Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Повноваження прокурора при здійсненні нагляду за ОРД

Головним механізмом забезпечення гарантії дотримання законності в ОРД сьогодні є прокурорський нагляд. Це виходить із вимог Конституції України (п. 3 ст. 121) і ЗУ "Про ОРД" (ст. 14), якими на Прокуратуру України безпосередньо покладений нагляд за дотриманням законності під час проведення ОРД. Прокуратура є незалежною від будь-яких інших органів і посадових осіб, керується тільки Конституцією й законами України. От чому сьогодні законодавець докорінно переглянув і вдосконалив правове регулювання прокурорського нагляду за ОРД. У ЗУ "Про ОРД" передбачається, що нагляд за дотриманням законів у процесі проведення ОРД здійснюється Генеральним прокурором України, його заступниками, прокурорами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва й Севастополя й прирівняними до них прокурорами і їхніми заступниками, а також уповноваженими наказом Генерального прокурора України начальниками й прокурорами управлінь, відділів Генеральної прокуратури України й прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва й Севастополя (ст. 14 ЗУ "Про ОРД").
Безпосереднє проведення нагляду Наказом Генерального прокурора України № 4/1гн від 6 квітня 2004 р. "Про організацію прокурорського нагляду за дотриманням законів при проведенні ОРД" покладено на такі спеціалізовані підрозділи, як: Головне управління Генеральної прокуратури за наглядом за дотриманням законів органами, що проводять ОРД; Другий відділ; Головне управління військових прокуратур; Управління нагляду за дотриманням і застосуванням законів на транспорті. У прокуратурах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва й Севастополя, військових прокуратурах регіонів і Військово-морських сил України - на відділи нагляду за дотриманням законів при проведенні ОРД; відділи нагляду за дотриманням законів спеціальними підрозділами, що ведуть боротьбу з організованою злочинністю; відділи нагляду за дотриманням законів органами Служби безпеки, митної служби й Державної прикордонної служби України; відділи нагляду за дотриманням законів органами податкової міліції; управління нагляду за дотриманням і застосуванням законів на транспорті (старші помічники) тощо. У спеціальному наказі Генерального прокурора України № 4/1га від 6 квітня 2004 р. визначені також оперативні підрозділи, нагляд за законністю діяльності яких здійснюють управління й відділи Генеральної прокуратури й обласних прокуратур.
Вищевказаним наказом Генерального прокурора України визначені також підстави проведення перевірок законності ОРД:

· планові перевірки;

· вказівки вповноваженого прокурора вищого рівня;

· рішення суду;

· результати вивчення матеріалів кримінальних справ про розкриті злочини;

· інформація про неналежне виконання відповідних доручень слідчого, вказівок прокурора й судових визначень за кримінальними справами, що перебуває в їхньому провадженні;

Але, разом з тим, існує законодавче й нормативне встановлення меж прокурорського нагляду за дотриманням законності в ОРД. Це досить значимо для послідовної реалізації головних принципів ОРД: конспірації, конфіденційності негласних відносин громадян з оперативними підрозділами, нерозголошення результатів ОРД. Таким чином, до безпосереднього прокурорського нагляду за ОРД можуть бути віднесені наступні питання.[16, с. 135]

Наявність підстав і законність проведення ОРД:

· наявність і вірогідність інформації про підготовку або вчинення особою (групою осіб) злочину, або про причетність їх до злочинів, які готувалися або були вчинені невстановленими особами;

· наявність письмових доручень і постанов слідчих, письмових вказівок прокурорів, визначень судів про проведення ОРД в інтересах розслідування кримінальних справ, що перебувають у їхньому провадженні;

· наявність запитів повноважних державних органів, установ і організацій про проведення оперативно-розшукових заходів, а також запитів відповідних міжнародних правоохоронних організацій і правоохоронних органів інших держав на підставі договорів і угод;

· обґрунтованість постанови про заведення оперативно-розшукової справи;

· правомірність рішення керівника органу, що має право на проведення ОРД, про заведення зазначеної справи й проведення оперативно-розшукових заходів;

· правові підстави застосування виняткових і тимчасових оперативно-розшукових заходів, що обмежують права й свободи громадян;

· своєчасність інформування відповідних державних органів про виявлені факти й дані, що свідчать про загрозу безпеки суспільства й держави, а також про порушення законодавства, пов'язаних зі службовою діяльністю посадових осіб;

· порядок реєстрації й повнота реагування на звернення громадян із приводу незаконного проведення оперативно-розшукових заходів;

· своєчасність, строки й повнота поновлення прав і свобод громадян, порушених внаслідок незаконного проведення оперативно-розшукових заходів;

· виконання вимог Генерального прокурора України й прокурорів, що здійснюють нагляд за дотриманням законності в ОРД, з усунення виявлених раніше порушень законності; ефективність реагування керівників оперативних підрозділів на факти порушення законності з боку підлеглих працівників.

· наявність підстав заведення й припинення оперативно-розшукових справ, обґрунтованість винесення постанови про заведення оперативно-розшукової справи, наявність підстав для проведення за нею оперативно-розшукових заходів і правомірність ухвалення відповідного рішення керівником органу;

· ефективність проведення оперативно-розшукових заходів для справ, заведеним на організовані групи й злочинні організації, осіб, злочинна діяльність яких має міжрегіональний характер, а також на осіб, що займаються бандитизмом, підготовкою й здійсненням убивств, розбійних нападів на банки, каси й інкасаторів, інших злочинів, вчинених із застосуванням зброї, вибухових, отруйних і сильнодіючих речовин;

· дотримання строків і порядку заведення оперативно-розшукової справи при призупиненні слідства за кримінальними справами, коли не встановлена особа, що вчинила злочин, а також невідоме місцезнаходження обвинувачуваного;

· наявність підстав для припинення оперативно-розшукової справи й правомірність ухваленого рішення відповідним керівником.

Дотримання порядку реалізації матеріалів оперативно-розшукових справ:

· наявність приводів і підстав для порушення кримінальної справи за результатами ОРД;

· повнота й ефективність виконання письмових доручень слідчого, прокурора, суду;

· форми взаємодії слідчого й працівників оперативного підрозділу при реалізації оперативно-розшукових даних і використання їх як докази за кримінальною справою.

Дотримання підстав і порядку припинення оперативно-розшукових справ:

· набуття законної сили вироку, постанови або ухвали суду;

· розшук особи, що переховується від органів розслідування, суду, ухиляється від відбуття кримінального покарання, а також особи, безвісно відсутньої;

· закриття кримінальної справи судом, прокурором, слідчим або органом дізнання;

· завершення виконання розвідувальних, контр розвідувальних заходів або вичерпання можливостей для їхнього здійснення;

· спростування у встановленому порядку матеріалів про злочинну діяльність особи;

· виїзд особи на постійне місце проживання за межі України, якщо немає можливості проведення у відношенні неї оперативно-розшукових заходів;

· не встановлення у передбачені строки даних, що вказують на ознаки злочину в діях особи;

· виявлення прокурором незаконно заведеної справи у випадку виконання за нею оперативно-розшукових заходів;

· смерть особи, у відношенні якої заведена оперативно-розшукова справа.

Обґрунтованість рішень у процесі ведення оперативно-розшукових справ:

· дотримання правових вимог про обмеження прав і свобод підозрюваних (перевіряємих) осіб;

· дотримання процесуального порядку уведення (долучення) фактичних даних у кримінальне судочинство;

· стан контролю керівника органу (оперативного підрозділу) за дотриманням законів при веденні оперативно-розшукової справи;

· забезпечення оперативним підрозділом державно-правового захисту суб'єктів ОРД, а також осіб, залучаємих до виконання завдань ОРД, членів їхніх родин і близьких родичів.

Наявність підстав і законність застосування оперативно-технічних засобів:

· відповідність застосування оперативно-технічних засобів ступеню суспільної небезпеки протиправних зазіхань або загрози інтересам безпеки суспільства й держави;

· наявність достатніх підстав для прийняття керівником оперативного підрозділу рішення про застосування оперативно-технічних засобів, коли на це не потрібно одержання санкції прокурора або суду;

· обґрунтованість подання оперативного підрозділу для одержання судового дозволу або санкції відповідного прокурора на застосування оперативно-технічних засобів, а також обґрунтованість ухвалення рішення про невідкладне застосування цих засобів без дозволу суду або санкції прокурора;

· дотримання строків застосування оперативно-технічних засобів; обґрунтованість продовження їх;

· законність використання й збереження інформації, отриманої в результаті застосування оперативно-технічних засобів;

· обґрунтованість застосування оперативно-технічних засобів при забезпеченні безпеки працівників суду, правоохоронних органів і осіб, що приймають участь у кримінальному судочинстві, членів їхніх родин і близьких родичів;

· стан реагування керівництва оперативного підрозділу на порушення підлеглими працівниками підстав і порядку застосування оперативно-технічних засобів.

Для здійснення прокурорського нагляду за законністю проведення ОРД прокурор у межах своєї компетенції має право:

· безперешкодно входити в усі приміщення органів, що здійснюють ОРД;

· вимагати для вивчення й перевірки розпорядження, інструкції, накази й інші акти, що відносяться до ОРД, оперативно-розшукові справи, реєстраційні, облікові, звітні, статистичні, аналітичні документи та інші відомості, що мають відношення до цієї діяльності;

· доручати керівникам відповідних органів проведення в підвідомчім їм підрозділах перевірок з метою усунення порушень закону;

· давати письмові вказівки про проведення оперативно-розшукових заходів в інтересах кримінального судочинства, про розшук осіб безвісно відсутніх;

· давати згоду на продовження строків проведення ОРД;

· одержувати пояснення про порушення вимог закону від посадових осіб органів, що здійснюють ОРД;

· перевіряти скарги про порушення законів при проведенні ОРД, з ознайомленням у необхідних випадках з оперативно-розшуковими матеріалами;

· скасовувати незаконні постанови про заведення або припинення оперативно-розшукової справи;

· вживати заходів з усунення порушень законності в процесі здійснення ОРД із залученням винних до відповідальності;

· опротестовувати незаконні постанови суду про дозвіл або відмову в дозволі на проведення оперативно-розшукових заходів. Внесення протесту зупиняє проведення оперативно-розшукових заходів, дозволених судом.

Але варто помітити, що прокурор має й деякі обмеження прав при витребуванні для перевірки документів і інших відомостей про ОРД. Це стосується насамперед даних на осіб, що є гласними й негласними працівниками, документації, що зашифровує особу або відомчу приналежність працівників, приміщень і транспортних засобів оперативних підрозділів тощо. У формальному відношенні актами прокурорського нагляду за дотриманням законності в сфері ОРД можуть бути подання прокурора відповідному органу, постанови, письмові вказівки, протести, судові позови тощо, які є обов'язковими для їхнього розгляду й відповідного реагування на них[13, с. 105].
Поряд з усім вищевикладеним, слід зазначити, що прокуратура повинна не тільки реагувати на факти конкретних порушень законності в ОРД, але й виявляти незбалансованість правових норм, припиняти спроби наділити ті або інші оперативні підрозділи протиправними повноваженнями на основі прийняття відомчих нормативно-правових актів.