Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Попит та пропозиція. Взаємодія між ними

Тема 7. МЕХАНІЗМ ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ

ПЛАН

7.1. Попит та пропозиція. Взаємодія між ними.

7.2. Підприємства та фірми: суть, значення та класифікація.

7.3. Капітал, витрати, ціна і прибуток.

7.4. Монополії та конкуренція.

Попит та пропозиція. Взаємодія між ними

Ринковий механізм, як правило, складається із 4-х елементів: попиту, пропозиції, конкуренції та ціни.

Попит – це форма вираження потреби. Попит включає в себе два елементи:

а) потреби, тобто бажання придбати той чи інший товар або послугу;

б) грошові засоби, які має суспільство для придбання даних товарів і послуг.

Попит на товар залежить від багатьох факторів: цінових і нецінових.

До таких факторів відносять:

1) величину доходу покупців;

2) кількість товарів, які вони вважають за необхідне мати;

3) смак і моду;

4) кількість споживачів;

5) ціни на подібні товари та ін.

До цих факторів можна додати цінові та дефіцитні очікування, зміни в структурі населення, економічну політику уряду (допомога, яку уряд надає бідним верствам, та ін.).

Закон попиту — при всіх незмінних умовах на ринку зниження ціни на товар призводить до підвищення попиту, тобто існує обернена залежність між ціною на цей товар і попитом на нього (рис. 7.1).

Пропозиція – це сукупність товарів і послуг, які є або в кожний даний момент можуть бути доставлені на ринок. Вона включає в себе два моменти:

а) готовність продавців до продажу того чи іншого товару або послуги;

б) умови, на яких продавець згоден продати їх.

Пропозиція, як правило, має натуральний вираз: штуки, тонни, метри.

На рівень пропозиції на ринку впливають такі фактори:

1) витрати виробництва;

2) мета фірми, від якої значною мірою залежатиме рі вень цін (якщо фірма прагне завоювати нові ринки збуту, то ціни можуть бути нижчими);

3) наявність або відсутність конкурентів на ринку, зростання кількості яких зумовлює збільшення пропози ції незалежно від цін товарів, політики та ін.;

4) рівень технології (досконаліша технологія здешев лює виробництво);

5) рівень податків (їх підвищення зменшує можливість підприємств збільшувати виробництво);

6) ціни на інші товари (при зниженні цін, наприклад на свинину, можливе збільшення виробництва яловичини).

Між ціною і пропозицією існує пряма залежність: з підвищенням ціни на товар пропозиція на ринку зростає. Залежність між ціною та пропозицією зображує крива пропозицій (рис. 7.2).

Ціна – це грошовий вираз вартості.

Ціна попиту – це та максимальна ціна, яку покупці ще згідні заплатити за товар.

Ціна пропозиції – це мінімальна ціна, яку покупці ще згідні взяти за свій товар.

Ціна рівноваги – це ціна, яка встановлюється при врівноваженості попиту і пропозиції (рис. 7.3).

Здатність попиту і пропозиції адаптуватися до ринкових умов, що змінилися, називається еластичністю. Залежно від значення, якого набуває коефіцієнт еластичності, виділяють такі види попиту:

1) еластичний (Ed > 1 ) – якщо покупець швидко і однозначно реагує на зміну ціни;

2) нееластичний (Ed < 1 ) – якщо покупець реагує слабо, мляво на зміну ціни;

3) одинична еластичність (Ed = 1 ) – якщо зміна ціни спричиняє за собою таку ж (в процентному відношенні) зміну об’єму попиту.

На еластичність попиту впливають чинники:

1) наявність на ринку товарів-замінників – чим їх більше, чим ближчі їх корисні властивості до властивостей і характеристик спостережуваного товару, тим вища еластичність попиту на даний товар, і навпаки (два протилежні приклади: напої і сіль);

2) універсальність використання товару – чим специфічніші характеристики товару, тим нижча еластичність попиту на нього;

3) чинник часу – попит тим еластичніший, чим більший період спостереження;

4) частка витрат у бюджеті на даний товар – чим вона вища, тим сильніша еластичність попиту. Якщо покупець витрачає на якийсь товар незначну частину свого бюджету, то зміна цін на цей товар звичайно мало впливає на споживацький попит;

5) рівень доходів споживача – еластичність попиту на один і той самий товар у споживачів з різним рівнем доходів різна;

6) консерватизм споживачів – еластичність індивідуального попиту найнижча в тих товарів, які, з погляду споживача, є для нього найнеобхіднішими;

7) “невідкладність” у задоволенні конкретної потреби – еластичність попиту на товари, споживання яких не може бути відкладеним на інший термін, украй низька (квіти до святкових днів, ліки від хвороби і т. п.);

8) існування на ринку доповнюючих товарів – за їх наявності на ринку попит за ціною стає менш еластичним, оскільки якщо споживач купує основний товар, то доповнюючий товар він купуватиме навіть у тому випадку, коли ціна на нього зросте.

Залежність об’єму пропозиції на ринку від зміни ціни на товари називається еластичністю пропозиції за ціною. Крім ціни, на еластичність пропозиції впливають інші чинники:

1) ціни інших товарів (у тому числі ресурсів);

2) здатність товарів до тривалого зберігання і вартість їх зберігання;

3) чинник часу – існування довготривалих тенденцій у зміні цін призводить до зростання еластичності пропозиції;

4) рівень досягнутого використання ресурсів – якщо резервів (людських, матеріальних та інших) немає, то можливості реагування пропозиції надто обмежені;

5) ступінь монополізації галузі і можливості переливання капіталу з інших галузей;

6) технологічні особливості наладки виробництва певного товару;

7) можливість переходу від виробництва інших товарів до виробництва даного товару;

8) мобільність факторів виробництва – тобто легкість, із якою необхідні виробничі ресурси можуть бути залучені до виробництва з інших сфер.