Читайте также:
|
|
Іноді переповнений автобус може не завдати незручностей, а навпаки — створити гарний настрій, наприклад, у грі, під час якої гравцям хоч-не-хоч доведеться торкатися одне одного (це піде на користь тим, хто сором’язливий і нерішучий).
У грі беруть участь не менше ніж двадцять осіб.
Усі гравці створюють дві команди з однаковою кількістю дівчаток і хлопців. Перед кожною командою накреслено квадрат, розлінований на менші за розміром квадрати усередині,— це «автобус». Квадрати всередині мають бути однаковими, наприклад 7 × 7 клітинок. Кожна команда розташовується компактно у своєму квадраті-«автобусі», щоб зайняти якнайменше клітинок і протриматись у такому стані близько хвилини. Перемагає та команда, яка зуміла розміститися у меншій кількості клітин і простояти таким чином упродовж хвилини.
Митниця
Група гравців може утворюватися з 16–30 осіб. Спочатку обираються двоє «митників», які виходять із кімнати. Решта гравців з’ясовує, хто виконуватиме роль «контрабандистів». Гравцеві-«контрабандисту» вручається невеликий предмет, що символізуватиме заборонений вантаж, який необхідно провезти через кордон. «Контрабандист» має сховати цей предмет собі в кишеню або ще кудись. Потім запрошуються «митники», які влаштовують співбесіду з усіма пасажирами. Вони знають, що серед пасажирів є один «контрабандист», однак, хто саме, їм необхідно визначити за допомогою різноманітних запитань, окрім прямого: «Чи везете ви контрабанду?» Необхідно бути уважними щодо поведінки, інтонацій, мимовільних жестів, що можуть викрити «контрабандиста». Після того, як з усіма пасажирами проведено бесіду, «митники» радяться, згодом вони оголошують своє рішення. Якщо «контрабандиста» виявлено, то на роль «митників» призначається викритий «контра-бандист» і той гравець, якого він собі сам обирає.
Фарби
Ця гра для учнів початкової школи. Її доцільно організовувати на майданчику, подвір’ї, у парку, в лісі на галявині просто неба. Спочатку обирають двох осіб: один гравець виконуватиме роль «господаря крамниці», де продаються фарби, другий — «покупця». Решта гравців — «фарби». Кожний самостійно визначає, роль якої фарби він гратиме — синьої, зеленої, білої, золотої тощо. «Господар» оберігає свій товар — «фарби». «Покупець» стукає у двері крамниці: «Тук-тук!»
Господар:
— Що куплятимете?
Покупець:
— Фарбу!
— Якого кольору?
— Синього.
— Немає такої фарби! Стрибай по стежці на одній ніжці, знайди сині чобітки, поноси і нам принеси.
Якщо в «крамниці» є «фарба» такого кольору, то гравець-«фарба» підводиться і тікає. Гравець-«покупець» повинен піймати втікача.
Проведення туристичних походів та екскурсій
Основними формами туристично-краєзнавчої та екскурсійної роботи з дітьми в оздоровчому таборі є:
в) туристична прогулянка, яка являє собою нетривалий за часом груповий вихід дітей за межі оздоровчого табору з метою ознайомлення з навколишньою місцевістю, населеним пунктом, пам'ятними місцями;
б) екскурсія – групове відвідання одного або кількох екскурсійних об'єктів (географічних, історичних, культурних) з навчально-пізнавальною та виховною метою;
в) туристичний похід – проходження групи дітей за визначеним маршрутом активним способом пересування з метою фізичного розвитку, змістовного відпочинку, засвоєння та виконання відповідних спортивно-туристичних нормативів.
Туристичні походи та екскурсії з дітьми проводяться відповідно до затвердженого плану роботи та з дозволу директора й лікаря дитячого оздоровчого табору.
Директор оздоровчого табору видає наказ, яким затверджує список дітей, що йдуть у похід (на екскурсію), керівників походу та груп, визначає маршрут, часвідправлення й повернення дітей до табору. На маршрутній схемі позначаються основні пункти пересування групи, місця відпочинку, купання, ночівлі тощо.
Перед проведенням походу слід отримати відомості від територіальної санітарно-епідеміологічної стації про можливість використання місцевих джерел питної води та щодо екологічної обстановки на маршруті.
Усі учасники походу проходять необхідний інструктаж з правил безпеки, поводження з отруйними рослинами і грибами, для них організується навчання орієнтування на місцевості, елементарним туристичним навичкам.
До участі у походах та екскурсіях допускаються лише здорові діти.
У похідному загоні на кожні 15 дітей повинен бути керівник; який несе персональну відповідальність за здоров'я і життя дітей, дотримання ними правил безпеки.
Маршрути руху дітей не повинні проходити через кручі, урвища, броди тощо. При пересуванні груп дітей дорогами з автомобільним рухом на початку та в кінці колони обов'язкове застосування сигнальних прапорців.
При погіршенні метеорологічних умов керівник походу спільно з медичним працівником вирішує питання про його припинення або зміну маршруту.
У випадку травмування чи раптового захворювання дитини під час походу керівник походу і медичний працівник повинні організувати її доставку до найближчого лікарняного закладу і повідомити про це керівництву оздоровчого табору.
Проведення масових і спортивних заходів
Приміщення, де проводяться масові заходи, повинні мати не менше двох входів і виходів, біля яких під час проведення заходів необхідно організувати чергування вихователів та вожатих.
Присутність під час проведення масових заходів (спартакіад, фестивалів, свят, концертів) директора оздоровчого табору, лікаря, вихователів і вожатих обов'язкова.
Категорично забороняється розпалювати багаття легкозаймистими засобами, влаштовувати феєрверки, факельні ходи та інші заходи, пов'язані з небезпекою виникнення пожежі.
Заняття дітей у спортивних секціях погоджуються з лікарем оздоровчого табору. Керівництво оздоровчого табору, інструктор з фізичної культури та спорту повинні забезпечити належний стан спортивних споруд і майданчиків, повну придатність інвентаря та обладнання.
На спортивні майданчики діти допускаються лише в спортивному одязі та взутті.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 75 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |