Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Складові природно-заповідного фонду

Читайте также:
  1. Бюджет Пенсійного фонду України на 2010 рік [87] був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2010 №626.
  2. Води як об'єкт використання та правової охорони. Склад водного фонду України
  3. Екстра́кція— спосіб розділення суміші речовин на складові частини за допомогою розчинника, в якому вони розчиняються неоднаково.
  4. Етнокультура, її складові та механізм функціонування.
  5. Крім того, зазначають розмір страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
  6. Максимальний розмір штрафу за порушення законодавства про охорону праці, що накладається на роботодавця, не може перевищувати _________ відсотків місячного фонду заробітної плати.
  7. Назвіть цільові заходи, що впроваджуються за рахунок фонду охорони праці.
  8. Основні поняття, терміни з ОП їх визначення. Складові частини ОП
  9. Поняття про надзвичайні ситуації, причини виникнення та складові системи їх моніторингу.
  10. Поняття про ринкову економіку та її складові елементи

Зважаючи на доступність, головне рекреаційне навантаження припадає на зелені зони міст та селищ міського типу. Із загальної площі зелених насаджень в населених пунктах 64 % припадає на ліси. Більшою мірою це міські парки, сквери та сади, частина яких водночас є складовою природно-заповідного фонду (ПЗФ) і взірцем організації міського середовища. В Україні до об'єктів ПЗФ віднесено 538 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, в т.ч. загальнодержавного значення - 88. Вони не лише задовольняють потребу людини у красі та відпочинку, а й виконують важливу екологічну функцію.

Серед найкращих парків-пам'яток садово-паркового мистецтва: Немирівський (м. Немирів, Вінницька обл.), ім. Т. Шевченка (м. Дніпропетровськ), Трощанський (Чуднівський р-н, Житомирська обл.), Партизанської слави (смт. Делятин, Івано-Франківської обл.), Згурівський (Київська обл.), Хутір Надія та Онуфріївський (Кіровоградська обл.), Гостра могила (м. Луганськ), Стрийський, Високий замок, Шевченків гай (м. Львів), Кардамичівський (Одеська обл.), Хомутецький та Полтавський міський (Полтавська обл.), Гощанський (Рівненська обл.), Тростянецький (Сумська обл.), Більче-Золотецький та Скала-Подільський (Тернопільська обл.), Краснокутський, Наталіївський, Шарівський (Харківська обл.), Сатанівська перлина, Самчиківський, Полонський (Хмельницька обл.), Корсунь-Шевченківський, Тальнівський, Черкаський «Соснівка» (Черкаська обл.), Сокиринський (Чернігівська обл.), парки Південного берегу Криму (особливо Алупкінський, Лівадія, Масандрівський), Володимирська гірка, Маріїнський, Феофанія, Голосіївський ім. М.Рильського, Сирецький (м. Київ).

Оздоровчу і естетичну цінність мають паркові зони санаторіїв та будинків відпочинку. Зокрема, значно підвищується ефективність лікування та оздоровлення внаслідок іонізуючої, фітонцидної та мікрокліматичної дії чудових паркових зон у санаторіях «Карпати» (Чинадійово); «Сокіл», «Морський прибій», «Дюльбер», «Гірський», «Ай-Даніль» (ПБК); м. Саки; «Гопри» (Херсонська область); «Аркадія», «ім. Чкалова» (Одеса); курортів Немирів, ІІІкло, Моршин, Великий Любінь та Роздол (Львівська область); Хмільник (Вінницька область), Пуща-Водиця (м. Київ) та ін., які також є складовими ПЗФ України. Зокрема курортні ліси Трускавця займають площу 4,2 тис. га. В них переважають грабово-дубово-ялицеві, ялицеві, зрідка букові, насадження. Мальовничий рельєф місцевості з колоритними малими архітектурними формами, багатий видовий склад дерев та чагарників, різноманітна вікова (є дерева віком понад 120-160 років) та просторова структура зумовлюють високі естетичні та оздоровчі властивості цих лісів.

Важливу пізнавальну і туристичну роль виконують заказники та пам'ятки природи, адже вони є місцем зосередження унікальних, в т.ч. ендемічних та реліктових, представників флори і фауни, атрактивних ландшафтів, досить часто пов'язані з життям видатних людей та овіяні народними легендами. За даними на 2003 р. в Україні було 292 заказники державного значення, з яких до біотичних можна віднести:

• загальнозоологічні - 19,

• ботанічні - 87,

• лісові - 30,

• орнітологічні - 22.

У загальній чисельності заказників ботанічних - 726 (найбільше у Запорізькій, Чернігівській, Тернопільській обл.), лісових - 277 (Житомирська, Волинська, Чернігівська), загальнозоологічних - 164 (Тернопільська, Волинська, Житомирська та Луганська), ентомологічних - 160 (Харківська (59), Запорізька, Рівненська), орнітологічних - 115 (Волинська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька), іхтіологічних - 30 (Чернівецька, Закарпатська, Луганська, Тернопільська).

Поряд із природними та біосферними заповідниками заказники покликані зберігати видове різноманіття, охороняти рідкісні та зникаючі види флори і фауни, в першу чергу ті, які занесені до Червоної книги України. Нині вона включає 382 види тваринного та 541 вид рослинного світів.

Серед занесених до Червоної книги України рідкісних та зникаючих представників флори і фауни багато ендемічних та реліктових видів, хоч вони і не всі занесені до книги.

Найбільше ендемічних видів рослин та тварин у Кримських горах. Українських Карпатах і на Подільській височині. Лісові ендеміки рослинного світу розподілені по регіонах України наступним чином: Крим - 10 видів, Карпати та Поділля - по 8, Західне Полісся - б, Причорномор'я - 5, Київське та Промислове Подніпров'я - по 2, Лівобережне Придніпров'я та Донбас - по 1. У рослинному світі найбільше ендеміків зустрічається серед судинних рослин (родини ясноткових, трояндових, гвоздикових, айстрових, бобових, злаків), лишайників та мохоподібних, тваринному - комах, молюсків, земноводних, риб та ссавців. Вцілому серед лісових ендеміків тваринного світу 6 видів збереглося у Криму та 2 в Українських Карпатах.

Серед вузьколокальних ендеміків України: лисиця кримська та олень кримський благородний, онкоцефал кримський (с. Морське), пилкохвіст Болдирєва (смт. Гаспра), лептоюлюс Семенкевича (Голосієво, м. Київ), бранхінекта маленька (м. Новомосковськ); аконіт Жакена (г. Великий Діл, г. Чивчин, хр. Чорногора), головачка Литвинова (околиці с. Верхня Дуванка Луганщини), зозулинець жилкуватий (Середнє Подніпров'я), зірочник Стевена та глід Пояркової (Карадаг).

До Червоної книги України занесено 199 реліктів тваринного та рослинного світу. Лісових реліктів найбільше в Українських Карпатах - 39 видів флори та 8 видів фауни, Криму - відповідно 38 та 9, багато їх на Поліссі та Поділлі. Серед реліктів тваринного світу: хохуля звичайна (Сумська та Луганська області), полоз леопардовий (ПБК), безнога ящірка жовтопузик (Крим), лосось дунайський (річки Тиса та Прут), прісноводний краб (річки Чорна та Учансу), широкопалий рак (річки Ірша, Гнилий та Гірський Тікич), серуліна зубчаста (Тячівський район), багато комах.

Деякі реліктові види судинних рослин можна зустріти лише в чітко означених місцях: краєкучник персидський (гора Узлат поблизу Ялти та водоспаду Учансу), дельфіум високий (масив Боржава), смілка яйлинська (поблизу Бесідки Вітрів на Гурзуфській яйлі), фіалка Джоя (поблизу села Герасимів Тлумацького району), Вовчі ягоди Софії (с. Охрімівка Вовчанецького р-ну), ясен білоцвітний (біля м. Виноградів), серпій донецький (с. Попівка Краснодонського р-ну), дріада восьмипелюсткова (гори Близниця та Піп Іван) тощо. Єдине місцезнаходження у Європі паломокладія вічнозеленого (мох) - це Чуфут-Кале, масив Агармиш та ущелина Хапхал в Криму. Найбільша кількість реліктових видів рослинного світу властива хребтам Чорногора та Чивчини в Карпатах, Гірському Криму та ПБК, Кременецьким горам; ковилових та злакових - степовій зоні України.

Ендеміки та релікти є цікавим об'єктом пізнавальної рекреації, однак варто пам'ятати, що рекреаційне навантаження є однією з найбільших антропогенних загроз зникнення представників флори та фауни. Саме рекреація є чинником зникання для 48 видів лісових рослин та 21 виду тварин України. Для порівняння; в результаті суцільного вирубування лісів під загрозою зникнення 96 видів рослин та 60 видів тварин.

Серед заказників, і серед пам'яток природи найчисельнішими є ботанічні. Під охорону в Україні взято 3025 пам'яток природи, з них 132 державного значення, в т.ч. ботанічних - 42, зоологічних - 5. В цілому ж в Україні на 2003 рік існувало 1597 ботанічних та 36 зоологічних пам'яток природи. Найбільше таких об'єктів у Тернопільській (251 та 3), Івано-Франківській (144 та 1), Львівській (108), Волинській (102 та 8), Вінницькій (97 та 6) областях.

Серед основних функцій, що виконують ботанічні пам'ятки природи, оздоровчі, ресурсозберігаючі та природоохоронні. Зокрема унікальні ботанічні об'єкти є основою для розвитку екскурсійної діяльності, пізнавального та наукового туризму.

Досить чисельною групою серед ботанічних пам'яток природи є поодинокі дерева: екзотичні, еталонні, багатовікові, пов'язані з життям видатних людей. Серед подібних відзначимо ті, які найбільш наближені до основних туристичних маршрутів України: серед екзотів - кледрастис жовтий, сосна румелійська, псевдотсуга, кіпарисовик горіхоплодний, гледичія (м. Львів), 160-річна 8-стовбурна сосна австрійська (с. Струсів Теребовлянського р-ну), 5-ти стовбурний каштан (м. Сімферополь), яблуня-колонія (м. Кролевець), 5-ти стовбурний дуб (Бучацький р-н), бундук канадський та софора японська (м. Заліщики), тюльпанові дерева (м. Сквира та Хмельницький р-н), екзотичні дерева Глухівського педінституту, гінкго більоба, дуб білий, липа американська (м. Одеса, м. Полтава), 150-річні гінгко дволопатеві (м. Тернопіль, м. Івано-Франківськ), єдині два дерева в Україні золотої модрини (Берегометський парк); іменні дерева - дуб Максима Залізняка (Чигиринський р-н), дуби Тараса Бульби (Зліщицький р-н), липа та дуб Б.Хмельницького (відповідно Золочівський р-н та урочище «Різаний яр» Корсунь-Шевченківський р-н), липа Максимовича (Звенигородський р-н), дерева Тараса Шевченка (переважно Черкащина, Тернопільщина), Пушкінський платан (м. Одеса), сосна М. Гоголя (Канівський р-н), дуб Івана Франка (м. Стрий), сосна Лесі Українки (Шумський р-н) та Лесин ясен (м. Луцьк), дуб М.Коцюбинського (Жмеринський р-н), липа та дуб П. Тичини (Бобровицький р-н); еталонні модрини (с. Деревичі, Любарський р-н), алея дуба червоного (Барський р-н), каштановий гай (біля смт. Середнє Ужгородського р-ну) та багато-багато інших.

Головне мета дендропарків - збереження, вивчення і збагачення у спеціально створених умовах різних видів дерев і чагарників. Відповідно до цього вони проводять інтродукцію та акліматизацію рослин, їх селекцію, приділяючи особливу увагу збереженню рідкісних та зникаючих видів. Все це поєднується з високими вимогами до ландшафтної архітектури. Більшість дендропарків є також важливим об'єктом екскурсій та туризму, місцем відпочинку - як правило, в експозиційній зоні.

В Україні функціонує 39 дендропарків загальною близько 1500 га, з них 20 - державного значення.

Беззаперечним лідером серед українських дендропарків є уманська Софіївка. Це витончене поєднання шедеврів садово-паркової архітектури (висячі містки, романтичні альтанки, мармурова скульптура), унікальної колекції екзотичних дерев і чагарників (550 видів і форм), нагромадження каміння (геологічний музей під відкритим небом), води. Парк, головним завданням якого є створення певного меланхолійного настрою та налаштування на філософські міркування, повністю відповідає стилю пізнього романтизму. Його було створено у рекордно короткий термін (1796-1800 рр.) кріпосними графа Потоцького на догоду його дружині Софії. За довгу історію існування він неодноразово реконструювався. Однак, першими будівничими були бельгійський інженер Метцель та кріпосний садівник Заремба. Плинність і суєтність світу підкреслюють всі складові парку: тарпейська скеля, павільйон Флори, фонтан Змія, долина гігантів, великий водоспад, річка Стікс, Єлісейські поля, грот Венери, Амстердамський шлюз, острів Цірцеї, трояндовий павільйон, англійський парк, тераса муз, алея скульптур, китайська альтанка тощо.

На декілька років старішим (1793 рік), одним з найкращих та найбільшим за площею (297,0 га) дендропарком України є Олександрія в м. Біла Церква. Цей чудовий зразок романтичного парку був закладений як заміська резиденція графа К.Браницького за проектом і під керівництвом італійця Д. Бонаті та садівника А. Стронге. Парк є гармонійним поєднанням лісових масивів (в основі багатовікова дубина; біля 800 видів і форм дерев та чагарників), величної паркової архітектури в стилі пізнього неокласицизму (палац, турецький будиночок, колонада Ехо, китайський та арковий містки, колона смутку, кругла альтанка, композиція Лев тощо), водного дзеркала ставків та водоспадів (Руїни, Великий) та мальовничої долини річки Рось.

На відміну від більшості парків України домінантою Тростянця (Ічнянський р-н Чернігівської області) є не палаци, а земля і зелень. До взірця у парку доведені прийоми формування галявин серед біля 20 лісових масивів з романтичними назвами Бабусин, Прохолода, Метечь, Вітерець, Наталин, Ялинки тощо. Історія парку розпочинається з 1830 року, коли І.М. Скоропадський отримав у спадок хутір Тростянець. Вже в 1833 році було побудовано палац та штучні ставки (Великий, Лебединий, Куциха та Безіменний), у 1834-36 роках було висаджено групи дерев-екзотів, привезених з садів Петербурга, Риги, Києва, Криму. Унікальним за своєю красою та рельєфом є гірський сад Швейцарія.

Найстарішим дендропарком України є Оброшинський у Пустомитівському районі Львівщини, який закладено у 1730 році.

Невід'ємною складовою новоасканійського природно-заповідного комплексу також є дендропарк. Дендропарк Асканія-Нова було засновано у 1887 році і нині ця унікальна оаза серед південних степів України володіє однією з найбагатших колекцій, яка нараховує близько 1000 видів і форм. Основа експозиційної зони дендропарку - велика степова галявина в оточені дубів та сосен, гармонійно доповнюється горіховою галявиною, бором із чорної сосни, дібровами, мальовничими приозерними ландшафтами. В різні періоди галявини вкриваються килимами конвалій, барвінку, фіалок, бузку, жасмину. Все це є складовою головного маршруту дендропарку завдовжки 3,3 км.

Одним з наймолодших дендропарків України державного значення є Діброва (закладений у 1972-73 рр.) у Богородчанському районі Івано-Франківської області. Всього на 8 га площі представлена колекція з майже 300 видів та форм дерев Євразії та Північної Америки. Тут також зібрана найбільша в Карпатах колекція кедрових сосен.

Серед дендропарків державного значення наймолодшим є Березнівський (Рівненська обл., 1989 рік), місцевого значення - Дружба (м. Лозова, Харківська обл.) та Євпаторійський (2000рік). Найбагатша колекція зростаючих видів і форм (близько 2000) - прерогатива дендропарку Дружба (Івано-Франківськ).

Ботанічні сади є переважно науково-дослідними закладами, однак, зважаючи на цікаві, часто унікальні колекції представників вітчизняної та зарубіжної флори, не можуть залишитися осторонь екскурсійної справи. Зокрема, лише в Чернівецькому ботанічному саду можна побачити в Україні псевдотсугу Мензіса, плакучу форму дуба, ялину колючу та унікального представника Мексики - ліквідамбара смолоносного. Найбагатшу флористичну колекцію серед українських ботанічних садів має Нікітський (близько 15 тис. видів і форм), водночас він є і найбільшим (876.6 га). Заснований ботсад у 1812 році вченим-ботаніком Х.Х. Стевеном. Рослини згруповані у Верхньому, Нижньому та Приморському парках за принципом найбільшого декоративного ефекту, який посилюється чудовими видами на море, м. Ай-Тодор та гору Ай-Петрі, приморський парк більше нагадує екзотичний ліс з теплолюбних субтропічних рослин: пальм, кріптомерії японської, мирту, бамбуку, кипарисів. У парку зібрана одна з найбільших колекцій троянд.

Улюбленим місцем відпочинку киян, особливо в пору цвітіння бузку (понад 1000 кущів) є Національний ботанічний сад ім. М. Гришка НАН України. Створено сад у 1936 році. Його вирізняють мальовничі природні ландшафти (перепад висоти в межах саду близько 90 м), унікальний взаємозв'язок з оточенням (панорама Дніпра, музею Великої Вітчизняної війни, Києво-Печерської лаври та Видубецького монастиря). Експозиції створено за трьома принципами:

• ботаніко-географічний - відтворено флору, рельєф і типові пейзажі ботаніко-географічних районів України («Карпати», «степ», тощо);

• систематичний - колекція рідкісних рослин України, дендрарій. Тут зібрана найбільша в державі колекція дубів та кленів;

• колекційний - багато- і однорічні декоративні, плодові, лікарські рослини. Окрім колекції бузку, варто зазначити «Золоту долину» (галявина з колекцією форзицій), розарій та Скельний сад.

Одним з найдавніших садів України є ботсад ім. академіка Фоміна, закладений при Київському університеті імені Тараса Шевченка у 1939 році за проектом О. Беретті під керівництвом проф. Р.Е. Трауетфеттера. Оранжереї почали будувати в 1946 році і саме їм сад завдячує найстарішою колекцією і екземплярами пальм, араукарій, саговиків у закритому ґрунті. Ця мальовнича оаза посеред величезного міста має найчисельнішу колекцію кактусів та сукулентів, унікальний багатоярусний сад хвойних порід та колекцію декоративних рослин з понад 300 видів.

Специфікою Одеського ботанічного саду є ділянка дикого степу, колекція катальпи квітучої, кам'яна гірка з мексиканськими опунціями, конвалієве дерево, колекція цитрусових, горіхів та персиковий сад, а Львівського - 179 екзотичних та садово-гібридних видів і форм дерев, вікові липи, колекція троянд, жоржин, ірисів, тюльпанів, гіацинтів, гладіолусів на фоні витончених архітектурних споруд XVIII ст.

Праобразом ботанічних садів виступають аптекарські сади. Зокрема аптекарський сад у Києві був закладений на схилах Андріївської гори в кінці XVIII ст. Перший ботанічний сад в Україні було закладено у 1804 році в м. Харкові. Загалом нині в Україні функціонує 16 ботанічних садів державного значення в різних ландшафтно-кліматичних зонах. Більшість з них підпорядкована вищим навчальним закладам.

Ботанічні сади місцевого значення є у Кривому Розі, Львові, Сумах, Почаєві, Тернополі та Києві.

Як засвідчує досвід, значну роботу по збереженню генофонду рідкісних та зникаючих видів тварин здійснюють не лише заповідники та заказники, а й зоопарки, акваріуми та океанарії. Саме це робить їх цікавими об'єктами відпочинкової та пізнавальної рекреації. Світова мережа нараховує понад 1000 зоопарків. Кількість зоопарків в Україні, як і їх видовий склад постійно розширюється. Нині функціонує 15 зоопарків, в т. ч. 7 державного значення: у Миколаєві, Одесі, Рівному, Харкові, Черкасах, Києві та Мені (Чернігівська область).

Одним з найстаріших зоопарків України є Харківський (1895 рік). В 2-й половині 90-х років XX ст. було створено зоопарки у Ялті, Новомиколаївському районі Запорізької області (зоопарк «Таврія» є найбільшим на сьогодні за площею зоопарком України - 290,0 га), Пустомитівському районі Львівської області, Підмихайлівський у Рогатинському районі Івано-Франківської області, Лановецький зооботсад у Тернопільській області та Кам'янці-Подільському.

 




Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 37 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.01 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав