Засоби та заходи боротьби з шумом

Вібрації згідно з державним стандартом ГОСТ 12.1.012-90. поділяють на загальну та локальну (місцеву). Загальна вібрація передається на все тіло людини, а локальна на руки працю­ючого. Можлива комбінована дія загальної та локальної вібрації.

Цим же державним стандартом вібрації за напрямком дії поділяють на загальні вібрації, що діють вздовж вертикальної осі Z та горизонтальних осей Х та У, і на локальні, що діють вздовж осі Хр, яка співпадає з віссю місць обхоплення (рукоятки, рульового колеса та інш.), і вздовж осі Zр, що знаходиться у площині, що утворена віссю Хр та напрямком прикладення сили.

В залежності від джерела загальна вібрація поділяється на: транспортну, транспортно-технологічну, технологічну.

Транспортна вібрація виникає при русі машин по місцевості, транспортно-технологічна - при роботі машин, що виконують технологічні операції в стаціонарному положенні та при пере­міщенні по спеціально підготовленій частині виробничого приміщення, промислового майданчика, тощо. Технологічна вібрація виникає при роботі стаціонарних машин або передається на робочі місця, що не мають джерел вібрації.

Одиниці виміру: Дб,……..

5.Дати визначення коефіцієнта нерівномірності освітленості, показника освітлення. Як його можна визначити

Z- коеф. нерівномірності освітленості, визначається як відношення середньої освітленості до мінімальної

Для розжарювання z=1.15

Для люмінесцентних ламп z=1.1

Білет №22

1. Організація служби ОП на виробництві

Відповідальність за стан ОП на виробництві покладається на роботодавця. На великих підприємствах (НГВУ, УБР) у штаті виробництва передбачається посада заступника з ОП і вводиться відділ ОП. Безпосередньо відділ ОП підпорядковується тільки роботодавцю. Відділ ОП займається:

- Контроль за станом ОП на виробництві;

- Організацією і координацією виконання робіт з ОП;

- Організацією пропаганди і інформації по питаннях ОП;

- Організацією навчання працівників БП;

- Аналіз стану ОП, організація планів покращення умов і ОП;

- Впровадження передового досвіду і наукових розробок з ОП;

- Приймає участь у розслідуванні нещасних випадків, аварій, вибухів,

- Приймає участь в комісії при введенню в експлуатацію нових цехів, установок і проводоть ввідний інструктаж,

- Організовують інструктажі на робочому місці;

- Ведуть контроль по проведенню міроприємств по попередженню професійних захворювань і травматизму.

На підприємстві, де чисельність працівників більше 50 чол., в штат вводиться посада інженера по ОП.Коли менше 50 чол. То його функції виконує по приказу роботодавця один із інженерно-технічних працівників доного підприємства.

2. Як можна класифікувати причини нещасних випадків?

1) Організаційні:

- Недостатній контроль за ОП;

- Порушення вимог, інструкцій, норм, положень;

- Відсутність або неналежне проведення навчань з питань ОП;

- Незадовільні організація та утримання робочого місця;

- Порушення виробничої дисципліни і.т.д.

2) Технічні:

- Несправність виробничого обладнання, інструменту, засобів захисту;

- Зношеність устаткування;

- Конструктивні недоліки обладнання;

- Недосконалість технологічних процесів;

- Незадовільний технічний стан виробничих об’єктів, споруд, територій, засобів виробництва, транспортних засобів.

3) Санітарно-гігієнічні причини:

- Недостатнє чи нераціональне освітлення;

- Підвищений рівень шуму та вібрації;

- Несприятливі мікрокліматичні умови;

- Наявність на робочих місцях шкідливих речови.

4) Психо-фізіологічні причини:

- Алкогольне, наркотичне сп’яніння, токсикологічне отруєння;

- Помилкові дії внаслідок втоми, необережності праці та монотонності праці;

- Незадовільні фізичні дані або стан здоров’я працівника;

- Протиправні дії інших осіб в результаті яких стався нещасний випадок;

- Незадовільний психологічний клімат в колективі і.д.

3. Класифікація токсичних речовин по їх дії на організм(навести приклади)

ГОСТ 12.1.007-78 «Врєдниє вєщєства, класиф. и общиє трєбования»

Чистим повітрям є повітря, яке містить 20,96 % кисню, 0,04 % вуглекислого газу, 78 % азоту, 1 % інертних газів і не містить ядовитих агресивних і шкідливих речовин, вибухових газів, парів і твердих включень.

За степенем дії на організм людини шкідливі речовини поділяють на чотири класи небезпеки: 1 – надзвичайно небезпечні; 2 – високонебезпечні; 3 – помірно небезпечні; 4 – малонебезпечні.

Розрізняють сильнодіючі отруйні речовини (СДОР) та промислові отрути. До складу СДОР входять спеціальні отруйні речовини, призначені для знищення людей, тварин,сільськогосподарських рослин. Приклади СДОР: аміак, хлор, окис азоту та інші. Приклади промислових отрут: ртуть, свинець, анілін, бензин та інші.

Гранично допустима концентрація – максимальна кількість хімічних речовин в одиниці об’єму, яка при щоденному впливі протягом необмежено тривалого часу не викликає в організмі патологічних відхилень та наступних негативних змін у потомстві – ГДК, мг/м³. Значення ГДК наводять в таблицях.

Дія шкідливих речовин на організм людини може супроводжуватись інтоксікацією, що веде до виникнення професійних та шкірних захворювань.

Токсичні шкідливі речовини ГОСТ 12.1.007-78 „вредниевещества, класификация і общие требования безопасності”

Чисте повітря 20.96% кисню, 0,04% вуглецю.78%азоту, 1% інертних газів

Забруднене - має дек. шкідл. речовин

Шкідл речов поділ. За:

- токсичністю: ядовиті, неядовиті

- за дією на організм. люд.:

= дратуючі(хлор,кислоти,окисли азоту...)

= удушливі(сірководень,окосли вуглецю)

= наркотичні (бензин,газ,ацетилен,дихлоретан)

=соматичні отруюють організм і окремі його органи (бензол,ртуть,свинець)

- за специфіч.напрямом дії на орг люд.:

= печинкові шкідл. речов.;

= соматичні або мутогенні шкідл. реч.

4. Місцева вентиляція, їх види, розрахунок повітрообміну.

К-сть повітря, яку необхідно подавати або забирати із приміщення розрах.по декільком факторам:

1) по фактору люда

Визначаємо питомий об’єм приміщення, який припадатиме на одну людину в найбільш зайняту зміну роботи:

V_п=V_пр / n, м³ / людину

V_п – питомий об’єм;

V_пр – об’єм приміщення;

n – к-сть людей в найбільш зайняту зміну

Корстуючись нормативним документом БНиП встановлюємо яку к-сть повітря необхідно подавати на 1 людину в годину в залежності від питомого об’ємуі встановлено, якщо V_п буде до 20 м³ / людину то необхідно запроектувати вентилятори, щоб подавали не менше 30 м³ /год повітря в роб. Приміщенні.Якщо V_п більше 20 30 м³ /людину, то необхідно не менше 20 м³ /год повітря.

2) по газам і парам:

Цей розрахунок зводиться до визначення к-сті повітря за формулою:

,м³/год

де G – кількість газів або парів, що виділяються в одиницю часу, мг/год;

С_доп - допустима концентрація шкідливих речовин у повітрі виробничого приміщення, мг/м³, згідно ГОСТ 12.1-005-88;

С_пр – вміст шкідливих речовин у повітрі яке поступає у виробниче приміщення, мг/м³;

3) розрахунок повітрообміну по тепло надлишкам:

,кг/год

W – к-сть тепла яке виділяється у виробниче приміщення,ккал/год;

0,24 – коеф.теплоємності;

- температура повітря витяжки із приміщення, ˚С;

- температура повітря яке поступає ззовні в приміщення, ˚С;

- густина повітря в приміщення,кг/м³;

Для розрахунку використовують формулу, яка враховує явне тепло у ватах:

,

де — явне тепло, Вт;

3,6 – коефіцієнт переводу одиниць (Вт в кДж/год)

С - масова питома теплоємність повітря, С=1Дж/кгК;

ρ - густина повітря, що надходить в приміщення, кг/м³;

- температура повітря витяжки із приміщення, ˚С;

- температура повітря яке поступає ззовні в приміщення, ˚С;

Розрахунок к-сті повітря по фактору виділення пороху:

,

В – інтенсивність пороховиділення на дільниці в одиницю часу;

- допустима концентрація пороху в повітрі робочої зони;

- концентрація пороху в приміщенні;

Цією ф-лою користуються лише в тих випадках, коли порох виділяється із закритого джерела.

4) по кратності повітрообміну:

Використовується для орієнтовних розрахунків, коли невідомі нам вид і кількість шкідливих речовин, які виділяються в приміщенні:

L=K*V

К – кратність повітрообміну, 1/ год;

V – швидкість руху повітря, м/с.

5. Прилади для заміру вібрації. Принцип роботи.

Для визначення параметрів вібрації використовують прилади, що базуються на механічних та електричних методах вимірювання.

Механічні прилади мають меншу точність, ніж електричні, та використовуються для вимірювання вібрацій амплітудами більшими 0,05 мм та частотою до 30 Гц.

Електричні прилади використовують для вимірювання широкого частотного діапазону вібрацій, більшої та меншої інтенсивності. Вони дозволяють також здійснювати вимірювання на значних віддалях від об’єкту вібрації.

Параметри процесу вібрації вимірюються за допомогою віброметрів, вібрографів та спеціалізованою осцилографічною апартурою 1 та 2 груп.

В лабораторній роботі використовувався віброметр марки ВИП-2.

Складається з віброперетворювача,вимірювального приладу та з’єднувального кабелю. Віброперетворювач має циліндричну форму і складається з сейсмоприймача, розміщеного в стальному корпусі з основою, на якій є шпилька для накручування наконечника (штиря)ю

Принцип роботи: при контакті штиря з вібруючим об’єктом відбувається зміщення інерційної маси відносно магнітопроводу, при цьому на кінцях обмотки котушки підвісної системи виникає електрорушійна сила, величина якої пропорційна швидкості переміщення, що фіксується за допомогою вимірювального приладу.

Білет№23

1.Соціальне страхування від нещасних випадків і профзахворювань ст.8.

Навчання з питань ОП ст.18