Читайте также:
|
|
Для захисту від шуму використовуються наступні методи:
- зменшення шуму в джерелі за рахунок покращення конструкцій машин шляхом точного виготовлення деталей, вузлів тощо;
- зменшення механічного шуму шляхом удосконалення технологічних процесів та обладнання (балансування елементів машин, що обертаються, використання пластмасових шестерень замість стальних та інше);
- раціональне планування підприємств та цехів (дотримання розривів не менше 100 м для будівель з шумною технологією та інше);
- зміна напрямку випромінювання шуму (в протилежну сторону від робочого місця або жилого будинку);
- акустична обробка приміщень – зменшення енергії відбитих хвиль за рахунок збільшення
еквівалентної площі поглинання (розміщення на внутрішніх поверхнях приміщення звукопоглинаючого покриття, встановлення у приміщеннях штучних звукопоглиначів);
- зменшення шуму на шляху його розповсюдження шляхом встановлення звукоізолюючого огородження (перешкоди) у вигляді стінок, перегородок, кожухів, кабін (огородження можуть бути
одношарові та багатошарові);
- використання глушників шуму для зменшення шуму різних аеродинамічних установок.
Часто економічно не вигідно, а іноді практично неможливо зменшити шум до допустимих величин на деяких виробництвах (клепання, обрубування, штампування, зачищення, випробування двигунів внутрішнього згорання та інше). У цих випадках засоби індивідуального захисту є основними засобами, що попереджують професійні захворювання працівників.
До засобів індивідуального захисту проти шуму відносять: вкладиші, навушники, шоломи.
Зниження вібрації машин і механізмів
Основними методами боротьби з вібраціями машин та обладнання є:
- Зниження вібрації, шляхом впливу на джерело збудження (за рахунок зниження або ліквідації збуджуючих сил).
- Відхилення від режиму резонансу шляхом раціонального вибору маси або жорсткості коливальної системи.
- Вібродемпфування – зменшення рівня вібрації об’єкта, що захищається, шляхом перетворення енергії механічних коливань даної коливальної системи в теплову енергію.
- Динамічне погашення коливань – під’єднання до об’єкту системи, що захищається, реакції, яка зменшує розмах вібрації об’єкту в точках під’єднання.
- Зміна конструктивних елементів машин та конструкцій.
5.Принцип нормування штучного і природного освітлення
Норми природного освітлення промислових будівель зведені до нормування КПО, представлені в СНиП ІІ-4-79 Естественное и искусственное освещение. В основі визначення КПО покладено розмір об’єкта розпізнавання, під яким розуміють предмет, що розглядається, або ж
його частину, а також дефект, який потрібно виявити. Нормоване значення КПО залежить від характеристики зорової роботи, виду освітлення, стійкості снігового покриву і поясів світлового клімату.
Нормами встановлено вісім розрядів зорової роботи – від робіт найвищої точності (І розряд) до робіт, пов’язаних із загальним спостереженням за ходом виробничого процесу (VIII розряд). При бічному природному освітленні нормується мінімальне значення КПО в точці, розташованій на відстані 1 метр від стіни, найбільш віддаленої від світлових отворів.
Найменша освітленість робочих поверхонь встановлюється СНиП ІІ-4-79 в залежності від характеристики зорової роботи, зумовленої найменшим розміром об’єкта розпізнавання, контрасту об’єкта розпізнавання з фоном і характеристики фону. Для І і V розрядів зорової роботи встановлюються різні значення освітленості в залежності від того, застосовується система
загального чи комбінованого освітлення. Ці норми носять міжгалузевий характер. На їх основі розробляються галузеві норми освітленості для машинобудівної, газонафтової, хімічної і інших галузей промисловості.
Білет №24
Стаття 7. Права працівників на охорону праці під час роботи на підприємстві
Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.
Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища. Факт наявності такої ситуації підтверджується спеціалістами з охорони праці підприємства з участю представника профспілки і уповноваженого трудового колективу, а в разі виникнення конфлікту - відповідним органом державного нагляду за охороною праці з участю представника профспілки.
За період простою з цих причин не з вини працівника за ним зберігається середній заробіток.
Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник не виконує законодавство про охорону праці, умови колективного договору з цих питань. У цьому випадку працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного заробітку.
Працівників, які за станом здоров'я потребують надання легшої роботи, власник повинен відповідно до медичного висновку перевести, за їх згодою, на таку роботу тимчасово або без обмеження строку.
Оплата праці при переведенні працівників за станом здоров'я на легшу нижчеоплачувану роботу або виплата їм допомоги по соціальному страхуванню провадяться згідно з законодавством.
На час зупинення експлуатації підприємства, цеху, дільниці, окремого виробництва або устаткування органом державного нагляду чи службою охорони праці за працівниками зберігається місце роботи.
2. Як проводиться розслідування нещасного випадку на виробництві
Власник, одержавши повідомлення про нещасний випадок, організує його розслідування комісією, до складу якої включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства (голова комісії), керівник структурного підрозділу або головний спеціаліст, представник профспілкової організації, членом якої є потерпілий, або уповноважений трудового колективу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки, а у разі гострих професійних захворювань (отруєнь) також спеціаліст санепідстанції.
На підприємствах, де немає спеціалістів з охорони праці, головою комісії з розслідування призначається посадова особа (спеціаліст), на яку наказом власника покладені функції з питань охорони праці в порядку сумісництва.
На суднах морського, річкового та рибопромислового флотів під час плавання або перебування в іноземних портах комісія з розслідування утворюється капітаном. Про це повідомляється власник судна.
Комісія з розслідування нещасного випадку зобов'язана протягом трьох діб:
обстежити місце нещасного випадку, опитати свідків і осіб, які причетні до нього, та одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо;
розглянути і оцінити відповідність умов праці вимогам нормативних актів про охорону праці;
установити обставини і причини, що призвели до нещасного випадку, визначити осіб, які допустили порушення нормативних актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам;
скласти акт за формою Н-1 у п'яти примірниках і передати його на затвердження власникові;
у випадках гострих професійних захворювань (отруєнь) крім акта за формою Н-1 складається також карта обліку професійного захворювання (отруєння) за встановленою формою (додаток 15).
До акта за формою Н-1 додаються пояснення свідків, потерпілого, а у разі необхідності також витяги з експлуатаційної
документації, схеми, фотографії та інші документи, що характеризують стан робочого місця (устаткування, машини, апаратура тощо), медичний висновок щодо діагнозу ушкодження здоров'я потерпілого в результаті нещасного випадку, а у разі необхідності також про наявність в його організмі алкоголю, отруйних чи наркотичних речовин.
Нещасні випадки, про які складаються акти за формою Н-1, реєструються на підприємстві у спеціальному журналі за встановленою формою (додаток 10).
Власник повинен розглянути і затвердити акти за формою Н-1 протягом доби після закінчення розслідування, а щодо випадків, які сталися за межами підприємства, - після отримання необхідних матеріалів.
Затверджені акти протягом трьох діб надсилаються: потерпілому або особі, яка представляє його інтереси; керівникові цеху або іншого структурного підрозділу, де стався нещасний випадок, для здійснення заходів щодо запобігання подібним випадкам; державному інспекторові охорони праці; профспілковій організації, членом якої є потерпілий; керівникові (спеціалістові) служби охорони праці, підприємства, якому акт надсилається разом з іншими матеріалами розслідування.
На вимогу потерпілого власник зобов'язаний ознайомити потерпілого або особу, яка представляє його інтереси, з матеріалами розслідування нещасного випадку.
Копія акта за формою Н-1 надсилається органу, до сфери управління якого належить підприємство, у разі відсутності такого органу - місцевому органу виконавчої влади.
Копія акта за формою Н-1 у разі гострого професійного захворювання (отруєння) надсилається також до санепідстанції, яка здійснює облік випадків гострих професійних захворювань (отруєнь).
ГДК- гранично допустима концентрація. Під нею розуміється концентрацію шкідливих речовин, яка при щоденній тривалості (крім вихідних) робіт на протязі 8 год чи іншій (але не більше 40 год на тиждень) за весь час трудового стажу не може викликати проф..захворювань або розладів у стані здоров’я. ГДК вимірюється в мг/м3
Беруші (зниження 5-20дБ), навушники (зниження 10-40 дБ, ефективны на високих частотах), шлеми (використовують при рывны шуму більше 120дБ, знижують шум на 60 дБ).
Лампи розжарювання зручні в експлуатації, дають світловий потік без пульсації, мають широкий діапазон напруг та потужностей.
Газорозрядні лампи мають світлову віддачу 30... 110 лм/Вт. Термін служби доходить до 14 000 год. Люмінесцентні лампи створюють рівномірне освітлення, спектр їх близький до природного світла.
Лампи ДРЛ спотворюють кольоросприйняття, використовуються для приміщень висотою 12... 14 м. Лампи ДКсТ, ДНаТ застосовуються тільки для зовнішнього освітлення.
До газорозрядних ламп високого і надвисокого тиску відносяться дугові чотирьохелектродні ртутні люмінесцентні лампи (ДРЛ), рефлекторні дугові ртутні лампи з відбиваючим шаром (ДРЛР). Найбільш економічними є ртутні лампи високого тиску з добавкою йодидів металу (ДРИ або МГЛ (металогалогенні), натрієві (ДНаТ), ксенонові (ДКсТ).
Газорозрядні лампи мають світлову віддачу 30... 110 лм/Вт. Термін служби доходить до 14 000 год. Люмінесцентні лампи створюють рівномірне освітлення, спектр їх близький до природного світла.
Газорозрядні лампи низького тиску – люмінесцентні лампи, представляють собою скляну колбу, внутрішня поверхня якої покрита люмінофором. Колба наповнена дозованою кількістю ртуті та інертним газом. На обох кінцях трубки закріплені електроди. При ввімкненні лампи електричний струм, що протікає між електродами, викликає в парах ртуті електричний розряд, який супроводжується випромінюванням – електролюмінісценція. Це випромінювання, впливаючи на люмінофор, перетворюється в світлове випромінювання – фотолюмінісценція. В залежності від складу люмінофори володіють різною колірністю. За спектральним складом видимого світла розрізняють люмінесцентні лампи білого світла (ЛБ), холодного білого світла (ЛХБ), денного світла (ЛД), денного світла з поліпшеною передачею кольорів (ЛДЦ), теплого білого світла (ЛТБ), холодного білого з поліпшеною передачею кольорів (ЛЕ або ЛХБЦ).
Білет 25
Стаття 9. Право працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці
Працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в передбаченому законодавством порядку.
При роз'їзному характері роботи працівнику виплачується грошова компенсація на придбання лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів на умовах, передбачених колективним договором.
Власник може за свої кошти додатково встановлювати за колективним договором (угодою, трудовим договором) працівникам пільги і компенсації, не передбачені чинним законодавством.
Протягом дії трудового договору власник повинен своєчасно інформувати працівника про зміни у виробничих умовах та в розмірах пільг і компенсацій, включаючи й ті, що надаються йому додатково.
Статистичний метод базується на аналізі статистичного матеріалу накопиченого на підприємстві або галузі за декілька років (певний період). Даний метод дає можливість оцінити рівень травматизму на підприємстві з кількісної і якісної сторони за допомогою коефіцієнту частоти травматизму Кч, коеф. Важкості травматизму Кв та коеф. Виробничих витрат Кв.в.. Даний метод складається з 3 етапів:
1. Збирання інформації (матеріалу)
2. Її обробка
3. Аналіз
Кількісну сторону травматизму характеризує коеф. частоти травматизму, який показує число нещасних випадків на підприємствах за певний період (квартал, півріччя, рік) на 1000 працюючих
де Т – кількість нещасних випадків за звітний період на підприємстві
N – середньосписочна кількість працівників за звітний період часу.
Якісну сторону травматизму характеризує коеф. важкості травматизму число днів непрацездатності на 1 нещасний випадок
де Р – сумарне число днів непрацездатності
Т- число травм за конкретний період
Статистичний метод дає можливість вивчення матеріалів по нещасних випадків і дає можливість оцінити в різноманітних напрямках нещасні випадки:
- по галузям виробництва
- по виду робіт
- по травмуючим фактор.
- по професіям
- по віку
- від стану.
Можна встановити час виникнення нещасного випадку.
В основу принципів нормування параметрів мікроклімату покладена диференційна оцінка оптимальних та допустимих метеорологічних умов в робочій зоні в залежності від теплової характеристики виробничого приміщення, категорії робіт за ступенем важкості та періоду року.
Оптимальними (комфортними) вважаються такі умови праці, за котрих має місце найвища працездатність і хороше самопочуття. Допустимі мікрокліматичні умови передбачають можливість напруженої роботи механізму терморегуляції, шо не виходить за межі можливостей організму, а також дискомфортні відчуття. Співвідношення кількісних показників мікроклімату, які при тривалому і систематичному впливі на людину можуть викликати перехідні (такі, що швидко проходять) зміни теплового стану організму, що супроводжуються напругою механізму терморегуляції і не виходять за межі фізіологічних пристосувальних можливостей, називаються допустимими мікрокліматичними умовами.
Штучна (механічна) вентиляція на відміну від природної, дає можливість очищувати повітря перед його викидом в атмосферу, вловлювати шкідливі речовини безпосередньо біля місць їх утворення, обробляти припливне повітря (очищувати, підігрівати, зволожувати), більш цілеспрямовано подавати повітря в робочу зону.Окрім того, механічна вентиляція дає можливість організувати повітряний забір у найбільш чистій зоні території підприємства і навіть за його межами.
Загальнообмінна вентиляція забезпечує створення необхідного мікроклімату та чистоти повітряного середовища у всьому рб’ємі робочої зони приміщення. Вона застосовується для видалення надлишкового тепла при відсутності токсичних виділень, а також у випадках, коли характер технологічного процесу та особливості виробничого устаткування виключають можливість використання місцевої витяжної вентиляції. Розрізняють чотири основні схеми організації повітрообміну при загальнообмінній вентиляції: зверху вниз, зверху вверх, знизу вверх, знизу вниз.
Припливна вентиляція. Схема припливної механічної вентиляції включає: повітрозабірний пристрій; фільтр для очищення повітря; повітронагрівач (калорифер); вентилятор; мережу повітроводів та припливні патрубки з насадками. Якщо немає необхідності підігрівати припливне повітря, то його пропускають безпосередньо у виробничі приміщення через обвідний канал. Припливне повітря подасться у приміщення, як правило, розсіяним потоком, для чого використовуються спеціальні насадки.
В умовах промислового виробництва найбільш розповсюджена припливно-витяжна система вентиляції загальним припливом в робочу зону та місцевою витяжкою шкідливих речовин безпосередньо з місць їх утворення.
Витяжна та припливно-витяжна вентиляція. Витяжна вентиляція складається з очисного пристрою, вентилятора, центрального та відсмоктуючих повітроводів .У системі припливно-витяжної вентиляції можливе використання не лише зовнішнього повітря, але й повітря самих приміщень після його очищення. Таке повторне використання повітря приміщень називається рециркуляцією і здійснюється в холодний період року для економії тепла, витраченого на підігрівання припливного повітря.
Фактор люди: для цього необхідно визначити питомий об’єм приміщення який припадатиме на 1 людину в найбільш зайняту зміну роботи
, м3/год
Vп- питомий об’єм
V- об’єм приміщення
n – кількість людей в найбільш зайняту зміну робіт.
Користуючись будівельними нормами і правилами встановлюємо, яку кількість повітря необхідно подавати на 1 людину в год., в залежності від питомого об’єму. Якщо питомий об’єм буде до 20 м3/людину то необхідно запроектувати вентилятори, щоб надавали не менше 30 м3/год повітря в робоче приміщення. Якщо питомий об’єм більше 20 м3/людину, необхідно запроектувати вентилятори, щоб подавали не менше 20 м3/год. Загальна кількість повітря
5. Переваги і недоліки ламп розжарювання. Маркування.
Лампи розжарювання відносяться до теплових джерел світла. Під дією електричного струму нитка розжарювання (вольфрамовий дріт) нагрівається до високої температури і випромінює потік променевої енергії. Ці лампи характеризуються простотою конструкції та виготовлення, відносно низькою вартістю, зручністю експлуатації, дають світловий потік без пульсації, мають широкий діапазон напруг та потужностей. Недоліки: велика яскравість (засліплююча дія); низька світлова віддача (7-20лм/Вт); відносно малий термін експлуатації (до 2,5 тис.год); переважання жовто-червоних променів в порівнянні з природним світлом; висока температура нагрівання (до 140 0 С і вище), що робить їх пожежонебезпечними. Лампи розж. Використовують, як правило, для місцевого освітлення, а також освітлення приміщень з тимчасовим перебуванням людей.
Маркування: за конструкцією лампи розжарювання бувають: вакуумні (В), газонаповнені (Г), з криптоновим наповненням (К), біспіральні (Б), кварцові (КГ).
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 110 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |