Студопедия
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Інтеграція України у світове господарство

Читайте также:
  1. Архітектурно-історичні ресурси Західної України (Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька, Закарпатська, Хмельницька, Тернопільська, Рівненська, Волинська області).
  2. Архітектурно-історичні ресурси Південної України (Одеська, Миколаївська, Херсонська області, АР Крим).
  3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).
  4. Барокова культура України. Українські братства (Львівська, Київська братські школи). Зв’язки з Європою та її впливи.
  5. Будова Національної системи соціально-психологічної служби України
  6. Бюджет Пенсійного фонду України на 2010 рік [87] був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2010 №626.
  7. Види відповідальності за порушення законодавства України з охорони праці
  8. Визначення бази обкладання податком на доходи фізичних осіб, згідно із Податковим Кодексом України.
  9. Визначте особливості державного життя України за литовсько-польської доби
  10. Визначте пріоритетні напрями освітньої, наукової і промислової політики України після проголошення її незалежності

 

Відомо, що світовий ринок безкомпромісно й об'єктивно оцінює конкурентоспроможність товарів. Він дозволяє зіста­вити вітчизняний та світовий рівні виробництва, національні і світові витрати, науково-технічні якості продукції. Таке зістав­лення — своєрідний контроль у вигляді міжнародної конку­ренції, необхідна умова динамічного розвитку економіки.

Тривалий час наша країна перебувала поза жорсткими вимогами щодо якості та новизни продукції, витрат вироб­ництва, притаманних світовому господарству. Українські підприємства виробляють продукцію з низьким рівнем наукоємності та великими матеріальними, енергетичними і тру­довими витратами.

Велика потреба в розвитку міжнародних зв'язків обумов­лена необхідністю використання величезного світового нау­ково-технічного потенціалу. Співробітництво з іноземними країнами у цьому напрямі принесе вигоду державі не тільки від впровадження досягнень НТП, а й від участі у його роз­витку.

Згідно з законодавством України визначені такі форми зовнішньоекономічної діяльності: експорт та імпорт товарів, капіталу та робочої сили; пропонування різних послуг; нау­ково-технічна і виробнича кооперація з інофірмами; участь у роботі міжнародних фінансових організацій; спільна підприємницька діяльність; організація виставок, аукціонів; товарообмінні (бартерні) операції та зустрічна торгівля; орендні та лізингові операції; купівля та обмін валют.

Останнім часом наша дер­жава значно лібералізувала зовнішню торгівлю. Ця обстави­на мала як позитивні, так і негативні наслідки для українсь­кої економіки. До позитивних належать: збільшення обсягу експорту; вихід країни на нові ринки, де вітчизняна продук­ція заповнює вільні «ніші»; істотне розширення кола експор­терів, які формують конкурентне середовище в експортній діяльності. Негативними наслідками є: низька ефективність зовнішньої торгівлі; високий рівень неповернення валютно­го виторгу; тенденції до бартеризації. З часом дедалі більше загострюється проблема конкурентоспроможності українсь­ких товарів, особливо машинобудування та інших галузей, де необхідний високий ступінь обробки.

Доцільно приділити увагу нарощуванню випуску про­дукції, конкурентоспроможної на зовнішніх ринках. Слід прагнути до зменшення питомої ваги сировини у структурі нашого експорту, де сировина, напівфабрикати та продук­ція АПК становлять 66%. Частка машинобудівної продукції дорівнює 7% загального обсягу експорту.

В умовах переходу до ринку надзвичайно велике значен­ня мають іноземні інвестиції, бо вони значною мірою забез­печують успіх економічної стратегії в цілому, сприяють ут­воренню інституту нового ринку капіталів, стабілізації на­ціональної валюти, зменшенню тиску на бюджет, скорочен­ню соціальних витрат.

Однак на цей час Україна значно відстає навіть від бага­тьох країн СНД і Балтії в утворенні сприятливого інвестицій­ного клімату. Головними інвесторами нашої країни є США, Нідерланди, Німеччина, Велика Британія, Кіпр, Росія, Ліхтен­штейн. З найбільшим інтересом іноземні інвестори працю­ють у харчовій промисловості, внутрішній торгівлі, кредит­но-фінансовій та страховій діяльності, машинобудуванні й металообробці. Наша держава має можливість бути інвесто­ром за кордоном, але поки що слабо реалізує її.

Досить активно в Україні розвивається одна з найперспективніших форм міжнародного економічного співробітницт­ва — створення спільних підприємств. Характерна ознака останніх полягає в наявності спільної власності і спільної діяльності українських та іноземних партнерів. Однак іно­земні суб'єкти господарської діяльності не виявляють інте­ресу до пріоритетних для нашої економіки галузей. Вони створюють головним чином СП інжинірингового, інформа­ційного, сервісного, комп'ютерного напрямів, які не потре­бують великих інвестицій і дають значні прибутки через ко­роткий час.

Відкритості нашої економіки сприятиме і створення вільних (спеціальних) економічних зон.

Слід зазначити, що в нашій державі попереду ще дуже важкий шлях інтегрування у світове господарство. Щоб зай­няти гідне місце в міжнародному поділі праці, слід при­скорити перехід країни на ринкові засади, посилити екс­портну спрямованість зовнішньоекономічної діяльності, використовувати професійні кадри в міжнародному бізнесі, ефективно керувати міжнародною економічною діяльністю.

 




Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 52 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2025 год. (0.015 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав