Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Рухові порушення та їх оцінка в структурі порушеного розвитку

Читайте также:
  1. A. Порушення реабсорбції глюкози в канальцях нефрону
  2. III.Перспективи розвитку фінансового ринку України.
  3. V. ЕТАП САМОАНАЛІЗУ, ГРУПОВОЇ РЕФЛЕКСІЇ ТА САМОРОЗВИТКУ
  4. Адміністративна відповідальність за порушення податкового законодавства.
  5. Адміністративне стягнення – це міра відповідальності, примусовий захід державного впливу, що застосовується до особи за скоєння адміністративного правопорушення (проступок).
  6. АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ
  7. АКТИВІЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ НАРОДІВ АЗІЇ ТА АФРИКИ ЯК НОВА ТЕНДЕНЦІЯ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН ПІСЛЯ ЗАВЕРШЕННЯ
  8. Аналіз параметрів мікроклімату робочої зони та оцінка щодо відповідності їх нормативним значенням
  9. Аналіз сутності та динаміка розвитку людини на різних етапах її життєвого шляху
  10. Аналіз та оцінка інвестиційних ризиків

 

У структурі дефекту дуже важливо своєчасно знайти відхилення у розвитку і надати дитині необхідну допомогу. Розмежувати первинні і вторинні порушення у нервово-психічному розвитку можливо за допомогою оцінки рухових порушень Кожен вид рухових реакцій забезпечується цілком певними системами нервових центрів та провідних шляхів. Стан моторики дитини є як би непрямим об’єктивним показником зрілості різних відділів центральної нервової системи (ЦНС). Багато моторних актів можливі лише за умови тісної взаємодії зорового, слухового, тактильного, рухового та кінестетичного аналізаторів.

Виняткова роль рухового аналізатора у розвитку вищих психічних функцій людини підтверджується численними дослідженнями (І.М. Сечєнов, І.П. Павлов, Н.І. Жинкін та ін.). Першою, домінуючою вродженою формою діяльності людини є рухова. Рух, на думку багатьох дослідників, розглядається як важливий чинник у розвитку узагальнюючої функції мозку.

Рухові порушення перешкоджають корекції і компенсації основного дефекту, утруднюють трудову адаптацію. Оцінка рухових порушень, з позицій первинних і вторинних порушень у розвитку, має виключно важливе значення в аспекті диференціальної діагностики різних аномалій розвитку і, що дуже важливе, визначення профілю спеціального корекційного закладу.

Є.М. Мастюкова (1987) виділяє чотири аспекти диференціальної діагностики у зв’язку з різними варіантами рухових порушень.

Перший – рухові порушення є складовою частиною провідного дефекту і визначаються тими ж механізмами, що й основний дефект, а саме – недорозвиненням аналітико-синтетичної діяльності кори головного мозку (коркових зон рухового та кінестетичного аналізаторів). Це може бути моторна недостатність при неускладненій формі олігофренії.

Другий – рухові порушення є вторинними по відношенню до основного дефекту. Це може бути порушення моторики у сліпих та слабозорих дітей, яке обумовлене слабкістю кінестетичних відчуттів, дефектністю вестибулярної функції, що визначає недостатність рівноваги і координації рухів.

Третій – рухові порушення є ведучими в структурі складного дефекту. Видами таких складних дефектів є поєднання олігофренії і ДЦП, порушень слуху і ДЦП. Вираженість двох дефектів може бути неоднаковою. В цьому випадку основний дефект ускладнюється додатковим.

Четвертий – рухові порушення виступають як основний дефект. Це діти з дитячим церебральним паралічем. Патогенез ДЦП визначається порушеннями взаємодії систем регуляції довільних і мимовільних рухів. Домінуючим тут виступають мозкові структури, які знаходяться нижче та володіють підвищеною збудливістю, гальмують роботу інших нервових центрів вищих рівнів. Нейрофізіологічні передумови для розвитку довільних рухів і ряду психічних функцій, у зв’язку з цим, при ДЦП відсутні.

Відомо, що аномалії розвитку виявляються в своєрідних відхиленнях формування ряду нервово-психічних функцій. Ці відхилення можуть бути первинними (внаслідок органічного ураження ЦНС) і вторинними (як наслідок основного дефекту). Оцінка рухових порушень дозволяє визначати і розмежовувати первинні і вторинні відхилення. Ця обставина обумовлена, тим що стан моторики дитини непрямим чином свідчить про ступінь зрілості різних відділів ЦНС або про порушення дозрівання її відділів. Більшість моторних актів здійснюється за умови тісної взаємодії зорового, слухового, тактильного, рухового та кінестетичного аналізаторів. Розвиток рухового аналізатора відображає рівень інтегративності, який досягнутий у розвитку.

Закономірністю будь-якого порушеного розвитку є своєрідна моторна недостатність і несформованість тонких, цілеспрямованих диференційованих рухів, зорово-моторної координації.

Знання загальних закономірностей і етапів нормального моторного розвитку дозволяє виявляти відхилення у розвитку рухових функцій та вибрати адекватні шляхи їх корекції.

Серед загальних закономірностей нормального моторного розвитку, які властиві і дітям з аномальним розвитком, виділяють наступні:

r розвиток рухових функцій здійснюється по шляху спадкоємності і стабільності;

r послідовні стадії у розвитку функцій перекривають одна іншу. У корекційній роботі важливо не тільки зміцнювати функції, які найбільш інтенсивно формуються, але і стимулювати розвиток функцій наступного вікового етапу;

r по мірі загального моторного дозрівання виникає все більша і більша можливість диференціації та ізоляції окремих рухів;

r розвиток рухових функцій відбувається за цефалокаудальним принципом – розвиток довільних рухів починається з голови до верхніх, а потім до нижніх кінцівок. Координація рухових навичок удосконалюється у тій же послідовності. Довільні рухи формуються у послідовності: голова, руки, ноги.

r розвиток рухової функції удосконалюється від проксимального в дистальному напрямку, тобто рухи частин тіла, які розташовані ближче до середньої лінії тіла, формуються раніше, ніж рухи у більш віддалених областях.

Для дітей з обмеженими можливостями характерний безперервний поступовий, хоча й нерівномірний фізичний розвиток. Дисгармонійність у розвитку дітей з психофізичними порушеннями знаходить свій вияв у нижчому, порівняно з нормою, рівні розвитку фізичних якостей і реалізується у вигляді рухових порушень.

Таким чином, специфіка рухового розвитку є загальною закономірністю порушеного розвитку, яка має свої особливості залежно від виду порушення.

 

Питання та завдання для контролю

 

1. Розкрийте зміст понять „аномальна дитина” та „аномальний розвиток”. Наведіть приклади, коли дитину не можна віднести до категорії аномальних.”

2. Назвіть причини вроджених та набутих порушень у розвитку людини.

3. Охарактеризуйте сучасні підходи до процесу інвалідизації.

4. Охарактеризуйте основні групи дітей з порушеннями у розвитку.

5. Проаналізуйте сутність теорії складної структури аномального розвитку? Наведіть приклади первинного дефекту і вторинних відхилень при різних видах дитячих аномалій.

6. Охарактеризуйте основні положення концепції Л.С. Виготського.

7. Дайте характеристику стану психіки дитини з відхиленнями у розвитку.

8. Проаналізуйте особливості рухових порушень в структурі порушеного розвитку.

9. Дайте характеристику загальним закономірностям розвитку рухового аналізатора.

10. Обґрунтуйте необхідність корекційно-виховної роботи з дітьми, які мають порушення у розвитку та визначте умови підвищення її ефективності.

 

 

Література

 

1. Астапов В.М. Введение в дефектологию с основами нейро- и патопсихологии. – М., 1994. – 375 с.

2. Власова Т.А., Певзнер М.С. Учителю о детях с нарушениями в развитии. – М., 1967. – 155 с.

3. Выготский Л.С. Собр. соч.: В 6 т. – М.: Педагогика, 1983. – Т. 4: Детская психология. – 432 с.

4. Коррекционная педагогика: Учебн. пособие / Под ред. Б.П. Пузанова. – М., 1998. – 378 с.

5. Лапшин В.А., Пузанов Б.П. Основы дефектологии. – М.: Просвещение, 1991. – 143 с.

6. Липа В.А. Основы коррекционной педагогики: Учебное пособие. – Донецк: Лебідь, 2002. – 327 с.

7. Мастюкова Е.М. Двигательные нарушения в структуре аномального развития // Дефектология. – 1987. – № 3. – С. 27-35.

8. Лебединський В.В. Нарушения психического развития у детей. – М., 1985. – 257 с.

9. Український дефектологічний словник / Л.В. Вавіна, А.М. Висоцька, В.В. Засенко та ін.; За ред. В.І. Бондаря. – К: Милосердя України, 2001. – 211 с.

10. Усанова О.Н. Дети с проблемами психического развития. – М., 1995.




Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 114 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав