Читайте также:
|
|
Блискавкозахисти поділяються на звичайні і спеціальні. За ДСТУ Б В.2.5 - 38:2008 вибираєм блискавко захист звичайний, тому, що в проекті передбачена лікарня.
Середньорічну кількість ударів блискавки в 1км2 земної поверхні визначаємо за формулою:
n = (6,7 * Tгр) / 100 = (6,7 * 70) = 4,7 (1/км2 рік)
де: Tгр – знаходиться в межах від 60 – 80 год.
Визначаєм кількість уражень блискавкою будівлі за рік:
де: hоб– висота об’єкта, м;
L – довжина об’єкта, м;
S – ширина об’єкта, м;
n – щільність ударів блискавки на 1 км2 земної поверхні за рік, визначена за даними метеоспостережень в місці розташування об’єкта, 1/км2 рік.
Отримане значення 0,02< N<2, тому рівень блискавковідвода приймаєм ІІ згідно з ДСТУ Б В.2.5 - 38:2008 додатком 1.
Для мого варіанту я приймаю подвійний стрижневий блискавковідвід. Для другої зони захисту визначаю rx:
rx =(S2+L2)0.5/2=(16,82+(28,8-20)2)0.5/2=9,5
L – довжина об’єкта, м;
S – ширина об’єкта, м.
Визначаю необхідну довжину блискавковідводу за формулою:
h=(rx + hx) /0,8=(9,5+6,59) /0,8=20,1 м
де, hx = hоб
Визначаю висоту вершини зони захисту та радіус зони на рівні землі за формулами:
h0 = 0,8*h = 0,8 * 20,1 =16,08 м;
r0 = 0,8*h = 0,8 * 20,1 =16,08 м. [3]
Визначаю зони захисту подвійного стрижневого блискавковідводу:
Lmax= 5,75*h = 115,1 м
Lс= 2,5*h = 50,25 м [4]
При відстані між блискавковідводами L≤Lc межа зони не має провисання
hc = hо = 16,08 м.
Знаходжу довжину горизонтального перерізу lx2:
lx2 = L / 2 = 20/2 = 10 м.
При значенні мінімальної висоти зони захисту посередині між блискавковідводами hc = hx ширина горизонтального перерізу в центрі між блискавковідводами rсх стає рівною 0, rсх = 0
Висновок: в цьому розділі була розглянута одноповерхова фельдшерська лікарня. З точки зору ОП визначив шкідливі та небезпечні фактори, які супроводжують їх працю на робочому місці, встановив норми освітлення, норми мікроклімату. Визначив категорію праці за енерговитратами та категорію приміщень з електронебезпеки і вказав заходи з захисту працівників від ураження шкідливих факторів приміщенні. Встановив нормативи на шкідливі і небезпечні виробничі чинники.
Література
1. ГОСТ 12.0.003-74. „ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация”.
2. ДБН В. 2.2-9-2009 „Громадські будинки та споруди”.
3. СНиП 2.04.02-84 „Водоснабжение. Наружные сети и сооружения”.
4. СНиП 2.04.05-91 „Отопление, вентиляция и кондиционирование”.
5. ДСН 3.3.6.042-99 “Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень”.
6. ДБН В. 2.5-28-2006 „Природне та штучне освітлення, норми проектування”.
7. ГОСТ 12.1.007 – 76 „ССБТ Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности„.
8. ПДК 4617-88 „Список ПДК вредных веществ в воздухе робочої зони„.
9. ДСН 3.3.6.037-99 „Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку„.
10. ГОСТ 12.1.009-76. „ССБТ. Електробезпека. Терміни і визначення„.
11. НПАОП 40.1-1.32-01 „Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок„.
12. ГОСТ 12.1.004-91. „ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования„.
13. НАПБ Б.03.002-2007 „Норми визначення категорій приміщень, будівель та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою„.
14. ДБН В.1.1-7-2002 „Пожежна безпека об’єктів будівництва„.
15. ДСТУ Б В.2.5-38:2008. „Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд„.
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 123 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |