Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Ідеї,провідні школи та птредставники античної натурфілісіфії

Натурфілософія- це осмислення природи.Грецькою мовою слово природа звучить як "фізис", тому таку філософію у Стародавній Греції називали "фізичною", а філософів цього періоду - "фізиками". Світ природи найперше впадає в око допитливій людині. Для ранньої давньогрецької думки природа поставала як "все". Із чого ж може розпочати свої дії думка, яка хоче охопити "есе"? Вона й повинна розпо­чати з деякого "початку", тобто з того, з чого може це "все" постати або початися: з "архе" - найпершого, або давнього.

• Отже, на першому етапі розвитку античної філософії природа постала як її об 'єкт, а першою проблемою цієї філософії - проблема пошуку вихідного початку буття ("архе").

Першим філософом Стародавньої Греції був Фалес із Мілета

Учень Фалеса - Анаксімандр, стверджу­вав, що "архе" це - "апейрон", невизначене та безмежне.

Третій представник мілетської школи Анаксімен синтезував ідеї своїх учителів: початок буття має бути досить невизначений, але доступний для сприйняття, необх­ідний для життя і рухливий. На думку Апаксімена, саме таким є повітря.

♦Піфагор уперше визначив умови застосування для пізнання мате­матичного обчислення, а також відокремив думку від наочного, адже число, хоч воно й пов'язане з речами, є невидиме само по собі, тобто абстрактне.Саме Піфагор уперше на­звав себе не мудрим, а любителем та шукачем мудрості (філософом).

Питання "Що?" (Що є світ? Що є початком світу?) і "Як?" (Як слід мис­лити, щоб мати достовірні знання?) від часів Геракліта Ефеського стають основними питаннями піз­нання, що перебува­ють в органічній єдності між собою.На думку Геракліта, світ слід розуміти як потік, що весь час тече: "Усе тече, усе зміню­ється".

Отже, Геракліт є засновником діалектичного мислення, мислення, яке намагається різноманітність сущого звести до певної його вну­трішньої енергетики.

кту (просвітлення, "спалахи" при усвідомленні).

4 школи.

• Елейська школа (за назвою міста Елея). Найвідоміщі представники Парменід та Зенан.
• • Школа атомізму. Найвідоміший давньогрецький атоміст Демокріт
• * Школа еволюціонізму. Розробив її ідеї Емпедокл,
• * Школа ноології, або концепції всесвітнього розуму. Розробив її Анаксагор

Отже, давньогрецька натурфілософія розвивалась динамічно, де­монструючи при цьому деякі загальні закономірності руху людсько­го мислення - від простого => до складного, від конкретного => до абстрактного, від недиференційоваиої проблематики => до диферен­ційованої, від неусеідомленого =з до усвідомленого, висунувши цілу низку продуктивних для європейської цивілізації ідей і теорій.