Читайте также:
|
Специфіка філософського знання полягає в тому, що, будучи надзагальним, воно, на відміну від наукового, не має чіткого укорінення у факти, з другого боку, на відміну від мистецтва, з яким його споріднює оцінювальне відношення до дійсності, філософія все-таки будується на засадах розуму, передбачає певну, хоч і не чітку відповідність дійсності. Філософія є теоретичним світоглядом, тобто заснованим на розумі. Однак філософія не обмежується поясненням світу, але й пізнає світ, її пояснення виходять з пізнання. Для філософії світ завжди залишається проблемою. Філософія постійно перебуває в пошуках істини, націлена на пізнання невідомого. Зрештою, світ як невідоме, як проблема і постав лише перед філософією. Однією з особливостей філософського знання є націленість його на подолання проблем, усвідомлення незавершеності процесу пізнання. Пізнавальний пафос споріднює філософію і науку. На цій підставі розвивається кілька поглядів на те, шо є спільного і відмінного між цими сферами знання. Філософію і науку споріднює, націленість на пізнання світу, на істину. Обидві вони засновані на розумі, тобто передбачають аргументи і сумніви. Наука також є теоретичним, загальним знанням. Більше того, історично деякий час філософія і наука існували як єдина система знання. Таким чином, і філософське, і наукове знання є теоретичним, тобто побудованим на узагальненнях і правилах логіки, що й дає підставу розглядати філософію як науку. У XX ст. досить актуальною стала проблема співвідношення філософії та ідеології. Для з'ясування суті проблеми необхідно визначитися з ідеологією. Існує два близьких, але відмінних значення слова ідеологія — вузьке і широке. У вузькому розумінні ідеологія — сукупність ідей, цінностей і практичних настанов, які виражають і захищають інтереси певних соціальних спільнот — націй, класів, груп. Основні завдання такої ідеології полягають в об'єднанні соціальних спільнот і націленні їх на певні практичні, переважно політичні дії. Дещо складніше відношення філософії до ідеології в ширшому розумінні цього слова, коли ідеологію трактують як дух епохи, нації, коли під ідеологією розуміють залежність ідей від соціального буття, тобто залежність, яка складається об'єктивно, поза інтересами людей. Філософські ідеї визначаються і етапами розвитку суспільства.мислення
Метод — сукупнiсть правил дй, спосiб, знаряддя, якi сприяють розв’язанню теоретичних чи практичнИХ проблем. Метод грунтується на знаннi. Насправдi фiлософ виробляе своi методи пiзнання, своi способи бачення загального, якi вiдкривають новi смисловi горизонти загальних понять, дають їм особливу iнтерпретацiю. Все вiдбуваеться, звичайно, з урахуванням наукових та iнптих даних. Філософські методи мислення. 1) дiалектика - це один з методiв фiлософii, згiдно з яким будь-яке явище перебувас у процесi змiни, розвитку, в основi якого — взаемодiя (боротьба) протилежностей. Вiн найпоширенiший серед фiлософських методiв. Однак цьому методу властивi й деякi вади: реальна дiйснiсТЬ не береться нею до уваги. 2)Фекоменологiчкмй метод. Головним своХм завданням вбачае формування понять, якими оперуе фiлософiя. На думку його прихильникiв, це вiдбуваеться шляхом iнтуiтивного вбачання (схоплення) сутностей (загального) в одиничному. Феноменологiчний метод найбiльш плiдно спрацьовуе в естетицi, фiлософiУ культури, фiлософськiй антропологiУ, психологИ — там, де загальнi поняття, типи, види не виводяться логiчно одне з одного i не мають чiткоУ, як у науцi, залежностi вiд фактiв. Вадою цього методу е довiльнiсть iнтуХцiУ. Часто його прихильники на основi iнтуУцiУ вбачають вiдмiннi сутностi. 3)трансцендентальамй метод. Запроваджений у фiлософiю нiмецьким мислителем I. Кантом. Суть його полягае в тому, що визначення сущого даеться через розкриття суб’ективних умов (засад) його конституювавня (формоутворення). Сам метод плiдно застосовуеться в дослiдженнi дiяльностi свiдомостi. Його вади полягають у тому, що, повернувши суще до суб’екта, вiн залишае поза увакою об’ективний зв’язок, який iснуе мiж сущим i сущим, че бачить логiки розвитку сущого. Герменевтака. Цей метод набув значного поширення останнiм часом. Вiн передбачае проникнення в смисл деяких феноменiв на основi з ‘ясуваыня Ух мiсця та функцiУ в культурi, тобто в контекстi культури.
Дата добавления: 2015-01-30; просмотров: 69 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |