Читайте также:
|
Педагогічний контроль здійснюється з дотриманням вимог об’єктивності, індивідуального підходу, систематичності і системності, всебічності та професійної спрямованості контролю.
Використовуються такі методи письмового контролю, які мають сприяти підвищенню мотивації студентів-майбутніх фахівців до навчально-пізнавальної діяльності. Відповідно до специфіки фахової підготовки перевага надається: під час складання модулів – усному та тестовому контролю, при складання диференційованого заліку – письмовому теоретичному і практичному контролю.
Тестові завдання з курсу “Генетика з основами селекції” представлені в авторських збірниках:
1. Лановенко О.Г. Чи знаєте ви генетику? Різнорівневі тестові завдання для студентів біол.спец.ун-тів.-Херсон:ХДУ, 2004.-80 с.
2. Лановенко О.Г. Збірник тестів з курсу “Генетика з основами селекції” для студентів 4 курсу біологічних спеціальностей денної, заочної та екстернатної форм навчання.-Херсон: Видавництво ХДУ, 2008.- 76 с.
8. Критерії оцінювання знань та вмінь студентів
Оцінювання знань студентів за підсумкового контролю здійснюється на основі результатів поточного і проміжного контролю знань. Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається із суми балів за результатами поточного контролю й за виконання завдань, що виносяться на іспит.
Оцінювання знань студентів на основі даних поточного контролю відбувається:
а) способом перевірки систематичності та активності роботи студента протягом семестру над вивченням програмного матеріалу дисципліни;
б) способом виконання ним двох модульних завдань.
Контроль і оцінювання систематичності та активності роботи студента впродовж семестру здійснює викладач, який веде практичні заняття. Оцінюванню підлягають:
1) відповіді студентів і розв’язання задач на лабораторних заняттях, які оцінюються відповідно 0; 2,5; 5 балів кожне (при цьому викладач повинен спитати кожного студента не менше ніж 2 рази протягом семестру за умови регулярного відвідування останнім практичних занять);
2) активна робота студента на практичних заняттях: доповнення (максимальна оцінка 2,5 бала за правильні відповіді протягом одного заняття), висловлювання власної думки з обговорюваних питань та підготовка дискусійних, проблемних матеріалів з тих питань, що обговорюються на заняттях (максимальна оцінка 5 балів за роботу протягом одного заняття);
3) самостійна робота студентів - написання і презентація рефератів, міні-лекцій, експертної оцінки, підготовка бібліографії, кросворду з наданих тем (максимальна оцінка 5 балів), виконання індивідуальних завдань за варіантами (максимальна оцінка 5 балів) (див. Навчально-методичне забезпечення дисципліни);
4) наукова робота студента в позанавчальний час: участь у студентських конференціях, наукових гуртках, друк власних наукових статей (максимальна оцінка 5 балів за кожну доповідь або статтю) за тематикою дисципліни.
Усі бали, отримані студентом протягом семестру за систематичність та активність роботи над вивченням програмного матеріалу дисципліни, підсумовуються викладачем (загальна кількість не може перевищувати 20 балів).
Модульний контроль з дисципліни проводиться у 2 етапи.
При складанні першого змістового модулю за наведеним переліком питань студенту надається одне теоретичне питання і 5 тестових завдань (перелік наведено нижче). Результати даного етапу перевірки оцінюються в такий спосіб: оцінка за теоретичне питання – 0; 2,5 або 5 балів; оцінка за кожний тест – 0 чи 1 бал. Максимальна оцінка за перший модульний контроль – 10 балів.
При складанні другого змістового модулю студенту надається 2 теоретичні питання з теми модулю та 2 практичних завдання (задачі або тестові завдання). Правильність виконання кожного завдання оцінюється таким чином: 0; 1,25; 2,5 бали. Максимальна оцінка за другий модульний контроль становить 10 балів.
Якщо з поважних причин студент був відсутній на першому чи другому модульному контролі, він має право звернутись до викладача і написати відповідні контрольні роботи протягом семестру, але не пізніше ніж за 2 тижні до початку екзаменаційної сесії.
Результати поточного оцінювання знань студентів у цілому (з урахуванням систематичності та активності роботи та виконання модульних завдань) оцінюється в діапазоні від 0 до 40 балів. Якщо за підсумками поточного контролю знань студент отримав менше 20 балів, він не допускається до складання диференційованого заліку.
Успішне виконання студентом завдань поточного контролю є обов’язковою умовою участі його в складанні іспиту (диференційованого заліку). Останній передбачає виконання шести письмових завдань, з яких три питання – теоретичних, три – практичних (розв’язання типових задач або тестові завдання). Кожне із завдань оцінюється за шкалою 10; 5; 0 балів. Результати складання оцінюються в діапазоні від 0 до 60 балів. У разі одержання студентом менше 30 балів він отримує незадовільну оцінку. У цьому випадку отримані результати поточного контролю не враховуються.
Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-бальну здійснюється в такому порядку:
Оцінка «відмінно» - 90-100 балів;
Оцінка «добре» - 74-89 балів;
Оцінка «задовільно» - 60-73 балів;
Оцінка «незадовільно» - менше 60 балів.
9. Рекомендована література
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 25 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |