Читайте также:
|
Загальне поняття про систему штучного інтелекту Крім інформаційно-обчислювальних завдань, вирішення яких здійснюється за заданим алгоритмом, в останнє десятиліття комп'ютерні технології усе активніше намагаються застосувати для реалізації інтелектуальних процесів, тобто, процесів пошуку рішення, при яких кінцевий результат непередбачений і є наслідком логічних самостійних висновків і висновків комп'ютера.
В основу розумової діяльності комп'ютера покладений програмний принцип реалізації. Але принципи моделювання інтелектуальних процесів - процесів придбання, накопичення і використання знань мають свої яскраво відображені особливості, які дозволяють виділити їх в окремий клас комп'ютерних систем і технологій, що відносяться до систем штучного інтелекту.
Під системами, що володіють штучним інтелектом (ШИ), розуміють пристрої або програми, що мають такі характеристики, властивому людському інтелектуальному поводженню, як розуміння і використання мови, причинна обумовленість поводження, здатність гнучко реагувати на ситуацію, використати перевагу сприятливих ситуацій, проводити розмежування між подібними ситуаціями, виводити нові ідеї, висновки та ін.
Разом з тим однозначного визначення інтелектуального поводження комп'ютерних систем поки не існує і розмежування інтелектуального й неінтелектуального поводження досить умовне. Програмні системи, засновані на природно-наукових теоріях про природні процеси й математичні методи, не відносять до інтелектуальних. Часто такі завдання й алгоритми їхньої реалізації називають рутинними.
Програмні системи, що реалізують алгоритми, для яких не існує формальної моделі рішення, називають евристичними й відносять до класу інтелектуальних систем (або систем штучного інтелекту). Принципова відмінність інтелектуальних систем від традиційних комп'ютерних програм полягає в наступному. До творчих, інтелектуальних завдань відносять завдання, для яких поки ще не існує формальної моделі вирішення, наприклад, гра в шахи.
Завдання штучного інтелекту - це такі завдання, в яких формалізується не процес рішення, а процес пошуку рішення. У зв'язку з цим розвиваються такі напрямки, як експертні системи, база знань, нейронні мережі, нейрокомп’ютери, DM - системи.
Експертні системи
Найбільш широке застосування методи ШІ знайшли у програмах, які називаються експертними системами (ЕС). Відмітною рисою цих програм є здатність накопичувати знання і досвід кваліфікованих професіоналів (експертів) в якій-небудь вузькій предметній області. Потім за допомогою знань, накопичених в ЕС, фахівці з не дуже високою кваліфікацією можуть вирішувати складні завдання на стільки ж високому рівні, як й експерти, іншими словами, дані програми підтримують засобами автоматизації не тільки й не стільки обчислювальні функції, скільки функції розумові, інтелектуальні, допомагаючи користувачеві приймати рішення в складних неоднозначних ситуаціях.
Єдиного строгого визначення ЕС ще немає. Найчастіше в літературі й серед фахівців використовується розуміння експертної системи – як комп'ютерної програми, створеної для виконання тих видів діяльності, які підходять тільки людині - експертові, наприклад проектування, планування, переклад, видача рекомендацій. Ці програми моделюють спосіб мислення людини-експерта на основі механізмів логічного висновку й евристичних методів.
Визначення, схвалене Комітетом з експертних систем Британського комп'ютерного товариства, свідчить, що під експертною системою розуміється система, що поєднує можливості комп'ютера зі знаннями й досвідом експерта в такій формі, яка система може запропонувати РОЗУМНУ РАДУ або здійснити РОЗУМНЕ ВИРІШЕННЯ поставленого завдання. Така система повинна вміти пояснювати хід своїх міркувань у зрозумілій формі.
Всі експертні системи є системами штучного інтелекту, але не всі системи штучного інтелекту є ЕС. Наприклад, програма, що розпізнає друкований текст або голосові повідомлення, відноситься до інтелектуальних систем, але не є експертною системою, оскільки вирішення подібного завдання може бути виконане будь-якою людиною. Для ЕС характерна наявність мети функціонування, яка полягає у вирішенні складних проблем, що під силу фахівцеві високої кваліфікації - експертові.
На основі наведених вище визначень виділимо характерні риси ЕС:
* алгоритми функціонування ЕС імітують підхід до вирішення проблеми з боку людини;
* вміння пояснювати свої дії в зрозумілій для людини формі;
* наявність природно - мовного інтерфейсу.
Розрізняють ЕС предметно-орієнтовані й ЕС-оболонки, призначені для наповнення будь-яким предметним знанням. Експертні системи можуть будуватися на основі подання знань у вигляді набору правил (rule-based - підхід) і на базі адаптивного підходу, заснованого на навчанні системи на прикладах (case-based - підхід).
Експертні системи першого покоління будувалися переважно на основі правило-орієнтованого підходу. Такі експертні системи називалися правило- орієнтованими або продукційними.
В ЕС, заснованих на правилах, предметні знання представляються набором правил, які перевіряються через набір фактів або знань про поточну ситуацію.
Спеціалізовані продукційні системи знайшли широке використання в різних областях людської діяльності. Найбільш популярними ЕС є оболонки Guru, KEE, LOOPS, які можуть бути наповнені будь-яким предметним знанням.
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 73 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |