Читайте также:
|
Текст (від лат. textum- тканина, сплетіння, з'єднання) - максимальна одиниця мови. Повний розгорнутий виклад матеріалу з обраної теми.
Зв'язний текст – це відрізок усного чи писемного мовлення, для якого властиві протяжність, тематична цілісність, логічна єдність і здатність членуватися на менші складові частини. Зв'язність тексту характеризується певною послідовністю речень, абзаців, що визначаються смисловим зв'язком і відповідають задуму автора. Від зв'язного слід відрізняти незв'язний текст, що є сукупністю логічно і тематично не пов'язаних між собою висловлювань. Такі тексти аналізуються з погляду мовленнєвих помилок.
Розрізняють усні й писемні тексти, художні й нехудожні,прозові й віршові,монологічні й діалогічні, розповідь, опис,роздум,абзац, макротекст і мікротекст тощо.
Усний текст – продукт живого мовлення, письмовий – продукт письма чи друкування. Кожний з них має відповідно властивості усного чи писемного мовлення. Усний текст сприймається на слух, писемний – візуально.
Художньому тексту властиві образність, що виявляється у майстерному змалюванні картин і образів засобами художнього слова, та конкретно-чуттєвий елемент, який бере участь у створенні чуттєво-емоційних вражень. Саме цим відрізняються тексти художнього стилю від інших. Певні властивості художнього стилю мають окремі тексти розмовного та публіцистичного стилю.
Нехудожні тексти визначаються більшою інформативністю, докладністю і відсутністю художньої образності. Це тексти наукового, офіційно-ділового, а також окремі жанри публіцистичного і різновиди розмовного стилю.
Тексти усіх стилів, крім художнього, за формою вияву прозові, тобто позбавлені ритмічної організації. Для художнього стилю властива ще й віршова форма вияву, що реалізується повторенням певних ритмомелодичних строфічних елементів.
В основі розмежування монологічних і діалогічних текстів лежить кількість учасників текстотворення (мовців – адресантів мовлення).
За типом мовлення тексти бувають: розповідь, опис, роздум Текст-розповідь – передбачає послідовний розвиток подій; текст-опис - опис певного об’єкта, предмета; текст-роздум - доводить або заперечує певні тези, теореми.
Важливою структурною одиницею тексту є абзац ( нім. absatz). Це відрізок тексту, що має структурну, тематичну і змістову завершеність. Групи речень, що входять до абзацу, передають відносно самостійну інформацію і характеризуються певними структурними особливостями. Такі групи речень називають складним синтаксичним цілим. Для членування тексту на абзаци використовуються поняття макротекст (текст у цілому) і мікротекст (окремі частини тексту), що у свою чергу пов'язуються з поняттям теми і мікротеми тексту.
Будь-який текст, зокрема офіційно-ділового та наукового стилів, умовно можна поділити три логічні частини:
- зачин (визначається тема, актуальність проблеми, мета);
- основна частина (розгортання думки, обговорення проблеми, зосередження на основних положеннях);
- висновок (підсумок найбільш важливих положень).
Для текстів будь-якого стилю характерні такі ознаки:
- структурна єдність (всі мовні елементи пов'язані між собою за структурою);
- смислова єдність (всі мовні елементи пов'язані між собою за смислом);
- комунікативна цілеспрямованість(визначено коло мовців);
- жанрова віднесеність (документ, роман, стаття чи дисертація).
У тексті завжди про щось повідомляється. Це його тема. Тема тексту розкривається в процесі вивчення змістового (лексико-граматичного) взаємозв'язку його мовних одиниць. А це означає, що в процесі формування зв'язного мовлення треба дбати, щоб кожне дібране речення за своїм змістом неодмінно впліталося у тематичну канву тексту.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 143 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |
|