Читайте также:
|
1. При заподіянні громадянину каліцтва або іншого пошкодження його здоров'я відшкодуванню підлягає втрачений потерпілим заробіток (дохід), який він мав або точно міг мати, а також додатково понесені витрати, викликані ушкодженням здоров'я, у тому числі витрати на лікування, додаткове харчування, придбання ліків, протезування, сторонній догляд, санаторно-курортне лікування, придбання спеціальних транспортних засобів, підготовку до іншої професії, якщо встановлено, що потерпілий потребує цих видів допомоги та догляду і не має права на їх безкоштовне отримання.
2. При визначенні втраченого заробітку (доходу) пенсія по інвалідності, призначена потерпілому у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також інші пенсії, допомоги та інші подібні виплати, призначені як до, так і після спричинення шкоди здоров'ю, не приймаються до уваги і не тягнуть зменшення розміру відшкодування шкоди (не зараховуються в рахунок відшкодування шкоди). В рахунок відшкодування шкоди не зараховується також заробіток (дохід), одержуваний потерпілим після ушкодження здоров'я.
38.Дія електричного струму на організм людини. Протікання струму через тіло людини супроводжується термічним, електролітичним та біологічним ефектами.
Термічна дія струму полягає в нагріванні тканини, випаровуванні вологи, що викликає опіки, обвуглювання тканин та їх розриви парою. Тяжкість термічної дії струму залежить від величини струму, опору проходженню струму та часу проходження. Електролітична дія струму проявляється в розкладі органічної речовини (її електролізі), в тому числі і крові, що призводить до зміни їх фізико-хімічних і біохімічних властивостей. Біологічна дія струму проявляється у подразненні і збуренні живих тканин організму, в тому числі і на клітинному рівні. Крім зазначеного, протікання струму через організм негативно впливає на поле біопотенціалів в організмі. Зовнішній струм, взаємодіючи з біострумами, може порушити нормальний характер дії біострумів на тканини і органи людини, подавити біоструми і тим самим спричиняти специфічні розлади в організмі
39. Класифікація загальних електричних травм. Різноманітність впливу електричного струму на організм людинї призводять до електротравм, котрі умовно поділяються на два види: - місцеві електротравми, котрі означають місцеве ушкодженні організму; - загальні електротравми (електричні удари), коли уражається (або виникає загроза ураження) весь організм внаслідок порушення нормальної діяльності життєво важливих органів та систем.Згідно зі статистичними даними орієнтовний розподіл нещасних випадків внаслідок дії електричного струму в промисловості за вказаними видами травм має наступний вигляд: - місцеві електротравми — 20%; - електричні удари — 5%; — змішані травми одночасно місцеві електричні травми та електричні удари) — 55%. В залежності від наслідку ураження електричні удари можна умовно розділити на 5 ступенів: I — судомні ледь відчутні скорочення м'язів; II — судомні скорочення м'язів, що супроводжуються сильним болем, що ледь переноситься без втрати свідомості; III — судомне скорочення м'язів з втратою свідомості, але зі збереженням дихання і роботи серця; IV — втрата свідомості та порушення серцевої діяльності або дихання (або одного і другого разом); V — клінічна смерть, тобто відсутність дихання та кровообігу.
40.Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом. Наслідки ураження людини електричним струмом залежать від фізичних параметрів електричного кола і деяких фізіологічних чинників, які притаманні живим організмам. Наслідки ураження залежать від опору шкіри та опору внутрішніх органів. Це змінна величина, що має нелінійну залежність від стану шкіри, навколишнього середовища, параметрів електричної мережі та ін.. До фізичних параметрів електричного струму, що є вирішальними при ураженні організму належать:сила струму;напруга;рід струму;частота. Наслідки ураження організму визначає також час проходження струму через тіло людини, бо з часом різко падає опір тіла. Чим довше буде діяти струм, тим більша ймовірність важкого або смертельного ураження.
42. Загальні вимоги техніки безпеки при користуванні електроприладами. Головною засадою організації безпечної експлуатації електроустановок є забезпечення обслуговування їх висококваліфікованим персоналом. Існує п'ять груп з електробезпеки персоналу, котрий обслуговує електроустановки. І група. Група присвоюється особам, які не мають спеціальної електротехнічної підготовки, але мають елементарну уяву про небезпеку ураження електричним. Пгрупа. Особи цієї групи повинні мати елементарне технічне знайомство з електроустановками, чітко уявляти небезпеку ураження електрострумом, вміти надавати першу допомогу. III група. Особи, що належать до цієї групи, повинні: знати будову електричних установок та вміти їх обслуговувати; мати уяву про небезпеку під час обслуговування електричних установок; знати загальні правила техніки безпеки, вміти здійснювати нагляд за тими, хто працює з електроустановками та надавати першу допомогу. IV група. Особи цієї групи повинні: мати знання з електротехніки в обсязі спеціалізованого профтехучилища; мати повну уяву про небезпеку під час роботи на електроустановках; знати повністю ПТЕ та ПТБ. V група. Особи цієї групи повинні: знати всі схеми та обладнання своєї дільниці; знати ПТЕ та ПТБ в загальній та в спеціальній частинах; знати, чим викликана та чи інша вимога правил; вміти організовувати безпечне виконання робіт та здійснювати нагляд в елетричних устновках будь-якої напруги; навчати персонал інших груп правилам техніки безпеки; вміти надавати першу допомогу.
41.Технічні засоби електрозабезпеченості. Виділяють три системи засобів і заходів забезпечення електробезпеки: - система технічних засобів і заходів; - система електрозахисних засобів;
- система організаційно-технічних заходів і засобів. Технічні засоби і заходи з електробезпеки реалізуються в конструкції електроустановок при їх розробці, виготовленні і монтажі відповідно до чинних нормативів. Основні технічні засоби і заходи забезпечення електробезпеки при нормальному режимі роботи електроустановок включають: - ізоляцію струмовідних частин; - недоступність струмовідних частин;- блоківки безпеки; - засоби орієнтації в електроустановках;- виконання електроустановок, ізольованих від землі; - захисне розділення електричних мереж;- компенсацію ємнісних струмів замикання на землю; - вирівнювання потенціалів.
43.Порядок надання долікарської допомоги при ураженні електричним струмом. При ураженні електричним струмом необхідно якомога швидше звільнити потерпілого від струмопровідних частин обладнання. Дотик до струмопровідних частин (мережі під напругою) у більшості випадків призводить до судом м’язів, тобто людина самостійно не в змозі відірватися від провідника. Тому необхідно швидко відключити ту частину електрообладнання, до якої доторкається людина. Потерпілого можна відтягнути від струмопровідних частин за одяг, уникаючи дотику до навколишніх металевих предметів та до відкритих частин тіла потерпілого. Відтягуючи потерпілого за ноги, не можна торкатися його взуття, оскільки воно може бути сирим і стає провідником електричного струму. Той, хто надає допомогу, повинен одягнути діелектричні рукавиці або обмотати їх шарфом, натягнути на них рукав піджака або пальта. Можна також ізолювати себе, ставши на гумовий килимок, суху дошку тощо/ Долікарська допомога потерпілому. Способи штучного дихання Кожен працівник, обслуговуючий оперативний персонал повинні знати правила долікарської допомоги, способи штучного дихання і масажу серця.Долікарську допомогу потерпілому надають на місці нещасного випадку. Констатувати смерть має право тільки лікар.Способи штучного дихання бувають ручні та апаратні. При виконанні штучного дихання “з рота в рот”, та “з рота в ніс” в рот або в ніс потерплого рятівник видихає зі своїх легенів в легені потерпілого об’єм повітря в кількості 1000-1500 мл. Цей метод найбільш ефективний, однак можлива передача інфекції, тому використовують носовичок, марлю, спеціальну трубку.
44. Техніка безпеки при експлуатації комп’ютерної та копіювально-розмножуючої техніки При експлуатації ПК необхідно пам'ятати, що первинні мережі електроживлення під час роботи знаходяться під напругою, яка є небезпечною для життя людини, тому необхідно користуватися справними розетками, відгалужуваннями та з'єднувальними коробками, вимикачами та іншими електроприладами. До роботи з ПК допускаються працівники та учні, з якими був проведений вступний інструктаж та первинний інструктаж (на робочому місці) з питань охорони праці, техніки безпеки, пожежної безпеки та зроблений запис про їх проведення у спеціальному журналі інструктажів.
Працівники та учні при роботі з ПК повинні дотримуватися вимог техніки безпеки, пожежної безпеки.
При виявленні в обладнанні ПК ознак несправності (іскріння, пробоїв, підвищення температури, запаху гару, ознак горіння) необхідно негайно припинити роботу, відключити все обладнання від електромережі і терміново повідомити про це відповідних посадових осіб, спеціалістів.
Вміти діяти в разі ураження інших працівників, учнів електричним струмом або виникненні пожежі.
Знати місця розташування первинних засобів пожежогасіння, план евакуації працівників з приміщення в разі виникнення пожежі. У приміщеннях для роботи з ПК необхідно проводити вологе прибирання та регулярне провітрювання протягом робочого дня. Видалення пилу з екрану необхідно проводити не рідше одного разу на день.
45. Причини виникнення пожеж на виробництві. О сновними причинами пожеж на виробництві є:
— необережне поводження з вогнем; —незадовільний стан електротехнічних пристроїв та порушення правил їх монтажу та експлуатації; — порушення режимів технологічних процесів; —несправність опалювальних приладів та порушення правил їх експлуатації; —невиконання вимог нормативних документів з питань пожежної безпеки. Загальні вимоги пожежної безпеки:
Дороги, проїзди й проходи до будівель, споруд, пожежних вододжерел, підступи до зовнішніх стаціонарних пожежних драбин, пожежного інвентарю, обладнання та засобів пожежогасіння мають бути завжди вільними, утримуватися справними, узимку очищатися від снігу.
У підвальних і цокольних приміщеннях не допускається зберігання та застосування легкозаймистих та горючих рідин, балонів з газами та інших вибухопожежонебезпечних речовин і матеріалів.
Евакуаційні шляхи і виходи повинні утримуватися вільними, нічим не захаращуватися і в разі виникнення пожежі забезпечувати безпеку під час евакуації всіх людей, які перебувають у приміщеннях будівель та споруд. Електропроводи для підключення касових апаратів, комп'ютерів повинні прокладатися по негорючих конструктивних елементах.
46. Правила поведінки і заходи безпеки при виникненні пожеж Поведінка при пожежі залежить від конкретної обстановки і розвитку самої пожежі. Однак, у будь-якому випадку не можна впадати в паніку і втрачати самовладання. Слід якомога швидше зателефонувати до пожежної частини. У більшості випадків, коли загорання ще на початковій стадії, пожежу можна загасити буквально однією склянкою води, або ж потушити її в зародку, накривши мокрою скатертиною, ковдрою чи будь-яким іншим щільним, вогнетривким матеріалом. Але, коли полум’я вже розповсюдилось і необхідне втручання професійних пожежних, тоді необхідно (якщо це ще можливо) якомога швидше зателефонувати до пожежної частини, а після цього якомога скоріше, найкоротшим шляхом покинути приміщення, квартиру, будинок. При цьому ні в якому випадку не можна користуватися ліфтом. Коли середина будинку вже в диму, то, пробираючись через задимлені приміщення, коридори та сходи, потрібно закрити ніс і рот мокрою хусткою, а обличчя тримати ближче до полу. Якщо ж дим застиг вас у приміщенні, звідки ви не можете вибратися, то краще всього обкласти двері змоченими ганчірками, простирадлами, скатертинами і ковдрами, щоб послабити доступ диму через щілини. Те ж саме стосується і вікон, якщо через них надходить дим. З першого або другого поверху можна евакуюватися самостійно, через вікно. Якщо ж сплигнути звідти небезпечно, зв'яжіть мотузку зі всіх підручних простирадл, шарфів та іншого, якомога тугіше затягаючи вузли. За допомогою цієї мотузки рятуйтесь не тільки самі — евакуюйте всіх, хто виявився в приміщенні разом з вами.
47. Первинні засоби пожежогасіння та правила користування ними. Будинки, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, покривалами з негорючого теплоізоляційного полотна, грубововняної тканини чи повсті, іншим пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у початковій стадії їхнього розвитку. Норми належності первинних засобів пожежогасіння для об'єктів слід установлювати згідно з нормами технологічного проектування. Коли від пожежі захищаються приміщення з персональними комп’ютерами, то слід ураховувати специфіку вогнегасних речовин у вогнегасниках, які призводять під час гасіння до псування обладнання. Ці приміщення рекомендується оснащувати вуглекислотними вогнегасниками з урахуванням граничнодопустимої концентрації вогнегасної речовини. Для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння слід установлювати відповідні знаки згідно з чинними державними стандартами. Знаки слід розміщувати на видних місцях на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги як у середині, так і поза приміщеннями (у разі потреби). В залежності від класу пожеж використовуються наступні типи вогнегасників: клас пожежі А (горіння твердих речовин) - порошкові вогнегасники; клас пожежі В (горіння рідких речовин) - порошкові, вуглекислотні вогнегасники; С (горіння газоподібних речовин) - порошкові вогнегасники; В (горіння металів) - порошкові, вуглекислотні вогнегасники; Е (горіння електроустановок) - вуглекислотні вогнегасники.
48. Організаційні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки. Керівник підприємства повинен визначити обов'язки посадових осіб (у тому числі заступників керівника) щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць тощо, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання і експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту. Обов'язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту мають бути відображені
у відповідних посадових документах На кожному підприємстві з урахуванням його пожежної небезпеки наказом (інструкцією) повинен бути встановлений відповідний протипожежний режим, у тому числі визначені: можливість паління (місце для куріння), застосування відкритого вогню, побутових нагрівальних приладів; порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт (у тому
числі зварювальних); правила проїзду та стоянки транспортних засобів місця для зберігання і допустима кількість сировини, напівфабрикатів та готової продукції, які можуть одночасно знаходитися у виробничих приміщеннях і на території (у місцях зберігання); порядок прибирання горючого пилу й відходів, зберігання промасленого спецодягу та ганчір'я, очищення повітроводів вентиляційних систем від горючих відкладень; порядок відключення від мережі електрообладнання у разі пожежі; порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи; порядок проходження посадовими особами навчання й перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення; порядок організації експлуатації і обслуговування наявних технічних засобів протипожежного захисту (протипожежного водопроводу, насосних станцій, установок пожежної сигналізації, автоматичного пожежогасіння, димовидалення, вогнегасників тощо); порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання; дії працівників у разі виявлення пожежі; порядок збирання членів добровільної пожежної дружини та відповідальних посадових осіб у разі виникнення пожежі, виклику вночі, у вихідні й святкові дні. Працівники підприємства мають бути ознайомлені з цими
вимогами на інструктажах, під час проходження пожежно-технічного мінімуму тощо, витяги з наказу (інструкції) з основними положеннями слід вивішувати на видних місцях.
На кожному підприємстві має бути опрацьована загальнооб'єктова інструкція про заходи пожежної безпеки та інструкції для всіх вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних
приміщень (дільниць, цехів, складів, майстерень, лабораторій тощо) відповідно до додатка 1 цих Правил. Ці інструкції мають вивчатися під час проведення протипожежних інструктажів, проходження пожежно-технічного мінімуму, а також в системі виробничого навчання і вивішуватися на видних місцях. На підприємствах із кількістю працівників 50 і більше осіб за рішенням трудового колективу створюються пожежно-технічні комісії (далі - ПТК). Їх роботу необхідно організовувати згідно з типовим положенням про пожежно-технічну комісію, затвердженим наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій.
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 78 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |