Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Не всяке порушення здоров'я веде до інвалідності, а тільки те, яке пов’язане із стійким розладом функцій організму.

В основі аномального розвитку завжди лежать органічні, або функціональні порушення нервової системи чи периферичні порушення певного аналізатора. Проте у ряді випадків, відхилення від нормального розвитку можуть бути викликані впливами соціального середовища, які не пов’язані з порушенням систем аналізаторів або центральної нервової системи. Так, несприятливе виховання дитини в сім’ї може привести до „педагогічної занедбаності”.

Відхилення виникають у процесі внутрішньоутробного, післяпологового розвитку або у результаті дії спадкових чинників. В залежності від причин виникнення аномалій та порушення розвитку їх підрозділяють на вроджені та набуті.

До групи внутрішньоутробних порушень відносяться чинники, які викликають захворювання матері в період вагітності: токсикоз, інтоксикація, порушення обміну речовин, імунно-патологічні стани та різнобічна акушерська патологія (вузький таз, затяжні або стрімкі пологи, обвивання пуповиною та ін.). Крім вказаних чинників негативну роль виконують деякі хімічні речовини, радіоактивне випромінювання. До наслідків внутрішньоутробних інфекцій нервової системи відносять мікроцефалію (зменшення розмірів черепа (мозку)), гідроцефалію (накопичення ліквору унаслідок дисбалансу його секреції і всмоктування), спастичні паралічі і парези, мимовільні нав’язливі рухи (гіперкінези).

Можливі різні ембріональні мозкові ураження унаслідок резус-несумісності крові матері та плоду. В цьому випадку часто страждають підкіркові утворення, скроневі частини кори та слухові нерви. Чим раніше в ембріогенезі ушкоджується мозок плоду, тим більше виражені порушення.

До групи вроджених порушень відносяться спадкові генетичні ураження. Вони характеризуються різноманітними спадково обумовленими відхиленнями в обміні речовин. Порушення хромосомного набору генів батьків можуть призвести до спадкоємства деяких форм розумової відсталості (хвороба Дауна), глухоти, дефектів зорового аналізатору.

Негативною причиною є алкоголізм (передусім тому, що він спричинює неповноцінність їхніх генеративних клітин, а також може призвести до алкогольної інфекції плода) і наркоманія батьків.

Набуті порушення включають різноманітні відхилення у розвитку, які викликані пологовими та післяпологовими ураженнями організму дитини. Провідне місце в даній групі патологій займають асфіксія (киснева недостатність) і внутрішньочерепна родова травма. До внутрішньочерепної родової травми (зміни ЦНС, які виникли в період пологів) відносять крововиливи в речовину мозку і в його оболонки в результаті механічної травми головки плоду і пошкодження її судин, а також розладу мозкового кровообігу. Виникненню травми сприяють різні види акушерської патології, а також неправильна техніка проведення пологових операцій.

Особливу групу порушень у розвитку складають дитячі церебральні паралічі (ДЦП), які є наслідком пошкоджень мозку, що викликані хронічним захворюваннями майбутньої матері, перенесених нею інфекційних захворювань, інтоксикацій, несумісності крові за резус-чинником, іноді – асфіксією новонароджених і родовою травмою. Ознаками ДЦП є: порушення рухового розвитку дитини, яке обумовлене аномальним розподілом м’язового тонусу і порушенням координації рухів. Часто ДЦП поєднується з чутливими розладами, затримкою фізичного і мовленнєвого розвитку, судомами.

Післяпологові набуті аномалії розвитку є наслідками перенесених в ранньому дитячому віці захворювань. До них відносяться нейроінфекційні захворювання: менінгіти та енцефаліт. Захворювання менінгітом (запалення мозкових оболонок) може призвести до розвитку гідроцефалії, глухоти, рухових розладів, затримки фізичного розвитку. Наслідки перенесеного енцефаліту (запалення головного мозку) залежить від віку хворого. У ранньому дитячому віці він може стати причиною глибоких затримок психічного та моторного розвитку, афектних спалахів, нестійкого настрою.

Менінгоенцефаліт – вторинний енцефаліт, виникає у результаті перенесення дитиною різних інфекційних захворювань. Процес хвороби в цих випадках захоплює області головного та спинного мозку. До наслідків менінгоенцефаліту відносяться численні патологічні симптоми. Це можуть бути рухові розлади, мовленнєві порушення та ін. Особливо страждає інтелект.

До гострих інфекційних захворювань нервової системи відноситься поліомієліт – ураження рухових нейронів головного і спинного мозку. Хвороба рухової здатності і характеризується стійкими паралічами окремих груп м’язів. До уражень нервової системи призводять також такі інфекційні хвороби, як грип і кір.

До причин набутих аномалій, які рідше зустрічаються, відносяться різні травматичні ушкодження (переважно слухового та зорового аналізатора, а також черепно-мозкові травми). Унаслідок патологічних змін нервової системи черепно-мозкові травми можуть супроводжуватися вираженими змінами рухових і психічних функцій (паралічами, розладами слуху, зору, уваги, пам’яті та мовлення, порушенням інтелектуальної діяльності, неврозами та епілепсією).

Черепно-мозкова травма у 25-45% випадків є причиною порушень розвитку в дитячому віці. Черепно-мозкові ушкодження поділяються на закриті (струси, удар, здавлення мозку) та відкриті, при яких спостерігається збереження (непроникаючі) і пошкодження мозкової оболонки (проникаючі). Наслідком черепно-мозкових травм можуть бути патологічні зміни рухових та фізичних функцій (паралічі, розлади слуху, зір, порушення пам’яті та мовлення, зниження інтелектуальної діяльності та ін.).

У ряді випадків причиною аномалії можуть виявитися інтоксикації. Звичайно від інтоксикації страждає весь організм, але окремі речовини особливо активно діють на нервову систему (алкоголь, наркотики, ртуть та ін.). З лікарських засобів особливо токсичні великі дози антибіотика стрептоміцину: вони можуть привести до ураження слухового нерва.

Різні захворювання носоглотки, органів зору можуть викликати важкі ускладнення та ураження відповідних аналізаторів з наслідками аномального розвитку дитини. Тому важливе їх своєчасне попередження і профілактика.

Порушення розвитку можуть бути викликані функціональними, а не органічними причинами, тоді говорять про дефіцитарний розвиток. До них відносяться: соціально-педагогічна занедбаність, емоційна депривація (недостатність емоційно позитивного контакту дитини з дорослими), двомовність (або багатомовність) в сім’ї, порушення мовлення оточуючих, обмеженість мовленнєвих контактів дитини та ін. Функціональні порушення звичайно є легшими у порівнянні з органічними, і при усуненні несприятливих чинників розвиток інтенсифікується, а при проведенні спеціальної корекційної роботи дитина може наздогнати в розвитку однолітків. Функціональні порушення можна попереджати та виправляти при своєчасно проведених корекційних заходах.

 

 


Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 13 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2022 год. (0.046 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав