Читайте также:
|
Організація виробничого процесу незалежно від галузі виробничої діяльні має відповідати певним вимогам і базуватися на визначених принципах.
Принцип спеціалізації. Спеціалізація всередині підприємства базується на закріпленні за кожним цехом, виробничою дільницею, робочим місцем технологічно ідентичних (однорідних) груп робіт або строго визначеної номенклатури виробів. Відповідно цехи, дільниці, лінії і робочі місця забезпечуються засобами праці й кадрами, пристосуваннями з виготовлення конкретної продукції.
Принцип пропорційності. Принцип пропорційності в організації виробничих процесів є передумовою вирівнювання продуктивності праці виробничих підрозділів за одиницю часу: основних, допоміжних цехів і обслуговуючих підрозділів підприємства. Дотримання принципу пропорційності сприяє уникненню проблем і диспропорцій в виробничому процесі. Динаміка виробничого процесу потребує постійного спостереження і підтримання пропорційності роботи окремих виробничих ланок.
Принцип паралельності означає паралельне (одночасне) виконання окремих етапів виробничого процесу виготовлення деталей, виробів. Паралельність Досягається розширенням фронту робіт за операціями і переділом технічного процесу, концентрацією технологічних операцій, поєднанням виконання основних і допоміжних операцій. Паралельними можуть бути й окремі технологічні лінії зі спільними іншими виробничими підрозділами (наприклад, заготівельними).
Принцип прямоточності потребує щоб кожен виріб проходив найкоротший шлях від початку виробничого процесу до випуску готової продукції. За цим принципом складські приміщення сировини, виробничі цехи, робочі місця й цехах, контрольні пункти і склади готової продукції розміщуються послідовно відповідно до виконання технологічних операцій з виготовлення виробів. Цей принцип сприяє скороченню транспортних витрат.
Принцип безперервності означає необхідність максимального скорочення, а якщо можливо - повної ліквідації перерви в виробничому процесі. Мають на увазі календарні перерви, перерви між змінами, операціями та інші. Безперервність сприяє скороченню часу на виготовлення продукції, зменшенню простоїв обладнання і робітників. Найбільш ефективною формою організації безперервного виробничого процесу з цього погляду є автоматизоване безперервно-поточне виробництво.
Принцип ритмічності базується на здійсненні в різні відрізки часу наперед визначеного єдиного планового графіка руху виробничого процесу і виконанні обсягів робіт основними і допоміжними цехами, дільницями, на лініях і робочих місцях. Особливо важливо, щоб цей принцип дотримувався не тільки в основному виробничому процесі, але й допоміжних, і обслуговуючих виробництво підрозділах та в усіх органах управління.
Принцип автоматичності - це застосування в виробничих процесах економіко-математичних методів і систем управління, які вивільняють працівників частково або повністю від безпосередньої участі їх в управлінні виробничими процесами. В автоматичних системах управління об'єкт управління, апаратура вимірювання і керування об'єднані в одну систему, в якій обробка інформації, формування команд і прийняття рішення здійснюються автоматично, після чого автоматично подається команда на об'єкт управління без участі працівника (людини).
Принцип гнучкості полягає у створенні умов для поєднання більшості наведених вище принципів організації виробничих процесів в єдину гнучку систему всього виробничого циклу. Принцип гнучкості створює можливість комплексного підходу до організації і спеціалізації виробничих процесів, можливості суміщення професій і трудових функцій основних технологічних процесів, допоміжних і обслуговуючих.
Робоче місце є закріплене, за окремим робітником або групою робітників, частина виробничої площі, оснащену необхідними технологічним, допоміжним, підйомно-транспортним обладнанням, технологічної та організаційної оснащенням, призначеними для виконання певної частини виробничого процесу. Кожне робоче місце має свої специфічні особливості, пов'язані з особливостями організації виробничого процесу, різноманіттям форм конкретної праці. Організація робочого місця являє собою матеріальну основу, що забезпечує ефективне використання обладнання і робочої сили.
Головною її метою є забезпечення високоякісного та ефективного виконання роботи у встановлені терміни на основі повного використання устаткування, робочого часу, застосування раціональних прийомів і методів праці, створення комфортних умов праці, забезпечують тривале збереження працездатності працівників. Для досягнення цієї мети до робочого місця пред'являються технічні, організаційні, економічні та ергономічні вимоги. Стан робочих місць, їх організація безпосередньо визначають рівень організації праці на підприємстві. Крім цього організація робочого місця безпосередньо формує обстановку, в якій постійно знаходиться працівник на виробництві, що впливає на його самопочуття, настрій, працездатність і, в кінцевому підсумку, на продуктивність праці.
На формування та вдосконалення робочих місць, пов'язаних між собою певними технологічними та організаційними функціями, впливає цілеспрямований процес атестації і раціоналізації робочого місця. Цей процес є складним за характером, безперервним за часом, спрямованим до заданої мети. Він здійснюється за певною технологією, різними методами для вирішення як оперативних, так і стратегічних завдань досягнення найкращих техніко-економічних результатів.
Слово «атестація» в перекладі з латини означає «свідчення». Мовою практики - це свідоцтво відповідності робочого місця сучасним досягненням науки і техніки. Атестація робочих місць є сукупність заходів, які включають комплексну оцінку кожного робочого місця на його відповідність сучасним техніко-технологічним, організаційно-економічним і соціальним вимогам. У ході атестації визначаються техніко-технологічний, організаційно-економічний рівні робочих місць, умови праці і техніки безпеки на робочому місці. На цій основі проводиться всебічна оцінка робочого місця з урахуванням передового вітчизняного та зарубіжного досвіду і проводиться цілеспрямована робота з їх раціоналізації. Все, що не відповідає подібним вимогам, активно вдосконалюється, а зайве і відстале ліквідується. Тому, виступаючи як дохідливий і доступний кожному трудящому метод підвищення ефективності, атестація стає важливим важелем прискорення науково-технічного прогресу.
Всі робочі місця поділяються на групи:
Атестовані - робочі місця, показники яких по всіх рівнях відповідають пропонованим при оцінці вимогам або перевищують їх. Підлягають раціоналізації - відносяться робочі місця, окремі показники яких не відповідають встановленим вимогам, але можуть бути доведені до цих вимог у процесі раціоналізації. Підлягають ліквідації - включають робочі місця, які не відповідають за певними критеріями нормативним значенням і не можуть бути доведені до їхнього рівня в результаті раціоналізації, тобто зайві робочі місця. Результати атестації робочих місць і пропозиції щодо їх раціоналізації відображаються в карті атестації.
Раціоналізацію робочого місця являє собою сукупність організаційно-технічних заходів, розроблених на основі проведення атестації і спрямованих на вдосконалення діючих робочих місць та поліпшення їх використання. Раціоналізація робочих місць відбувається в певній послідовності основних етапів:
ü розробка заходів по раціоналізації робочих місць в окремих підрозділах і в цілому по підприємству;
ü організація виконання розроблених заходів;
ü приймання виконання робіт і розрахунок економічної ефективності.
Для розробки заходів по раціоналізації робочих місць служать матеріали обстеження та аналізу атестації; пропозиції працівників, зайнятих на конкретних робочих місцях; результати оглядів-конкурсів; інформація про передовий вітчизняний і закордонний досвід. Раціоналізація системи робочих місць є комплексним процесом. Проект повинен відображати підвищення технічного і організаційного рівня робочих місць, поліпшення умов праці та техніки безпеки на робочих місцях, ліквідацію зайвих і малоефективних робочих місць.
Атестація і раціоналізація робочих місць стають важливими ще й тому, що їх речова структура і технологічні параметри утворюють так зване ядро саморозвитку виробничо-господарської системи. В умовах ринку на структуру ядра саморозвитку економіки підприємства активний вплив надає науково-технічний прогрес. Саме через ядро саморозвитку впроваджуються в економіку підприємства базисні нововведення. У цьому є своя особливість: науково-технічні інновації безупинно прагнуть проникнути в ядро саморозвитку.
Важливо підкреслити, що найціннішим активом будь-якого підприємства стало обладнання як найважливіший елемент робочого місця (технологічного процесу), що підвищує продуктивність фізичної праці. Саме на цьому факторі зростання продуктивності грунтуються всі економічні та соціальні досягнення підприємств. Проте сьогодні ринкова економіка в українських умовах не зробила фізична праця продуктивною з точки зору світової кон'юнктури. Як результат - низький рівень продуктивності праці в промисловості. А сучасна господарська реальність не тільки знижує трудову мотивацію, але й посилює соціальну апатію, створює соціальну напруженість. Дешевизна робочої сили гальмує науково-технічний прогрес на всіх етапах життєвого циклу продукції, бо робить залучення додаткових працівників більш вигідним, ніж вдосконалення технології (робочих місць).
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 146 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |