|
Читайте также: |
Общие выводы по работе: Выполнив лабораторную работу можно с уверенностью сказать что причина неустойчивости системы кроется в СК2 дальнейшее решение задачи требует изменения СК2 или ее объединение с другими контурами.
Додатки.
Додаток 1.Тести для контролю початкового рівня підготовки
1.Метою описово-оціночного прийому епідеміологічного методу є:
А) організація та проведення епідеміологічного експерименту;
B) формулювання первинних (робочих) гіпотез про можливі причини підвищення рівня захворюваності;*
C) перевірка первинних (робочих) гіпотез про можливі причини підвищення рівня захворюваності;
D) математичне моделювання проявів епідемічного процесу;
E) медико-соціальна оцінка значущості інфекційної захворюваності.
2.Соціальна значущість інфекційних хвороб характеризується таким явищем, як:
А) тенденцією захворюваності;
B) тенденцією смертності;;*
C) тенденцією до зростання питомої ваги інфекційної патології;
D) тенденцією до збільшення витрат на профілактику та лікування даної патології;
E) тенденцією до зміни пріоритетності тієї чи іншої нозологічної форми
3. Епідеміологічну діагностику можна охарактеризувати як:
А) використання епідеміологічного методу в практиці охорони здоров’я;;*
B) використання епідеміологічного методу для розробки теоретичних проблем медицини;
C) статистичну обробку результатів клінічних досліджень;
D) елемент економічного аналізу роботи медичних закладів;
E) розробку статистичних методик для використання їх в епідеміології.
4. До непрямих економічних збитків від інфекційних хвороб відносять:
А) затрати на лікування захворілих;
B) виплати по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з інфекційною хворобою;
C) вартість недотриманої суспільством продукцї в результаті втрати працездатності від інфекційної хвороби;;*
D) витрати на проведення протиепідемічних заходів в осередках інфекційних хвороб;
E) виплати по інвалідності у з’вязку з інфекційною хворобою.
5.Одним із розділів епідеміологічної діагностики є:
А) семіотика проявів епідемічного процесу; *
B) визначення економічної значущості інфекційної захворюваності;
C) визначення соціальної значущості інфекційної захворюваності
D) статистична обробка результатів клінічних досліджень;
E) теорія управління протиепідемічною системою.
6.Для аналізу рівня та частоти захворюваності використовують такі показники:
А) екстенсивні епідеміологічні показники, структуру захворюваності;
B) середні арифметичні величини;
C) абсолютні числа кількості захворювань;
D) інтенсивні епідеміологічні показники;;*
E) відносні величини розподілу захворюваності
7. В чому полягає одна з відмінностей між аналітичними прийомами «випадок-контроль» та когортне дослідження?
A) в тривалості проведення спостереження;
B) у більшому практичному значенні одного з прийомів дослідження;
C) у правилах формування досліджуваної та контрольної груп;*
D) мала придатність застосування одного з прийомів для визначення причин спалахів кишкових інфекцій;
E) мала придатність одного з прийомів для вивчення причин виникнення неінфекційної патології.
8. Первинні (робочі) гіпотези про причини захворюваності доводиться на етапі:
A) експериментального дослідження;*
B) дескриптивного дослідження;
C) аналітичного дослідження;
D) прогностичного дослідження;
E) статистичної обробки первинних даних
9. Яке епідеміологічне дослідження ґрунтується на співставленій інформації про показники захворюваності серед експонованих та неекспонованих до дії можливого чинника ризику?
A) дескриптивне епідеміологічне дослідження;
B) когортне епідеміологічне дослідження; *
C) епідеміологічне дослідження "випадок-контроль";
D)"природний експеримент";
E) неконтрольований епідеміологічний експеримент.
10. В якому епідеміологічному дослідженні можна визначити абсолютний ризик виникнення захворювання?
A) дескриптивному;
B) когортному; *
C) "випадок-контроль";
D) неконтрольованому експерименту;
E) "природному експерименту".
11. Метою скринінгових досліджень є:
A) суцільне виявлення всіх випадків певного захворювання;
B) перевірка гіпотез про умови формування захворюваності;
C) визначення потенційної ефективності профілактичних засобів;
D) визначення фактичної ефективності профілактичних заходів:
E) корекція показників поширеності інфекційного захворювання. *
12. Первинні (робочі) гіпотези про причини захворюваності перевіряються (оцінюються) на стані:
A) експериментального дослідження;
B) дескриптивного дослідження;
C) аналітичного дослідження;*
D) прогностичного дослідження;
E) статистичної обробки первинних даних.
ДОДАТОК 2.КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ.
1.Дайте визначення епідеміологічного методу дослідження.
2.Визначте структуру епідеміологічного методу дослідження і вкажіть за допомогою яких розділів (етапів) епідеміологічного методу первинні гіпотези про причинно-наслідкові зв’язки:а) формулюються; б) оцінюються;в)доводяться.
3. Назвіть мету описово-оціночних прийомів епідеміологічного методу
4. Назвіть засоби описово-оціночних прийомів епідеміологічного методу
5.Інформаційне забезпечення (база) дескриптивного епідеміологічного дослідження.
6.Дайте визначення епідеміологічної діагностики і вкажіть її мету, задачі та розділи.
7.Епідеміологічна значущість інфекційної захворюваності.
8. Соціальна значущість інфекційної захворюваності, критерії її оцінки. Показник неефективного використання працездатного населення.
9.Економічна значущість інфекційної захворюваності. Прямі та непрямі економічні втрати та критерії їх оцінки.
10.Визначення оперативного епідеміологічного аналізу та його напрямки.
11.Середніі величини і оцінка їх вірогідності. Середнє квадратичне
відхилення.
12.Методика оперативного епідеміологічного аналізу (визначення та застосування нормативних рівнів захворюваності).
13.Принципи та порядок планування протиепідемічних заходів.
14 Види планів протиепідемічних заходів та їх особливості.
15.Мета аналітичних епідеміологічних прийомів дослідження
16.Основні вимоги до груп порівняння та правила їх формування
17.Сутність аналітичного дослідження «випадок-контроль»
18.Сутність когортного аналітичного дослідження
19.Визначення безпосереднього та відносного ризиків захворювання
20.Визначення епідеміологічного експерименту. Порівняльна характеристика спостережних та експериментальних досліджень в епідеміології
21.Зміст і мета контрольованого епідеміологічного експерименту
22.Зміст і мета неконтрольованого епідеміологічного експерименту
23.Зміст і мета природного епідеміологічного експерименту
24.Мета і особливості організації скринінгових обстежень населення
25.Провідні чинники ризику виникнення нсінфекційних та інфекційних захворювань і значення епідеміологічних досліджень для їх виявлення
26.Методи математичного моделювання в епідеміології та їх значення
27.Потенційна та фактична ефективність профілактичних (лікувальних) заходів (засобів)
28.Поняття про клінічну та доказову медицину
ДОДАТОК 3. Ситуаційні завдання.
Завдання 1.
Оцініть структуру смертності від дихальних інфекцій в Україні за період з 1990-1995 pp. Яка нозологічна форма переважала? Назвіть найбільш вірогідні причини даної ситуації
.
Смертність населення України від інфекційних хвороб
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 198 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |