Читайте также:
|
|
Науковий стиль на кінець хх ст. досягає такого рівня розвитку, що дає змогу передати найскладніші здобутки людства в будь-якій сфері наукових знань. В українській науковій мові виробилися власні принципи використання лексичних і граматичних засобів літературної мови в науковому стилі.
Сфера використання – наукова діяльність, науково-технічний прогрес, освіта.
Основне призначення – викладення наслідків дослідження про людину, суспільство, явища природи, обґрунтування гіпотез, доведення істинності теорій, класифікація й систематизації знань, роз’яснення явищ, збудження інтелекту читача для їх осмислення.
Жанри реалізації – монографії, дисертації, анотації, відгуки, рецензії, лекції, наукові статті, доповіді, наукові дискусії.
Основні мовні засоби характеризуються:
- великою кількістю наукової термінології (транскрипція, турбуленція, дистиляція, реорганізація, атомна маса);
- наявністю схем, таблиць, графіків, діаграм, карт, систем математичних, фізичних, хімічних та ін. знаків і значків;
- оперуванням абстрактними, переважно іншомовними словами (обґрунтування, теорема, вакуум, синус, параграф, шлак);
- використовуванням суто наукової фразеології, стійких термінологічних словосполучень (квантова фізика, генна інженерія);
- залученням цитат і посилань на першоджерела;
- відсутністю авторської індивідуальної манери та емоційно-експресивної лексики (малюсінький, соловейки);
- наявністю чіткої композиційної структури тексту (послідовний поділ на розділи, частини, пункти, підпункти, параграфи, абзаци із застосування цифрової або літерної нумерації);
- окрім переважного вживання іменників та відносних прикметників характеризується наявністю дієслівних форм (частіше безособові, узагальнені чи неозначені, як правило, теперішнього часу, що констатують певні явища й факти; значну роль відіграють дієприслівникові та дієприкметникові звороти, які додатково характеризують дії, предмети та явища): було проаналізовано, треба розглянути, досліджуючи теорему тощо;
- монологічним характером текстів;
- різнотипністю складних речень, наявністю стандартних виразів (кліше): навести приклад, провести розрахунок, підбити підсумки.
Основні ознаки:
- об’єктивність і предметність тлумачень (чітка визначеність предмета й об’єктивне до нього ставлення, що супроводжується вказівкою на джерело повідомлення);
- логічна послідовність і доказовість викладу;
- узагальненість понять і явищ;
- об’єктивний аналіз, відсутність образності та емоційності;
- точність і лаконічність висловлювань (вміння уникати повторів, надмірної деталізації);
- аргументація та переконливість тверджень;
- докладні висновки.
Науковий стиль має такі підстилі:
власне науковий із жанрами текстів (монографія, рецензія, стаття, наукова доповідь повідомлення, курсова й дипломна роботи, реферат, тези), який, у свою чергу, поділяється на науково-технічні та науково-гуманітарні тексти;
науково-популярний - застосовується для доступного викладу інформації про наслідки складних досліджень для нефахівців, із використанням у неспеціальних часописах і книгах навіть засобів художнього та публіцистичного стилів;
науково-навчальний - наявний у підручниках, лекціях, бесідах для доступного, логічного й образного викладу й не включає використання елементів емоційності.
ПРИКЛАД:
Терміни – це спеціальні слова або словосполучення, що дають точне визначення чи пояснення предметам, явищам, діям з певної галузі науки, техніки. До основних груп термінологічної лексики належать: математична, фізична, лінгвістична, філософська, хімічна, медична, морська, залізнична…
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 173 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |