Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Південноазійська асоціація регіонального співробітництва.

Іншим принципом є так звана повна кумуляція, яка застосовується щодо товарів походженням з країн, що підписали з ЄС угоди про створення ЗВТ. Подібні угоди діють між ЄС та Туреччиною, між ЄС та країнами Європейської асоціації вільної торгівлі (EFTA), до якої входять Ісландія, Норвегія, Швейцарія та Ліхтенштейн.

Крім того, ст. 98 та ст. 120 ІК надають преференції товарам походженням з «окупованих територій» (Західний берег річки Йордан та сектор Газа, а також з республік колишньої Югославії (за винятком Сербії і Чорногорії).

Для товарів преференційного проходження передбачено 4 види сертифікатів походження:

форма «А» для товарів, що ввозяться (ст.ст. 78—88 ІК), та форма «APR» для товарів що пересилаються у поштових відправленнях (ст.ст. 89—92 ІК) для країн-бенефіціарів автономних преференцій ЄС відповідно до Генералізованої системи преференцій;

Форма «EUR 1″ та «EUR 2″ для «окупованих територій» (Західний берег річки Йордан та сектор Газа) (ст.ст. 105—114 ІК) та колишньої Югославії (ст.ст. 127—134 ІК).

Основними вимогами щодо видачі вищезазначених сертифікатів є такі:

сертифікат видається за заявою експортера чи уповноваженої ним особи;

разом із заявою подається документ, що підтверджує відповідність товару вимогам для отримання сертифікату;

Сертифікат видається компетентним органом держави — члена ЄС.

Важливе значення при проведенні митно-тарифного регулювання має механізм визначення митної вартості товару, на базі якої відбувається нарахування мита та інших податків; що стягуються з товару при переміщенні через митний кордон.

Сьогодні методи визначення митної вартості в більшості країн світу уніфіковані на базі ст. VII ГАТТ 1994 р. та Угоди про застосування ст.VII ГАТТ.Так, МКЄС містить прямі посилання на норми вищезазначених угод. Питанням визначення митної вартості товарів, що ввозяться на територію ЄС, присвячені ст.ст. 28—36 МКЄС та ст.ст. 141—181 ІК.

Основним методом визначення митної вартості є так званий метод ціни угоди щодо даного товару. Згідно зі ст. 41 МКЄС митною вартістю імпортного товару є ціна угоди, що фактично сплачена чи має бути сплачена за товар, який підлягає експорту на митну територію ЄС. Але при цьому ціна угоди застосовується за умови:

а)що немає обмежень щодо розпорядження товаром абовикористання товару покупцем. До таких обмежень не належать:

такі, що передбачені законом чи публічною владою ЄС;

такі, що обмежують географічну зону перепродажу товару;

такі, що суттєво не впливають на вартість товарів;

б)що існують обставини, пов’язані із продажем або ціноютовару, які не дають можливості визначити його митну вартість;

в)що основний інтерес продавця не. може полягати в отриманні вигоди (прямої чи непрямої) від подальшого перепродажу,розпорядження товаром чи використання товару покупцем;