Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Безпека життєдіяльності”, як наука, синтезує досягнення цілого ряду наук і є комплексною, інтегральною дисципліною.

Читайте также:
  1. XIV. Светские наука, культура, образование
  2. Безпека в надзвичайних ситуаціях
  3. Безпека в надзвичайних ситуаціях
  4. Безпека в надзвичайних ситуаціях
  5. Безпека експлуатації герметичних систем, що працюють під тиском.
  6. Безпека експлуатації систем під тиском
  7. Безпека праці під час роботи з комп’ютерними та мультимедійними засобами
  8. Безпека праці при виконанні основних видів робіт
  9. Безпека праці при проведенні робіт познесенню будівель

Рекомендована література: 13, 23, 26, 29, 37.

 

 
 


1. ПРЕДМЕТ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

 

Безпека життєдіяльності — це сукупність знань та правил поведінки, що забезпечують здоров’я, довголіття, розкриття творчого потенціалу людини, забезпечують оптимальні умови існування людства на планеті Земля.

! Безпека життєдіяльності вивчає небезпеки, закономірності їх проявлення, способи попередження та захисту від них.
! Безпека життєдіяльності на основі застосування системного підходу розробляєправила поведінки людини, як члена суспільства та жителя планети Земля; рекомендації щодо запобігання негативного впливу на навколишнє середовище та виникнення надзвичайних ситуацій.

 
 


 


1. Ідентифікація небезпек - розпізнавання небезпек із зазначенням їх кількісних характеристик та координат (x, y, z, t).

2. Передбачення прояву небезпек на основі теорії ймовірності та статистичних даних.

3. Досягнення прийнятного рівня проявлення небезпек.

4. Попередження та ліквідація негативних наслідків надзвичайних ситуацій.

5. Розробка та систематизація правил життя та діяльності.

 

Дані завдання вирішуються в процесі управління БЖД з метою досягнення заданого соціально-прийнятного рівня безпеки на конкретному етапі розвитку людства в системі “людина - навколишнє середовище”, збереження здоров’я і високої працездатності в усіх сферах діяльності (виробничій, побутовій, соціальній).

 

 

2. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

 

Кожна відкрита біологічна система має природну властивість зберігати свої параметри при зміні навколишнього середовища (буферність), отже забезпечення стійкості (безпеки) біологічної системи є властивістю всіх живих організмів.

 

Розвиток безпеки життєдіяльності людини у суспільстві почався з появою її свідомості

 
 

 

 

!!! Безпека життєдіяльності людини — найважливіше завдання людської цивілізації

 
 



1. Небезпека є об’єктивною необхідною умовою розвитку природи і еволюції людства.

2.
Небезпека створюється особливими властивостями матеріальних об’єктів, явищ та інформації, що несумісні з характеристиками людини.

 


Будь-яка діяльність людини є потенційно небезпечною.

1. Безпека — стан діяльності людини, за якої з певною вірогідністю виключена можливість заподіяння шкоди її здоров’ю.

2. БЖД вивчає явища, об’єкти, процеси з позиції їх оптимізації за параметрами безпеки.

3. Управління безпекою, розробка правил та рекомендацій базується на основі знання законів, принципів і методів забезпечення безпеки.

4. Мета БЖД — забезпечення оптимальних умов життя для кожної людини окремо та людства в цілому.

3. НАУКИ, НА ЯКИХ БАЗУЄТЬСЯ БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

Безпека життєдіяльності”, як наука, синтезує досягнення цілого ряду наук і є комплексною, інтегральною дисципліною.

 
   

 

 


Важливе місце в курсі БЖД належить охороні праці, яка являє собою систему, що діє на основі відповідних законодавчих та соціально-економічних, організаційних, технічних, гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і засобів, виконання яких забезпечує безпеку, збереження здоров’я та працездатність людини в процесі праці.

 

Питання навколишнього середовища розглядають екологія та соціоекологія - науки про взаємовідношення людства та природного середовища. Раціональне розв’язання екологічних проблем можливе лише за оптимальної взаємодії природи та суспільства, що забезпечує з одного боку подальший розвиток суспільства, а з другого - збереження та підтримання природи.

Цивільна оборона є складовою частиною загальнодержавних заходів, що здійснюються для захисту населення в умовах надзвичайних ситуацій мирного та воєнного часу.

 

Ергономіка вивчає людину та її діяльність, що пов’язана з використанням технічних засобів. Основним об’єктом дослідження ергономіки є система “людина-машина”. Метою ергономіки, як науки, є оптимізація системи “людина-машина” з врахуванням природних можливостей та особливостей працюючої людини.

 

За своїми завданнями і методами близько до ергономіки стоїть інженерна психологія, що вивчає інформаційну взаємодію між людиною і машиною.

 

Фізіологія праці - наука, що вивчає функціонування людського організму під час трудової діяльності.

 

Психологія праці - галузь психології, яка розглядає психофізичні аспекти трудової діяльності, взаємозв’язки особистості з умовами, процесом та засобами праці.

 

Гігієна - галузь медицини, що вивчає вплив умов життя і праці на здоров’я людини, розробляє заходи для профілактики захворювань, рекомендації щодо забезпечення оптимальних умов існування, збереження здоров’я та тривалості життя.

 

Діяльність людини має громадський характер, тому соціологія і соціальна психологія є складовими науки про БДЖ людини.

Система управління БЖД базується на досягненнях кібернетики, наукової організації праці та виробництва, економічних та інших наук.

 

4. ТЕОРІЯ НЕБЕЗПЕКИ ТА РИЗИКУ

 

Небезпека – явища, інформація, процеси, об’єкти, які можуть спричинити небажані наслідки.

 

Завданням БЖД є вивчення всіх можливих потенційних небезпек та забезпечення таких умов, за яких вони не реалізуються

Прихована (потенційна) небезпека проявляється за певних, часто важкопередбачуваних умов і реалізується у формі надзвичайних ситуацій, захворювань чи травм людей.

Таксономія небезпек — класифікація та систематизація явищ, процесів, інформації, об'єктів, які здатні завдати шкоди.

Небезпеки класифікують за:

b походженням; b сферою проявлення; b локалізацією; b шкодою; b наслідками; b часом проявлення; b структурою; b характером дії на людину.  

Ідентифікація небезпек — виявлення типу небезпеки та встановлення її характеристик, необхідних для розробки заходів щодо її усунення чи ліквідації наслідків.

 

Номенклатура небезпек - перелік назв, термінів, систематизованих за окремими ознаками.

 

Квантифікація небезпек - введення кількісних характеристик для оцінки ступеня (рівня) небезпеки. Найпоширенішою кількісною оцінкою небезпеки є ступінь ризику.

 

Кількісна оцінка небезпеки називається

ризиком

Ризик — це відношення числа тих чи інших фактичних проявів небезпеки до їх можливого теоретичного числа за певний період часу.

 

Ризик — частота реалізації небезпеки.

Ризик є супутником будь-якої активної діяльності людини. Необхідно розрізняти правомірний, допустимий ризик, який є виправданим при багатьох видах діяльності, і неправомірний ризик.

 

 

Методи визначення ризику:

Ø інженерний — спирається на статистику, розрахунки частоти проявлення небезпек, імовірнісний аналіз безпеки та на побудову "дерев" небезпек;

Ø модельний — базується на побудові моделей впливу небезпек як на окрему людину так і на соціальні, професійні групи;

Ø експертний — за ним ймовірність різних подій визначається досвідченими спеціалістами-експертами;

Ø соціологічний (соціометрична оцінка) — базується на опитуванні населення та працівників.




Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 109 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.009 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав