Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Г)що покупець та продавець не є пов’язаними особами, абоколи вони,є пов’язаними особами, ціна угоди не впливає на цілі стягнення мита.

Питання визнання продавця та покупця пов’язаними особами регламентується нормами ст. 143 ІК. Ці особи визнаються пов’язаними у таких випадках:

директори та управляючі цих осіб беруть участь у роботі один одного;

ці особи юридично визнані партнерами;

ці особи є роботодавцем та працівником;

будь-яка третя особа прямо чи опосередковано володіє або контролює 5% або більше акцій обох цих осіб;

одна особа прямо чи опосередковано контролює іншу;

обидві особи прямо чи опосередковано контролюються третьою особою;

Ці особи є членами однієї сім’ї.

Визнання продавця та покупця пов’язаними особами не є достатньою підставою для незастосування метода ціни угоди. Необхідно довести, що пов’язаність сторін угоди впливає на її Ціну. У випадках, коли одна особа є агентом, дистриб’ютором або концесіонером іншої, вони можуть не визнаватися пов’язаними.

Також МКЄС визначає додаткові критерії визначення ціни угоди, зокрема, передбачений обов’язок декларанта обґрунтувати заявлену митну вартість, а також необхідність урахування всіх виплат, здійснених покупцем на користь продавця товару.»

Згідно зі ст. 43 МКЄС при визначенні митної вартості товару до контрактної ціни товару мають буди додані:

витрати покупця, які не увійшли до неї;

до нарахування вартості товарів та послуг, які поставлені покупцем продавцеві для виготовлення товарів на експорт, якщо такі поставки передбачають зниження цін;

усі роялті та ліцензійні платежі;

частина виручки від подальшого перепродажу, яка передається продавцеві;

Транспортні та страхові витрати на перевезення до митної території Співтовариства.

У випадку, якщо неможливо визначити митну вартість товарів за ціною угоди, послідовно застосовуються методи визначення митної вартості, передбачені ст. 42 МКЄС, згідно з якими митна вартість товарів визначається на підставі наступних чинників:

Ціни ідентичних товарів за угодами купівлі-продажу з метою експорту до Співтовариства та експортованих приблизно в той самий час, що і ці товари.

ення питань щодо:

застосування до товарів пільгових тарифних заходів;

застосування до товарів положень, окрім тарифних заходів, щогрунтуються на положеннях актів ЄС та які стосуються торгівлі окремими видами товарів;

Підготовки та видачі сертифікату походження.Правила щодо визначення непреференційного походженнятоварів встановлено ст. 36 МКЄС. Відповідно, товарами походженням з певної країни є: 1) товари, повністю отримані чи виготовлені в цій країні; 2) товари, що виробляються більшеніж в одній країні, вважаються виготовленими на території тієї країни, де вони підлягали кінцевій, суттєвій, економічно обгрунтованій обробці чи виробництву на підприємстві, спеціально обладнаному з цією метою, та які мають результатом виготовлення нового продукту або становлять важливу стадію виготовлення.

Походження товару не має значення: якщо товар знаходиться у вільному обігу всередині спільного ринку чи митногосоюзу ЄС; якщо застосовується усереднена ставка мита; якщо стосовно товару не застосовуються захисні заходи; якщо цей вид товару звільняється від сплати мита; якщо товар експортується з території ЄС без будь-яких експортних відшкодувань.