Читайте также:
|
Більшість дослідників, які займались вивченням проблем дітей з відхиленнями у розвитку, виділяють серед них 10 категорій. До їх числа відносяться діти з порушеннями одного з аналізаторів: повною (тотальною) або частковою втратою слуху – нечуючі (глухі), слабочуючі (туговухі) або зору – незрячі (сліпі), слабозорі; із специфічними розладами мовлення (алалія, загальне недорозвиток мовлення, заїкання та ін.); з порушеннями опорно-рухового апарату (церебральний параліч, наслідки травм хребта або перенесеного поліомієліту), з розумовою відсталістю і з різним ступенем вираженості затримки психічного розвитку (різні форми психічного недорозвинення з переважною несформованістю інтелектуальної діяльності), із складними порушеннями (незрячі розумово відсталі, сліпоглухі, сліпоглухі з розумовою відсталістю, сліпі з порушеннями мовлення), аутичні (які активно уникають спілкування з людьми, які оточують).
У всіх дітей з відхиленнями у розвитку спостерігаються:
r ряд достатньо різко виражених специфічних для кожної групи особливостей, які не властиві дітям, що нормально розвиваються, тобто порушення системи психічної діяльності. Наприклад, грубе порушення просторового орієнтування і координації рухів у незрячих (сліпих) дітей, збитковість моторики у дітей з порушеннями опорно-рухового апарату та інше, що перешкоджає успішній адаптації дітей в навколишньому соціальному середовищі;
r своєрідність і труднощі в оволодінні рідною мовою, які особливо наявні у дітей із зниженим слухом та специфічними мовленнєвими порушеннями;
r відхилення в прийомі, переробці та використанні інформації, що поступає з навколишнього середовища. Так розумово відсталі діти, розглядаючи предмет, виділяють в ньому лише небагато частин та властивостей і далеко не завжди осмислюють їх значення.
В даний час у спеціальній психології і корекційнцй педагогіці існують різні класифікації порушень у розвитку (Т.А. Власова і М.С. Певзнер; В.В. Лебединській; В.А. Лапшин і Б.П. Пузанов; О.Н. Усанова). Немає єдиних критеріїв класифікації порушень в розвитку організму людини.
Деякі дослідники виділяють наступні групи дітей з порушеннями у розвитку (Т.А. Власова, М.С. Певзнер, 1967):
1) з сенсорною неповноцінністю (з порушеннями слуху, зору, мовлення, функцій опорно-рухового апарату і сенсомоторики);
2) із затримкою психічного розвитку;
3) із астенічним або реактивним станом і конфліктними хвилюваннями;
4) з психопатоподібними (психопатичними) формами поведінки (емоційні порушення поведінки);
5) розумово відсталі (олігофрени в ступені дебільності, імбецильності, ідіотії);
6) з початковими проявами психічних захворювань (шизофренія, епілепсія, істерія та ін.).
Існує й інша класифікація дітей з порушеннями в розвитку (О.Н.Усанова, 1995):
1) які обумовлені органічними порушеннями;
2) функціональною незрілістю;
3) психічною депривацією.
Великий інтерес уявляють дослідження В.В. Лебединського (1985), який диференціював наступні варіанти психічного дізонтогенезу:
1. Загальне стійке недорозвинення. Для цього варіанту типовий ранній час ураження, коли спостерігається виражена незрілість мозкових систем. Типовий приклад стійкого недорозвинення – олігофренія.
2. Затриманий розвиток. Характеризується сповільненим темпом формування пізнавальної діяльності та емоційної сфери з тимчасовою фіксацією на більш ранніх вікових етапах. Варіанти затриманого розвитку: конституційний, соматогенний, психогенний, церебральний (церебрально-органічний).
3. Ушкоджений розвиток. В етіології ушкодженого розвитку спадкові захворювання, внутрішньоутробні, пологові і післяпологові інфекції, інтоксикації та травми центральної нервової системи, але патологічна дія на мо зок виявляється на пізніших етапах онтогенезу (після 2-3 років). Характерна модель ушкодженого розвитку – органічна деменція.
4. Дефіцитарний розвиток. Цей вид пов’язаний з важкими порушеннями систем аналізаторів (зору, слуху, мовлення, опорно-рухового апарату).
5. Спотворений розвиток. В даному випадку спостерігаються складні поєднання загального недорозвинення, затриманого, ушкодженого та прискореного розвитку окремих психічних функцій. Характерним прикладом є ранній дитячий аутизм (РДА). Аутизм виявляється у відсутності або значному зниженні кількості контактів, у „відході” в свій внутрішній світ.
6. Дисгармонійний розвиток. При цьому варіанті спостерігається вроджена або рано набута стійка диспропорційність психічного розвитку в емоційно-вольовій сфері. Характерна модель дисгармонійного розвитку – психопатія та патологічне формування особистості.
Найбільш придатною для практичної діяльності є класифікація, яка запропонована В.А. Лапшиним і Б.П. Пузановим (1990):
1. Діти з порушеннями слуху і зору.
Дітей з порушеннями слуху поділять на 2 групи:
q глухі (ті, що не чують) діти – з тотальним (повним) випадінням слуху або залишковим слухом, який не може бути самостійно використаний для накопичення мовленнєвого запасу. Серед дітей, що не чують, розрізняють: а) тих, які не чують без мовлення (ранооглухлі); б) тих, що не чують, які зберегли мовлення в тій чи іншій мірі (пізнооглухлі). У дітей, що не чують, зниження слуху складає 75-80 дБ;
q слабочуючі (туговухі) діти з частковою слуховою недостатністю, яка утруднює мовленнєвий розвиток, але можливістю самостійного накопичення мовленнєвого запасу за допомогою слухового аналізатора. У слабочуючих зниження слуху складає 20-75 дБ.
Дітей з порушеннями зору поділяють на 2 групи:
q сліпі (незрячі) діти – з повною відсутністю зорових відчуттів або світловідчуттям, яке збереглося, або залишковим зором (з максимальною гостротою зору 0,04 D на оці, яке краще бачить, із застосуванням звичайних засобів корекції – окулярів);
q слабозорі діти – з гостротою зору на оці, яке краще бачить, від 0,05 до 0,4 D (із застосуванням окулярів).
2. Розумово відсталі діти та діти із затримкою психічного розвитку.
Розумова відсталість – стійке порушення пізнавальної діяльності у результаті органічного ураження головного мозку. Розумова відсталість виражається в двох формах: олігофренія та деменція.
Олігофренія виявляється на більш ранніх етапах онтогенезу (до 1,5-2 років), деменція (розпад психіки) – на більш пізніх етапах онтогенезу (після 1,5-2 років). Деменція може мати дві форми: резідуальна (залишкова) і прогредієнтна (прогресуюча).
Розрізняють три ступені інтелектуального недорозвинення: ідіотія (найбільш важкий ступінь), імбецильність (середня та більш легка, у порівнянні з ідіотією), дебільність – найлегший ступінь (у порівнянні з ідіотією та імбецильністю).
Дітей із затримкою психічного розвитку (ЗПР) диференціюють на 4 категорії: діти із ЗПР конституційного походження (гармонійний інфантилізм); соматогенного походження; психогенного походження; церебрастеничного характеру.
3. Діти з важкими порушеннями мовлення. Всі види мовленнєвих порушень підрозділяються на 2 групи: порушення усного мовлення (дисфонія, браділалія, тахилалія, заїкання (логоневроз), дислалія, ринолалія, дизартрія, алалія, афазія); порушення письмового мовлення (дислексія, дисграфія).
4. Діти з порушеннями опорно-рухового апарату (ОРА). Основний контингент цієї категорії – діти, які страждають на дитячий церебральний параліч (ДЦП). ДЦП – захворювання незрілого мозку, яке виникає під впливом різних шкідливих чинників, які діють в період внутрішньоутробного розвитку, у момент пологів і на першому році життя дитини.
5. Діти із змішаним (складним) дефектом. Наприклад: розумово відсталі, які не чують або слабочуючі; розумово відсталі слабозорі або незрячі; сліпоглухонімі та ін.
6. Діти із спотвореним розвитком – психопатією (стійкий дисгармонійний склад психіки) та патологією захоплень. Основою цього типу дізонтогенезу є вроджена, або рано набута стійка диспропорційність психіки, переважно в емоційно-вольовій сфері, а також так звані патологічні формування особистості у результаті неправильних умов виховання. Іноді ці відхилення називають порушеннями емоційно-вольової сфери.
Наведена типологія дітей з відхиленнями у розвитку не вичерпує усіх відхилень у дитячому розвитку, при яких виникає необхідність у новій організації педагогічного процесу. Такими є, наприклад, діти з порушеннями емоційно-вольової сфери. Вони можуть також бути віднесеними до категорії дітей з порушеннями психофізичного розвитку, хоча повинні навчатися за окремими програмами і за допомогою спеціальних методів.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 308 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |