися профспілки робітників та службовців. Так, у Харкові була створена профспілка шевців, в Одесі - металістів, у Горлівці - шахтарів і т.д.
Дата добавления: 2014-11-24; просмотров: 134 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |