Студопедия
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Методика проведення обстеження умов ОП в установі

Читайте также:
  1. II. Методика проведения гигиенического массажа.
  2. II.1.2.Методика финансового анализа
  3. III. Особливості призначення та проведення рубок
  4. V. Організація, проведення та документальне оформлення семестрового контролю
  5. Актив взвода. Методика его подбора, обучения и воспитания.
  6. Анализ рентабельности. Виды рентабельности и методика их расчета. Факторный анализ рентабельности (информация из лекций, интернета и учебника по АХД)
  7. Билет 24. Методика маркетинговых исследований.
  8. В настоящее время используется методика Керна-Йерасика.
  9. ВИДЫ ДИСПЕРСИЙ, МЕТОДИКА ИХ РАСЧЕТА И УСЛОВИЯ ПРИМЕНЕНИЯ В ЭКОНОМИКО-СТАТИСТИЧЕСКОМ АНАЛИЗЕ
  10. Виды наглядных пособий и методика их применения на уроках изобразительного искусства.

1.1. Основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

1.3. Атестації підлягають робочі місця, на яких технологічний процес, обладнання, використовувані сировина і матеріали можуть бути потенційними джерелами шкідливих і небезпечних факторів. праці, атестацію проводять тільки за цими показниками.

1.4. Атестація робочих місць передбачає:

виявлення на робочому місці шкідливих і небезпечних виробничих факторів та причин їх виникнення;

дослідження санітарно-гігієнічних факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці;

комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці щодо відповідності їх вимогам стандартів, санітарних норм і правил;

обґрунтування віднесення робочого місця до відповідної категорії за шкідливими умовами праці;

підтвердження (встановлення) права власників на пільгове пенсійне забезпечення, додаткову відпустку, скорочений робочий день, інші пільги і компенсації залежно від умов праці;

перевірку правильності застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення;

1.5. Періодичність атестації встановлюється підприємством у колективному договорі, але не рідше одного разу на 5 років.

Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника (власника) підприємства, організації.

2.1. Для організації і проведення атестації керівник підприємства видає наказ, у якому:

визначає основу і завдання атестації;

затверджує склад, голову і секретаря постійно діючої атестаційної комісії, визначає її повноваження, у разі потреби — склад цехових (структурних) атестаційних комісій;

установлює терміни і графіки проведення підготовчих робіт у структурних підрозділах підприємства;

визначає взаємодію із зацікавленими державними органами і громадськими організаціями

визначає проектні, науково-дослідні установи для науково-технічної оцінки умов праці та участі в розробленні заходів з усунення шкідливих виробничих факторів.

2.3. Атестаційна комісія:

здійснює організаційне, методичне керівництво і контроль за проведенням роботи на всіх етапах;

формує всю потрібну правову і нормативно-довідкову базу і організує її вивчення;

визначає і залучає у встановленому порядку потрібні організації до виконання спеціальних робіт;

організовує виготовлення планів розташування обладнання та надає їм відповідний номер;

складає перелік робочих місць, що підлягають атестації;

порівнює застосовуваний технологічний процес, склад обладнання по кожному підрозділу, використовувані сировину і матеріали із передбаченими в проектах;

визначає обсяг досліджень шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища та організує ці дослідження;

прогнозує та виявляє утворення шкідливих і небезпечних факторів на робочих місцях;

розробляє заходи до поліпшення умов праці та оздоровлення працівників;

виконує свої функції до призначення нового складу комісії при позачерговій атестації.

 

39. Загальне уявлення про мікроклімат, його оптимальні й до-пустимі норми. До мікроклімату відносять: температуру, вологість, швидкість руху повітря, температуру навколишніх конструкцій та уста-ткування, барометричний тиск.

Вологість повітря характеризується такими гігрометричними показни-ками: абсолютна, максимальна, відносна, дефіцит вологості i точка роси.

Від вологості залежить самопочуття людини. Вона є фактором, який впливає на загальний теплообмін в організмі. Вологе i холодне по-вітря поглинає велику кількість інфрачервоного випромінювання з ор-ганізму людини, бо її тепловипромінювання зростає на порядок порів-няно з сухим і теплим повітрям.

Висока вологість при високій температурі повітря також шкідлива і може призвести до перегрівання організму. Однак слід враховувати, що дуже сухе повітря (вологість нижче 30%) також негативно впливає на організм, висушуючи слизові оболонки, шкіру з утворенням кровоточи-вих тріщин, знижує опірність організму, посилює спрагу.

Нормальна діяльність людини досягається в температурних умовах 16-20°С, тобто у межах теплової байдужості або частково в зоні незнач-ного підвищення обміну речовин.

При температурі навколишнього середовища більше 28°С з’являється загальна втома, знижується продуктивність праці, погіршу-ється розумова діяльність, послаблюється опір організму до захворю-вань. При виконанні тяжкої фізичної роботи з температурою понад 30°С людина протягом зміни втрачає 10-12 л вологи, що є небезпечним, оскі-льки наступає дегідратація – зневоднення організму.

При зниженій температурі звужуються судини шкіри та м’язів. Існує ряд правил при виконанні службових обов'язків працівниками ОВС в умовах впливу на них високої і низької температур:

- найкращім захистом від екстремальних температур є ефективний одяг, виготовлений із натуральних матеріалів;

- раціональним повинен бути добір їжі і тепла, необхідно мати за-пас води, яку пити невеликими порціями (ковтками).

- при тривалому несенні служби при низькій температурі необхід-но дихати носом;

при низькій температурі стежити за станом кінцівок, щоб вони не переохолоджувалися, особливо пальці, ніс, вуха;

- у спекотний період доби не можна перенапружуватися;

- при високій температурі, особливо під прямим сонячним про-мінням, необхідно одягти головний убір.

У приміщеннях швидкість руху повітря залежить від наявності вен-тиляції, герметизації й утеплення, а також від кількості тепла, яке виді-ляють машини, люди.

Рух повітря діє на організм людини у комплексі з температурою і вологістю. Він впливає переважно на теплообмін у результаті конвекції і провідності. У холодних приміщеннях з високою вологістю підвище-ний рух повітря збільшує віддачу тепла, що призводить до перехоло-дження організму. При високих температурах рух повітря сприяє відда-чі тепла єдиним шляхом – випаровуванням.

Мікроклімат суттєво впливає на стан організму людини і тому ви-ступає важливим фактором організації праці, тривалості і періодичності відпочинку працівника.

Існують нормовані оптимальні та допустимі норми відносної воло-гості, температури та швидкості руху повітря, встановлені залежно від категорії важкості робіт, періоду року




Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 86 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2025 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав