Читайте также:
|
|
В Україні найпоширенішим об'єктом стандартизації є продукція. Проте за кордоном широко застосовується і стандартизація послуг. Це пов'язано з випереджаючим розвитком торгівлі послугами. Світова статистика показує, що частка послуг за останні 25 років збільшилася у валовому національному продукті розвинутих країн з 54 до 61%, країн, що розвиваються, - з 40 до 47%. Лідирують у міжнародній торгівлі послуги туризму й транспортних перевезень, далі йдуть урядові послуги, банківські, страхування валютних ризиків і консультаційна діяльність, ліцензійні, інформаційні, інжинірингові, лізингові, франчайзингові послуги, послуги освіти і охорони здоров'я. Вищенаведені приклади свідчать про актуальність стандартизації послуг. Останніми роками процес стандартизації послуг активізується і в нашій країні. Прийнятий Закон "Про стандартизацію" встановлює основні положення, принципи, поняття, порядок організації робіт в області стандартизації, які є єдиними і обов'язковими для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від їх відомчої приналежності і форм власності. Закон "Про стандартизацію" закріплює перелік нормативних документів із стандартизації, що допускаються до застосування на території України, і загальні вимоги до всіх нормативних документів.
До нормативної документації із стандартизації, діючої на території України, відносяться:
– державні стандарти – ДСТУ;
– класифікатори техніко-економічної інформації;
– стандарти галузей – ОСТ;
– стандарти підприємств – СТП;
– стандарти науково-технічних, інженерних товариств і інших громадських організацій.
Окрім цього до нормативної документації із стандартизації законодавчо віднесені міжнародні (регіональні міжнародні) стандарти, правила, норми і рекомендації по стандартизації, які використовуються у встановленому порядку. Відповідно до міжнародних угод, укладених Україною з іншими державами – учасниками СНГ, окрім вище перелічених нормативних документів із стандартизації як нормативні застосовують міждержавні стандарти (ГОСТ), обов'язкові для держав – учасників СНГ.
Об'єктами стандартизації в туристсько-екскурсійному обслуговуванні населення є:
– туристські послуги;
– процеси туристського і екскурсійного обслуговування.
Послуги у сфері туристсько-екскурсійного обслуговування підрозділяють на наступні види:
– реалізація туристських і екскурсійних послуг;
– туристські подорожі;
– екскурсії;
– туристські походи;
– рекламно-інформаційні послуги;
– транспортні послуги;
– побутові послуги;
– послуги розміщення;
– послуги харчування;
– культурно-масові послуги;
– фізкультурно-оздоровчі послуги.
Згідно із Законом України “Про внесення змін до Закону України” “Про туризм” дії Державної системи стандартизації у сфері туристської діяльності спрямовані на:
– захист інтересів споживачів і держави з питань безпеки туризму, життя і здоров'я громадян, охорони майна й довкілля;
– класифікацію туристських ресурсів України, забезпечення їх охорони, встановлення гранично припустимих навантажень на об'єкти культурної спадщини та довкілля;
– підвищення якості товарів, робіт, послуг відповідно до потреб споживачів;
– забезпечення безпеки об'єктів туристських відвідувань з урахуванням ризику виникнення природних і техногенних катастроф та інших надзвичайних ситуацій;
– взаємозамінність і сумісність товарів, робіт, послуг, їх уніфікацію;
– створення нормативної бази функціонування систем стандартизації і сертифікації товарів, робіт, послуг.
Нормативну базу із стандартизації у сфері туризму складають:
1. Закон України “Про внесення змін до Закону України” “Про туризм” від 18 листопада 2003 р., №1281-IV;
2. Закон України "Про стандартизацію" від 17 травня 2001 р., №2408-ІІІ;
3. Закон України "Про підтвердження відповідності" від 17 травня 2001р., № 2406-ІІІ;
4. Закон України “Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності” від 1 грудня 2005 р., №3164-IV;
5. Закон України “Про захист прав споживачів” від 1 грудня 2005 р., №3161-IV;
6. Постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 2003 р. №358 “Про внесення змін до переліків центральних органіввиконавчої влади, на які покладаються функції технічного регулювання у визначених сферах діяльності і розроблення технічних регламентів”;
7. Постанова Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 р. №1136 "Про забезпечення дотримання законодавства під час надання послуг іноземцям та особам без громадянства";
8. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2002 р. №583 "Державна програма розвитку туризму на 2002-2010 роки";
9. Постанова Кабінету Міністрів України від 15 березня 2006 року №297 "Про порядок надання послуг з тимчасового розміщення (проживання) ";
10. Постанова Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 р. №833 "Порядок провадження торгівельної діяльності та правила торговельного обслуговування населення";
11. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 червня 2003 р. №390-р "Про затвердження заходів щодо розвитку іноземного і внутрішнього туризму";
12. Національні стандарти:
– ДСТУ 4268–2003 "Послуги туристичні. Засоби розміщення. Загальні вимоги" (розроблено Держтурадміністрацією спільно із ДП НДІ "Система", м. Львів. Введено в дію у липні 2004 р.);
– ДСТУ 4269–2003 "Послуги туристичні Класифікація готелів" (розроблено Держтурадміністрацією спільно із ДП НДІ "Система", м. Львів. Введено в дію у липні 2004 року);
– ДСТУ 3862–99 "Громадське харчування. Терміни та визначення";
– ДСТУ 4281–2004 "Заклади ресторанного господарства. Класифікація";
– ДСТУ 4527–2006 "Послуги туристичні. Засоби розміщення. Терміни та визначення";
13. Міждержавні стандарти:
– ГОСТ 28681.1-95 "Туристско-екскурсионное обслуживание. Проектирование услуг";
– ГОСТ 28681.2-95 "Туристско-екскурсионное обслуживание. Туристские услуги. Общие требования";
– ГОСТ 28681.3-95 "Туристско-екскурсионное обслуживание. Требования по обеспечению безопасности туристов и экскурсантов";
– ГОСТ 30335-95 "Услуги населению. Термины и определения";
– ГОСТ 30390-95 "Общественное питание. Кулинарная продукция, реализуемая населению. Общие технические условия";
– ГОСТ 30523-97 "Услуги общественного питания. Общие требования";
– ГОСТ 30524-97 "Общественное питание. Требования к обслуживающему персоналу";
14. Правила користування готелями й аналогічнимизасобами розміщення та надання готельних послуг (затверджені наказом Держтурадміністрації від 16.03.2004 р. №19, зареєстровані в Міністерстві юстиції 02.04.2004 р. №413/9012);
15. Правила роботи закладів (підприємств) громадського харчування. (Наказ Міністерства економіки від 24.07.2002 р. №219, зареєстровані в Міністерстві юстиції 20 серпня 2002 р. за №680/6968).
Вказані нормативні документи не є постійними. Вони змінюються, враховуючи останні досягнення науково-технічного прогресу та передовий досвід не тільки нашої країні, а й інших країн.
ЛИТЕРАТУРА
1. Учебное пособие. Основы радиолокации и обработки радиолокационного сигнала
УЧЕБНО-МАТЕРИАЛЬНОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ
1. Презентационный материал в программе Microsoft Office Power Point.
2. Технические средства обучения (графопроектор, ноутбук).
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 120 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |