Студопедия
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Міжнародний ринковий механізм перерозподілу фінансових ресурсів і капіталу.

Читайте также:
  1. Аналіз основних економічних та фінансових показників діяльності підприємства
  2. Аналіз трудових ресурсів страхових компаній
  3. Бюджет витрат на придбання матеріальних ресурсів
  4. В загальному вигляді міжнародний рух капіталу означає переміщення капіталу між суб’єктами міжнародної економіки з метою його оптимального використання.
  5. В) обсяг природних ресурсів.
  6. Вдосконалення методики економічного обґрунтування механізму управління на підприємстві
  7. взаємозалежність фінансових систем різних країн, глобалізм у світовій економіці
  8. Видатки державного бюджету як форма використання бюджетних ресурсів.
  9. Види фінансових послуг на валютному ринку
  10. Власний капітал, його види як об’єкти обліку. Рахунки для обліку власного капіталу.

Найпотужнішою складовою у системі міжнародного перерозподілу фінансових ресурсів і капіталу, як за масштабністю операцій, так і багатоканальністю руху фінансових потоків, є світовий фінансовий ринок.

Рис. 16.1. Рис. Міжнародний ринковий механізм перерозподілу фінансових ресурсів і капіталу

Світовий фінансовий ринок – система ринкових відносин, що забезпечує акумуляцію та перерозподіл світових фінансових потоків і міжнародних потоків капіталу.

З інституціонального погляду, світовий фінансовий ринок – сукупність фінансово-кредитних інституцій (банків, спеціалізованих фінансово-кредитних установ, фондових бірж), які виконують посередницькі функції у перерозподілі фінансових активів між кредиторами та позичальниками, продавцями та покупцями фінансових ресурсів, забезпечують рух світових фінансових потоків.

За рівнем організації і функціонування світовий фінансовий ринок об'єднує національні фінансові ринки країн та міжнародний фінансовий ринок

Міжнародний фінансовий ринок як складова світового фінансового ринку – надзвичайно розгалужена система акумулювання вільних фінансових ресурсів та надання їх позичальникам із різних країн на принципах ринкової конкуренції.

Головне призначення міжнародного фінансового ринку полягає у забезпеченні перерозподілу між країнами акумульованих вільних фінансових ресурсів для сталого економічного розвитку світового господарства й одержання від цих операція певного доходу.

Головні елементи міжнародного фінансового ринку:

– міжнародний валютний ринок;

– міжнародний ринок боргових зобов'язань (у тому числі міжнародний ринок банківських кредитів та міжнародний ринок боргових цінних паперів);

– міжнародний ринок цінних паперів (у тому числі міжнародний ринок титулів (або прав) власності та міжнародний ринок боргових цінних паперів (міжнародні ринки облігацій));

– міжнародний ринок похідних фінансових інструментів (деривативів). Валютний ринок у широкому розумінні – система економічних відносин, пов'язаних з операціями купівлі-продажу іноземних валют, платіжних документів у іноземних валютах та розміщення тимчасово вільних валютних коштів.

З інституційного погляду, валютний ринок – сукупність установ і організацій (банків, валютних бірж, інших фінансових інститутів), що забезпечують функціонування ринкових валютних механізмів. Відповідно можна виокремити чотири групи суб'єктів валютного ринку:

– державні установи, основне місце серед яких займають центральні банки (а також казначейства окремих країн);

– юридичні та фізичні особи, що працюють у різноманітних сферах зовнішньоекономічної діяльності;

– банківські установи (банки-дилери), які забезпечують валютне обслуговування зовнішніх зв'язків і, особливо, великі транснаціональні банки, які мають розгалужену мережу філіалів;

– валютні біржі та валютні відділи товарних і фондових бірж.

Міжнародні валютні ринки – міжнародна мережа офіційних центрів, де відбувається купівля-продаж іноземних валют.

Міжнародний ринок боргових зобов'язань – сфера обігу боргових зобов'язань, що гарантують кредиторові право стягувати борг із боржника.

Міжнародний ринок боргових зобов'язань складається з двох головних сегментів: міжнародного ринку банківських кредитів та міжнародного ринку боргових цінних паперів (міжнародного ринку облігацій)

Міжнародний ринок банківських кредитів – сфера ринкових відносин, де здійснюється рух позикового капіталу між країнами на умовах повернення та платності, формується попит і пропозиція кредитних ресурсів та позикового капіталу.

Міжнародний ринок боргових цінних паперів – складова міжнародного ринку кредитних ресурсів і, водночас, сегмент міжнародного ринку цінних паперів, де обертаються фінансові інструменти – короткострокові (строк погашення – від 1 дня до 1 року) та довгострокові (строк погашення – понад 1 рік) боргові зобов'язання, що засвідчують боргові відносини між кредитором та позичальником.

На міжнародному ринку облігацій обертаються два види цінних паперів.

1. Іноземні облігації – цінні папери, емітовані нерезидентом у національному фінансовому центрі та в національній валюті. На міжнародному ринку облігацій обертаються два види цінних паперів.

2. Єврооблігації – боргові цінні папери на пред'явника, що випускаються позичальником (як правило, в іноземній валюті) для отримання довгострокової позики на євроринку. Випускаються першокласними позичальниками за межами країни походження валюти в рамках середньострокових кредитних програм з банківською гарантією (підтримкою) розміщення.

Однією з важливих умов функціонування міжнародного ринку кредитних ресурсів/боргових зобов'язань є захист від ризиків та визначення рейтингу країн і окремих господарських суб'єктів, що є позичальниками на міжнародному фінансовому ринку.

Кредитні рейтинги визначають відомі у світі рейтингові агентства "Mood's" та "Standard & Poor's".

Міжнародні ринки титулів (або прав) власності – сфера купівлі-продажу цінних паперів, що засвідчують участь інвестора в капіталі підприємств. До таких цінних паперів належать акції та депозитарні розписки.

Міжнародні ринки похідних фінансових інструментів (деривативів) охоплюють обіг групи нових фінансових інструментів, що використовуються для передавання або нейтралізації ризиків.

Ф'ючерсний контракт – зобов'язання купити або продати визначену кількість фінансових інструментів або товару за узгодженою сторонами угоди ціною на строковій біржі.

Форвардний контракт – угода купівлі-продажу товару, іноземної валюти або фінансового інструменту з поставкою та розрахунком у майбутньому.

Опціон – різновид строкової угоди, котра надає його власнику (не зобов'язує, як форвард чи ф'ючерс) право купити (Call Option) або продати (Put Option) товар, валюту чи фінансовий інструмент протягом певного строку за обумовленою ціною в обмін на сплату визначеної суми (маржі, премії). Опціон не є обов'язковим до виконання, використовується для хеджування і спекуляції.

 




Дата добавления: 2014-11-24; просмотров: 105 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2025 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав