Читайте также:
|
3 Понятие материальных потребностей, экономических ресурсов.
4. Проблема выбора и рациональное поведение. Кривая производственных возможностей.
5. Фундаментальные задачи экономики, типы экономических систем.
6 Сущность рыночной экономики. Структура, типы рынков.
7. Преимущества и недостатки рыночной экономики. Модель кругооборота доходов и расходов в чистой рыночной системе.
8. Роль, функции государства в рыночной экономике. Модель кругооборота доходов и расходов в рыночной системе с участием государства.
9. Индивидуальный спрос и факторы его определяющие.
10. Индивидуальное предложение и факторы его определяющие.
11 Рыночное равновесие. Равновесная цена и равновесный объем производства.
12. Эластичность спроса и предложения.
13. Понятие экономических издержек.
14. Издержки производства в краткосрочном периоде. Средние, предельные издержки.
15 Издержки производства в долгосрочном периоде. Положительный и отрицательный эффекты роста масштабов производства.
16. Характерные черты рынка совершенной конкуренции.
17. Характерные черты чистой монополии. Антимонопольная государственная политика.
18. Характерные черты олигополии.
19. Характерные черты рынка монополистической конкуренции.
20. Понятие национального производства и системы национальных счетов.
21. Основные показатели системы национальных счетов и методы их расчета.
22. Понятие экономического цикла. Фазы цикла. Формы циклов. Причины колебаний.
23. Понятие безработицы, ее типы.
24. Экономические и социальные последствия безработицы.
25. Инфляция, ее определение и измерение.
26. Типы инфляций.
27. Совокупный спрос и факторы его определяющие.
28. Совокупное предложение и факторы его определяющие.
29. Взаимосвязь совокупного спроса и совокупного предложения в равновесной точке.
30. Влияние потребительских расходов на равновесный объем ЧНП. Предельная склонность к потреблению и сбережению.
31. Факторы потребления и сбережения, несвязанные с доходом, влияющие на смещение графиков потребления и сбережения.
32. Понятие инвестиций, факторы, влияющие на их уровень и на кривую спроса на инвестиции
33. Влияние инвестиций на равновесный объем ЧНП. Метод сопоставления совокупных расходов и объема производства и метод «изъятий и инъекций»
34. Запланированные и фактические инвестиции. Эффект мультипликатора. Парадокс бережливости.
35. Влияние чистого экспорта на равновесный объем ЧНП.
36. Влияние государственных расходов и системы налогообложения на равновесный объем ЧНП.
37. Сущность и функции денег.
38. Предложение, спрос на деньги. Равновесие на денежном рынке.
39. Дискреционная фискальная политика.
40. Недискреционая фискальная политика.
41. Налоговая система РФ. Кривая Лаффера.
Программу составил:
ст.преподаватель __________ _Л.Т.Бахтигареева ___
должность, ученое звание, степень (И.О. фамилия)
Рабочая программа по дисциплине «Экономика (основы экономической теории)» актуализирована на заседании кафедры ГН 30.06.2011 года, протокол № 11.
Зав. кафедрой ГН, доцент __ Р.М.Даминева _____
(И.О. фамилия)
Рабочая программа согласована с выпускающей кафедрой АТИС
СОГЛАСОВАНО:
Зав. кафедрой АТИС, профессор __ А.И. Каяшев ______
(И.О. фамилия)
ТЕМА 11. АКТУАРНІ РОЗРАХУНКИ
1. Суть та завдання актуарних розрахунків
2. Тарифна ставка: структура та методи розрахунку
3. Суть та види страхових премій
с/р Фінансова структура страхової компанії
Страхова діяльність, як і будь-який різновид економічної діяльності, пов'язана з витратами. Визначення витрат, необхідних для страхування даного об'єкта, називається актуарними розрахунками.
Поняття "актуарні розрахунки" походить від слова актуарій, що в перекладі з грецької мови означає "скорописець", "обліковець". Сучасне значення поняття "актуарій" — фахівець зі страхової справи, який займається розробкою наукових методів обрахунку тарифних ставок, резервів, премій, розміру страхового ризику і т. ін.
За допомогою актуарних розрахунків визначається частка участі кожного страхувальника в створенні страхового фонду, тобто розмір тарифних ставок. Форма, за якою ведеться обрахунок витрат на ведення певного об'єкта страхування, називається актуарною калькуляцією. За її допомогою можна визначити собівартість послуги страховика, страхові платежі, розмір страхового ризику, суму та частку витрат на ведення справи з обслуговування договору страхування.
Актуарні розрахунки у страховій справі ґрунтуються на таких засадах:
- страхові події мають імовірний характер, що мусить впливати на величину страхових платежів;
- загальна закономірність тут проявляється через сукупність відокремлених страхових випадків, що зумовлює необхідність розрахунку собівартості страхової послуги стосовно всієї страхової сукупності;
- нерівномірність та імовірний характер подій, що підлягають страхуванню, зумовлюють необхідність формування спеціальних резервів, які перебувають в розпорядженні страховика, а також визначення їх оптимального розміру;
- необхідність прогнозування сторнування (зменшення страхового портфеля) договорів та експертного оцінювання їхньої величини;
- необхідність дослідження норми позичкового процента впродовж певного проміжку часу та виявлення тенденцій його руху;
- наявність повного або часткового збитку, пов'язаного зі страховим випадком, зумовлює необхідність вимірювання його величини та здійснення його розподілу в просторі та в часі за допомогою спеціальних таблиць;
- необхідність дотримання еквівалентності між страховими внесками страхувальника та страховим забезпеченням з боку страховика;
- потреба у виділенні групи ризику в межах даної страхової сукупності.
Завдання актуарних розрахунків:
- дослідження та групування ризиків у межах страхової сукупності;
- визначення математичної імовірності настання страхового випадку, обчислення частоти і міри складності наслідків спричинених збитків як за групами ризику, так і за всією страховою сукупністю;
- математичне обґрунтування необхідних витрат на ведення страхової справи та прогнозування тенденцій їх розвитку;
- математичне обґрунтування необхідних резервних фондів страховика, а також джерел та способів їх формування;
- дослідження норми дохідності капіталу при інвестуванні страховиком зібраних страхових внесків, а також тенденцій її зміни протягом певного часового інтервалу;
- визначення залежності між величинами процентної ставки та брутто-ставки.
Класифікація актуарних розрахунків:
2. Тарифна ставка — ціна страхового ризику та інших витрат, необхідних для виконання зобов'язань страховика перед страхувальником за підписаним договором страхування.
Сукупність тарифних ставок називається тарифом. Система відображення тарифів називається тарифним керівництвом.
Тарифна ставка, за якою укладається страховий договір, називається брутто-ставкою. Вона складається з двох частин: нетто-ставки і навантаження.
Нетто-ставка — ціна страхового ризику (вибуху, пожежі тощо).
Навантаження — вартість, яка покриває витрати страховика з організації та ведення страхової справи, а також містить елементи прибутку.
Для розрахунку тарифів можуть бути використані кілька методів:
- на основі теорії імовірності та методів математичної статистики з використанням часових рядів;
- на базі експертних оцінок;
- за аналогією до інших об'єктів або компаній;
- з використанням математичної статистики і розрахунку дохідності.
Розглянемо докладніше один із них.
Методика розрахунків тарифної ставки на основі теорії імовірності включає:
- визначення Імовірності настання страхового випадку;
- розрахунок нетто-ставки із 100 грн;
- розрахунок ризикової надбавки з використанням стійких статистичних рядів;
- визначення можливого інтервалу змін показника з певною мірою вірогідності;
- розрахунок брутто-ставки виходячи із планової рентабельності;
- визначення структури брутто-ставки та частки кожного елемента в ній.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 24 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |