Читайте также:
|
Наука - це процес пізнання, а не комора з уже пізнаним.
І. Петрянов - Соколов
Наука складається з множини індивідуальних творчих досягнень у результаті досить складного процесу взаємодії накопичених фактів та уявлень.
О. Фокін
Наука відрізняється від інших форм суспільної свідомості своєю спрямованістю розвитку, у ході якого вона виробляє та систематизує об'єктивні знання про матеріальний світ.
М. Шило
Основним законодавчим актом, що регулює наукову діяльність в Україні, є Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність». Закон визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування й розвитку науково-технічної сфери, створює умови для наукової і науково-технічної діяльності, забезпечення потреб суспільства та держави в технологічному розвитку.
Основні цілі, напрями, принципи, форми і методи діяльності держави в науково-технічній сфері визначає державна науково- технічна політика, яка є складовою соціально-економічної політики України.
Державне регулювання й управління у сфері наукової і науково- технічної діяльності здійснюють: Верховна Рада України; Президент України; Кабінет Міністрів України; міністерства, відомства та інші центральні органи виконавчої влади у сфері наукової і науково-технічної діяльності; Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві ради, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади.
Будь-який процес наукового дослідження передбачає такі обов'язкові елементи: суб'єкт, засоби та об'єкт.
У загальному розумінні як суб'єкт науки можна визначити інститут науки - організацію людей, які пов'язані між собою певними відносинами, що їх об'єднують, для виконання певних завдань у суспільстві.
Як одиничний елемент поняття «суб'єкт науки» можна представити ученого — особу, яка здійснює фундаментальні та прикладні наукові дослідження й отримує наукові та (або) науково- технічні результати.
Розвиток науки і техніки пов'язаний з ускладненням методів і форм наукових досліджень, використанням складної апаратури. У сучасних умовах масштабні наукові дослідження здійснюються великими колективами, і вчений є їх активним учасником.
Згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» суб 'єктами наукової і науково-технічної діяльності є: учені, наукові працівники, науково-педагогічні працівники, а також наукові установи, наукові організації, вищі навчальні заклади III—IV рівнів акредитації, громадські організації у науковій та науково-технічній діяльності.
Суб'єктів науки можна поділити на дві групи залежно від мети їх діяльності:
¾ суб'єкти, діяльність яких спрямована на виробництво нових наукових результатів: науково-дослідні інститути; ВНЗ III—IV рівнів акредитації; наукові підрозділи виробничих підприємств; наукові школи, товариства тощо;
¾ суб'єкти, діяльність яких спрямована на контроль, оцінку і визнання отриманих наукових результатів (спеціалізовані вчені ради, Вища атестаційна комісія (ВАК) України).
До державних наукових організацій належать Національна Академія наук України (НАН України) та галузеві академії наук - Українська академія аграрних наук, Академія медичних наук України, Академія педагогічних наук України, Академія правових наук України, Академія мистецтв України.
Мета діяльності Національної Академії наук України визначена в її статуті:
¾ розвиток фундаментальних досліджень з провідних напрямків суспільних і природничих наук;
¾ здійснення перспективних наукових досліджень, безпосередньо пов'язаних з розвитком виробництва, у першу чергу у визначальних галузях технічного прогресу;
¾ виявлення принципово нових можливостей науково-технічного прогресу і підготовка рекомендацій для їх застосування в народному господарстві;
¾ вивчення й узагальнення досягнень світової науки і сприяння найбільш повній їх реалізації в суспільній практиці. Найважливіші напрямки досліджень НАН України пов'язані з проблемами математики, кібернетики, ядерної фізики, фізики твердого тіла, комплексу проблем матеріалознавства, радіоастрономії, розробки основ зварювальних процесів, хімії, фізіології і хімії живих організмів, зоології, ботаніки, біофізики, економіки, історії, української літератури і мови.
Відповідно до чинного статуту НАН України об'єднує у своєму складі видатних учених України. Обирають членів академії її загальні збори. Члени академії мають академічні звання - член- кореспондент і дійсний член (академік). Офіційно вважається, що членами-кореспондентами академії обираються учені, які збагатили науку видатними науковими працями, а дійсними членами - учені, завдяки яким наука збагатилася видатними працями першочергового наукового значення. До складу НАН України входить близько 200 академіків і понад 350 членів-кореспондентів.
Найвищий керівний орган Академії наук - загальні збори, а в період між сесіями загальних зборів - президія на чолі з президентом. Починаючи з 1963 року у складі Академії діє три секції (фізико-технічних і математичних наук; хіміко-технологічних і біологічних наук; суспільних наук), які об'єднують 12 відділень.
До складу НАН України входить 78 науково-дослідних інститутів та 74 підприємства дослідно-конструкторської і виробничої бази. До найвідоміших академічних інститутів належать інститути електрозварювання, кібернетики, математики, надтвердих матеріалів, проблем матеріалознавства, фізико-технічний низьких температур. До наукових установ НАН України віднесено: Центральний науково-природничий музей; Центральний ботанічний сад; Національну бібліотеку України ім. В. Вернадського; видавництво «Наукова думка».
З метою зміцнення зв'язків науки з виробництвом, посилення координації наукової роботи в установах Академії наук, міністерствах і відомствах України та вищих навчальних закладах, в Україні створені наукові центри. Вони об'єднують усі наукові установи НАН України за територіальним принципом. Таких центрів шість: Донецький, Північно-Східний (Харків), Західний (Львів), Північно-Західний (Київ), Південний (Одеса), Придніпровський (Дніпропетровськ).
До недержавних галузевих академій наук належать: Аерокосмічна академія, Академія архітектури, Академія будівництва, Академія вищої школи, Академія економічних наук, Академія інженерних наук, Академія національного прогресу, Академія політичних наук, Екологічна академія та ін.
Кожна галузева академія є науковою асоціацією, яка складається з членів академії, нею самою обраних. Галузева академія наук має господарчу й фінансову самостійність і є юридичною особою. У 1996 році галузеві академії наук створили Всеукраїнську асоціацію академій наук (ВУААН). Положенням про ВУААН визначено, що вона діє на громадських засадах і здійснює свою діяльність у повній відповідності до Конституції України, чинного законодавства і статутів її колективних членів. Основними функціями ВУААН є такі:
¾ підтримка всіма наявними засобами інтелектуально-фахової спільноти країни;
¾ координація досліджень колективних членів асоціації та об'єднання зусиль для спільної практичної реалізації наукових розробок;
¾ надання допомоги державі в реформуванні та визначенні пріоритетів розвитку вітчизняної науки, розробленні державної науково-технічної політики;
¾ активне сприяння науковому співробітництву колективних членів асоціації з академічними об'єднаннями в інших країнах, з діловими колами України та іноземних держав.
Безпосередньо наукову діяльність в Україні здійснюють:
-науково-дослідні і проектні установи та центри НАН України;
-науково-дослідні установи системи галузевих академій наук;
-науково-дослідні підрозділи та кафедри вищих навчальних закладів (інститутів, академій, університетів);
-науково-дослідні, проектні, конструкторські, технологічні та інші установи міністерств і відомств;
-науково-дослідні, проектні установи і центри при промислових підприємствах та об'єднаннях;
-науково-дослідні, конструкторські, технологічні та інші установи і центри, створені на комерційній основі.
У сфері науки функціонують наукові установи різних форм власності (табл. 1.2).
Таблиця 1.2. Сектори науки та форми власності [7, с. 75]
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 123 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |