Читайте также:
|
Тема. Мʼязи грудної кінцівки: плечового, ліктьового, запʼясткового суглобів та суглобів пальців кисті. Мʼязи тазової кінцівки: кульшового, колінного, заплеснового суглобів та суглобів пальців стопи. Особливості будови та розташування мʼязів кінцівок.
Мета заняття. Забезпечити засвоєння загальної схеми розподілу за функціональними групами мʼязів кінцівок, вивчити особливості будови, фіксації до скелета та топографії мʼязів грудних і тазових кінцівок.
Матеріальне забезпечення. Відчленована грудна кінцівка тварин із залишками мʼязів, що прикріплюють її до голови, шиї та тулуба, цілі або розрізані сагітально вздовж хребта на дві рівні половини тазові кінцівки, які відчленовані разом з попереком та мʼязами черевних стінок.
Методичні особливості викладання та підходи до вивчення матеріалу під час лабораторного заняття під керівництвом викладача.
Звернути увагу, що мʼязи, які діють на суглоби кінцівок, витримують навантаження подвійного характеру – під час руху тварини (динамічні) і в період спокою (статичні).
Нагадати, що для більш ефективного засвоєння топографії та характеру дії мʼязів кінцівок за основу взяли їх дію у період висіння, тобто у фазі динамічної роботи. При цьому багатосуглобові мʼязи умовно віднесені до того суглоба, на який приходиться більша частина їх роботи під час динамічного навантаження.
Акцентувати увагу на розподіл мʼязів кінцівок за групами залежно від положення в тій або іншій їх ланці та характеру динамічної дії на відповідні суглоби. Підкреслити, що мʼязи в кожній із кінцівок розподіляються на три основні групи. В грудній кінцівці виділяють мʼязи лопатки, які переважно діють на плечовий суглоб, мʼязи плеча – на ліктьовий суглоб і мʼязи передпліччя – на запʼястковий суглоб та суглоби пальців кисті. В тазовій кінцівці розрізняють мʼязи ділянки крупа (сіднична група розгиначів кульшового суглоба), ділянки стегна, які переважно діють на кульшовий та колінний суглоби і ділянки гомілки – на заплесновий суглоб та суглоби пальців стопи.
Перерахувати основні закономірності розташування мʼязів на кінцівках:
1. Усередині кутів суглобів проходять мʼязи-згиначі (флексори), через верхівку кута – мʼязи-розгиначі (екстензори), латерально розташовані мʼязи, що відводять кінцівку від тулуба – абдуктори, медіально – ті, що приводять до тулуба - аддуктори.
2. Мʼязи кінцівок, переважно, розташовані вище тих суглобів, на які вони діють.
3. Дистальні точки закріплення мʼязів, які діють на суглоб, як правило, знаходяться на проксимальному кінці кістки, яка лежить нижче суглоба (мʼязів плечового та кульшового суглобів – на проксимальних кінцях, відповідно, плечової та стегнової кісток, мʼязів ліктьового та колінного суглобів – на проксимальних кінцях кісток передпліччя та гомілки, мʼязів запʼясткового та заплеснового суглобів – на проксимальних кінцях пʼясткових та плеснових кісток, мʼязів, що діють на суглоби пальців – на проксимальних ділянках фаланг пальців).
4. На краніолатеральній поверхні передпліччя розташовані екстензори не лише запʼясткового суглоба, а й суглобів пальців, а з медіо-каудальної – флексори цих суглобів.
5. На дорсолатеральному боці гомілки, на відміну від передпліччя, разом з екстензорами пальців розташовані флексори заплеснового суглоба, а на медіоплантарному, разом з флексорами пальців, лежать екстензори заплеснового суглоба.
Підкреслити, що у свійських фалангоходячих тварин всі суглоби вільних кінцівок одновісні, тому мʼязи, що на них діють, поділяються лише на екстензори та флексори. Оскільки між поясами та вільними кінцівками суглоби, як правило, багатовісні, то серед діючих на ці суглоби мʼязів виділяються ще абдуктори, аддуктори та мʼязи-обертачі. Звернути увагу, що в собаки та свині на ліктьовий суглоб, окрім флексорів та екстензорів, також діють мʼязи-обертачі: супінатори та пронатори (назовні та всередину).
Акцентувати увагу, що в копитових ссавців (насамперед, кінь та велика рогата худоба) мʼязи в ділянках кисті та стопи перетворилися в статичні компоненти кінцівок (сухожилкові тяжі), найбільш розвинутим з яких є третій (середній) міжкістковий мʼяз. У собаки та свині цей мʼяз зберігає мʼязові волокна. Окрім того, в собаки і, меншою мірою, в свині в ділянках кисті та стопи чітко виділяються групи коротких мʼязів, що забезпечують рухливість окремих пальців.
Під час характеристики мʼязів грудної кінцівки підкреслити, що мʼязи в ділянці лопатки діють переважно на плечовий суглоб і поділяються на чотири групи (екстензори, флексори, абдуктори та аддуктори) (схема 4.10). У ділянці плеча розташовані дві основні групи мʼязів – екстензори та флексори ліктьового суглоба. Звернути увагу, що всі екстензори цього суглоба дистально закінчуються на ліктьовому горбі. Нагадати, що дистальні точки закріплення мʼязів, які знаходяться в ділянці передпліччя та діють на запʼястковий суглоб, розташовані на кістках запʼястка та пʼястка, а мʼязів, які діють на суглоби пальців – на проксимальних кінцях кісток їх другої та третьої фаланг. При цьому, проксимальні точки фіксації більшості мʼязів передпліччя знаходяться на дистальному кінці плечової кістки (латеральний та медіальний надвиростки).
Підкреслити, що на тазовій кінцівці в ділянці крупа розташована сіднична група екстензорів, які дистально закінчуються на вертлюгах стегнової кістки. Відмітити, що в ділянці стегна мʼязи розвинуті найбільшою мірою і діють як на колінний, так і на кульшовий суглоби. Особливо розвинутими в ділянці стегна є задньостегнова група екстензорів кульшового суглоба та екстензори колінного суглоба. Окрім того, в цій ділянці виділяють групи аддукторів та флексорів кульшового та колінного суглобів, а також групу мʼязів-супінаторів (схема 4.11). Звернути увагу, що проксимальні точки фіксації мʼязів, які розташовані в ділянці гомілки, як і в зейгоподії грудної кінцівки, знаходяться на дистальному кінці кісток стилоподію, дистальні точки фіксації мʼязів, які діють на заплесновий суглоб, знаходяться на кістках заплесни та плесни, а мʼязів, що діють на суглоби пальців – на другій та третій фалангах пальця.
Особливий акцент зробити на топографії та будові пʼяткового (ахілесового) сухожилка та стегнового канала, які мають значення в хірургічній практиці. Вказати, що основою пʼяткового сухожилка є сухожилок триголового мʼяза гомілки, який закріплюється на пʼятковому горбі та додатково підкріплюється сухожилками двоголового мʼяза стегна, напівсухожилкового мʼяза та поверхневого згинача пальців. Стегновий канал розташований на медіальній поверхні стегна між кравецьким, струнким і гребінчастим мʼязами. Дно стегнового каналу формують медіальна голівка чотириголового мʼяза стегна та клубово-поперековий мʼяз.
Підводячи підсумки, слід підкреслити, що в цілому мʼязи на тазових кінцівках розвинуті більшою мірою, ніж на грудних, що зумовлено їх функціональною спеціалізацією під час локомоції. При цьому ступінь розвитку мускулатури кінцівок зменшується в дистальному напрямку від поясів до зейго- і автоподіїв, де переважають статодинамічні та статичні мʼязи, що особливо характерно для ссавців з високим ступенем спеціалізації кінцівок до прямолінійного поступального руху.
Нагадати, що допоміжні пристосування мʼязів – синовіальні піхви – на кінцівках найбільшою мірою виражені у ділянках запʼясткового, заплеснового суглобів та суглобів пальців, де вони оточують довгі сухожилки мʼязів, що проходять понад суглобами (схема 4.12).
Підкреслити, що допоміжні пристосування мʼязів найбільш численні у копитових тварин у звʼязку з переважанням у дистальних відділах кінцівок статичних та статодинамічних мʼязів зі значним розвитком сухожилкових компонентів. Більшість з останніх безпосередньо контактує з окістям та фіброзним шаром капсули суглобів.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 39 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |