Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Митні органи держав — членів ЄС можуть вимагати надання документу про походження товару (сертифікату походження) та вимагати інших доказів походження.

Питання видачі сертифікатів походження деталізовано в нормах ІК. Зокрема, ІК виділяє 2 види сертифікатів походження: універсальний сертифікат походження та сертифікат для сільськогосподарської продукції.

Універсальний сертифікат походження (ст. 47) повинен відповідати наступним умовам:

бути виданим відповідним органом державної влади або агентством, відповідним чином уповноваженим владою країни;

містити всі дані, необхідні для ідентифікації товару, на який його видано, а саме: вид товару; кількість упаковок, їх тип, нумерація і маркування; вага товару нетто і брутто або кількість (об’єм); відправник товару;

Недвозначно зазначати країну (Походження товару, щодо якого видано сертифікат.

Якщо товар походить з країни — члена ЄС, в сертифікаті зазначається, що товар походить з ЄС.

Сертифікат для сільськогосподарської продукції (ст. 56) необхідний для продуктів походженням з третіх країн, на які поширюються особливі умови імпорту. Такий сертифікат діє протягом 10 місяців.

Зразки форм сертифікатів походження наводяться в спеціальних додатках до ІК.

Правила щодо преференційного походження товарів встановлюють умови, які повинні бути виконані для того, щоб товар підпадав під застосування пільгового тарифного режиму або пільгових тарифних заходів (ст. 39 МКЄС). Також під преференційним походженням товару прийнято розуміти товари, виготовлені в країнах, що розвиваються.

Сьогодні ЄС застосовує тарифні пільги, та преференції щодо більш ніж 200 країн та митних територій. Крім того, якщо товар походить з певного регіонального економічного об’єднання, всі члени якого користуються митними пільгами або преференціями в ЄС, застосовується принцип регіональної кумуляції, згідно з яким товар розглядається як такий, що походить з однієї митної території. Згідно зі ст. 70ІК регіональна кумуляція застосовується до наступних регіональних об’єднань:

Асоціація південно-західних азіатських країн (АСЕАН);

Центральноамериканський спільний ринок (САСМ);

Південноазійська асоціація регіонального співробітництва.

Іншим принципом є так звана повна кумуляція, яка застосовується щодо товарів походженням з країн, що підписали з ЄС угоди про створення ЗВТ. Подібні угоди діють між ЄС та Туреччиною, між ЄС та країнами Європейської асоціації вільної торгівлі (EFTA), до якої входять Ісландія, Норвегія, Швейцарія та Ліхтенштейн.

Крім того, ст. 98 та ст. 120 ІК надають преференції товарам походженням з «окупованих територій» (Західний берег річки Йордан та сектор Газа, а також з республік колишньої Югославії (за винятком Сербії і Чорногорії).

Для товарів преференційного проходження передбачено 4 види сертифікатів походження:

форма «А» для товарів, що ввозяться (ст.ст. 78—88 ІК), та форма «APR» для товарів що пересилаються у поштових відправленнях (ст.ст. 89—92 ІК) для країн-бенефіціарів автономних преференцій ЄС відповідно до Генералізованої системи преференцій;