Читайте также:
|
66.Допомога при ударах і розтягненнях. Перша допомога при розтягненні зв'язок. При цьому виді ушкодження (воно може бути пов'язане з різкими рухами, стрибками) в області суглоба спостерігається набряклість, синці, хворобливість.
На відміну від вивихів при розтягуванні зв'язок рухи в суглобі можливі, хоча й болючі.
При розтягуванні зв'язок рекомендується надати пошкодженій кінцівці спокій, підняти її, накласти холодні примочки, нарешті, забинтувати суглоб рівномірно здавлюючою його тугою пов'язкою.
Перша допомога при ударах. Забиттям називається ушкодження м'яких тканин тіла при збереженні цілості шкірних покривів. Крововилив зумовлює зміну кольору забитих тканин (у перші дні вони мають синій колір, потім зеленуватий, а згодом жовтий). Одночасно з крововиливом, що обумовлює утворення синця, в області забитого виникає набряклість і болючість. При ударах м'яких тканин рекомендується накласти в першу добу на забите місце холодну примочку, надати пошкодженій кінцівки вище положення і надати їй спокій.
Вище вже зазначалося, що удари можуть супроводжуватися переломами кісток (в цьому випадку потерпілому слід надати допомогу, як при переломі) і пошкодженням внутрішніх органів грудної та черевної порожнини. При ударах грудної клітини, що супроводжуються кровохарканням, і особливо при ударах живота, якщо у потерпілого з'являються симптоми гострого недокрів'я (Кровотечі) або якщо виникає блювота, різка болючість при дотику до живота, напруженість м'язів черевної стінки, постраждалий підлягає негайній евакуації на пункт медичної допомоги.
Слід звертати особливу увагу на постраждалих з травмами голови, оскільки останні в ряді випадків супроводжуються струсом мозку. Основною ознакою струсу мозку є втрата свідомості (хоча б і дуже короткочасна) в момент травми; при цьому нерідко наступає блювота.
Постраждалі зі струсом мозку потребують повного спокою і дуже дбайливої евакуації на пункт медичної допомоги.
67. Допомога при уражені електрострумом. Цей Порядок визначає механізм надання домедичної допомоги постраждалим при ураженні електричним струмом та блискавкою не медичними працівниками. 2. У цьому Порядку термін «електротравма» вживається у такому значенні – це місцеві і загальні пошкодження, що виникають у результаті впливу електричного струму великої сили або розряду атмосферної електрики (блискавки).
Інші терміни вживаються у значеннях, наведених в Основах законодавства України про охорону здоров’я та інших нормативно-правових актах у сфері охорони здоров’я.3. Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при ураженні електричним струмом та блискавкою не медичними працівниками: 1) переконатися у відсутності небезпеки; 2) якщо постраждалий перебуває під дією електричного струму, при можливості припинити його дію: вимкнути джерело струму, відкинути електричний провід за допомогою сухої дерев’яної палиці чи іншого електронепровідного засобу;
3) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання; 4) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;
5) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації; 6) якщо постраждалий без свідомості, але дихання збережене, надати постраждалому стабільного положення; 7) накласти на місця опіку чисті, стерильні пов’язки; 8) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги; 9) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.
68. Допомога при переломах. Переломом називається порушення цілості кістки. В області перелому потерпілий відчуває різкий біль, що посилюється при спробі змінити положення. Розрізняють переломи ізольовані (однієї кістки), множинні (двох і більш), поєднані (однієї і декілька кісток з одночасним пошкодженням внутрішніх органів). Переломи бувають закриті і відкриті. При переломах потерпілому необхідно забезпечити іммобілізацію (нерухомість) пошкодженої ділянки тіла. Це зменшує біль і запобігає подальшому зсуву кісткових уламків та повторному пораненню ними кровоносних судин і м'яких тканин. При іммобілізації використовуються стандартні шини або будь-які підручні засоби (вузькі дошки, палиці і т.д.) За відсутністю інших засобів знерухоміти верхню кінцівку можна фіксацією її до тулуба, а нижню – до здорової ноги. Фіксують не менше двох суглобів з обох боків від перелому. На плечовій і стегновій кістках –не менше трьох. Суглоби і кісткові виступи у всіх випадках обкладають ватяно-марлевими прокладками і закріплюють бинтом. Потім накладають шини. Закриті переломи – це переломи, при яких рана в зоні перелому – відсутня. Характерними ознаками такого перелому є порушення прямолінійності кінцівки та поява "сходинки" в місці перелому. Відмічається ненормальна рухомість, біль, хруст уламків, припухлість. При закритому переломі не слід знімати з потерпілого одяг, шину накладають поверх неї. До місця перелому необхідно прикласти холод для зменшення болю. Для знеболювання дають 1-2 таблетки анальгіну. При переломі ключиці, лопатки нерухомість кінцівки забезпечують накладанням пов’язки "косинка" або пов’язки "Дезо". Після накладення шини кінцівку з ізольованим переломом фіксують косинкою, смужкою тканини. Схема надання першої допомоги при закритому переломі: - знерухоміти місце перелому; - накласти шину; - дати постраждалому знеболювальне (1-2 таблетки анальгіну); - на місце перелому прикласти холод для зменшення болю; - викликати швидку допомогу або доставити постраждалого до лікувального закладу. Неприпустимо: - дозволяти постраждалому рухати ушкодженою кінцівкою; - знімати одяг із зламаної кінцівки; - прикладати тепло до місця перелому; - транспортувати потерпілого не наклавши шині. Відкритий перелом супроводжується порушенням шкірного покрову і появою рани. Вони бувають небезпечними для життя людини через можливість розвитку шоку, крововтрати, інфікування. Ознаками відкритого перелому є: деформація та набряк кінцівок, наявність кісних уламків, наявність рани з кровотечею. Схема надання допомоги при відкритому переломі: - перевірте наявність пульсу та дихання; - у разі необхідності очистіть дихальні шляхи постраждалого; - забезпечте нерухомість зламаної кінцівки; - розріжте одяг на місці рани таким чином, щоб можна було накласти пов’язку; - зупинить кровотечу (обробіть краї рани і накладіть стерильну пов'язку); - накладіть шину. Неприпустимо: - не зупинити кровотечу; - накладати шину на оголену кінцівку або безпосередньо на рану; - дозволяти постраждалому рухати пошкодженою кінцівкою; - торкатися рані, вправляти або видаляти уламки кісток та чужорідні тіла. Ознакою важких переломів є поза постраждалого "жаба", коли постраждалий не може змінити положення ніг. Стопи його розгорнуті назовні, коліна трохи підняті, розведені назовні. У такому випадку вірогідні ушкодження кульшового суглобу, стегнових кісток, ушкодження хребта.
69. Надання допомоги при тепловому ударі. Щоб уникнути теплового і сонячного удару, не слід пере гріватись, не витрачати води і солей з організму, влітку носити головний убір, пере важно білого кольору. У спекотну погоду слід збільшувати в добовому раціоні кіль кість води і солі, не рекомендується їсти жирну, висококалорійну їжу.Якщо при тепловому ударі не надати своєчасної допомоги, можливе настання смерті. Смерть настає внаслідок порушення дихання і кровообігу. Швидко перенести потерпілого в прохолодне місце, покласти на спину, піднявши дещо ноги, зняти або розстебнути одяг. Змочити голову холодною водою або покласти на неї змочений холодною водою рушник, холодні примочки на лоб, тім'яну ділянку, потилицю, на пахові, підключичні, підколінні, пахвові ділянки, де зосереджено багато кровоносних судин. Можна зробити вологе обгортання або протерти тіло потерпілого шматочком льоду, облити його прохолодною водою, але обережно і не довго. Температура тіла потерпілого не повинна бути нижча від 38 °С. Якщо людина не втратила свідомість, їй потрібно дати міцного холодного чаю або холодної підсоленої води (1/2 чайної ложки солі на 0,5 л води). У важких випадках слід одразу зважити на характер дихання потерпілого, переві рити, чи не порушена у нього прохідність дихальних шляхів. Виявивши, що язик запав, а в роті є блювотні маси, повернути голову потерпілого на бік і очистити поро жнину рота бинтом або носовою хустинкою, накрученою на палець. Якщо дихання слабке або його немає взагалі, терміново почати робити штучне дихання методом «рот у рот» або «рот у ніс» до появи самостійного глибокого дихан ня. Якщо ж при цьому не відчувається пульс, а зіниці розширені і не реагують на світло, слід провести весь комплекс реанімації—штучне дихання і непрямий масаж серця.
70. Допомога при обмороженнях. При обмораживании пораженную часть тела осторожно растирают сухой шерстяной или суконной тканью, чтобы восстановить кровообращение и отогреть ее до нормальной температуры тела, применяя для этого воду комнатной температуры. После согревания обмороженных участков на них накладывают повязку с борной мазью или несоленым жиром, тепло укрывают пострадавшего и дают теплое питье.
71. Допомога при опіках. При ожогах пораженные части тела покрывают чистой марлей или простыней. Не следует прокалывать пузыри, отрывать прилипшие куски одежды. При ожогах кислотами и аммиаком пораженное место немедленно обливают сильной струей воды(10-15 минут), а затем – 5% -ным раствором маранцово-кислого калия или 10 % раствором питьевой воды. После промывания обожженные участки присыпают содой и перевязывают бинтом.
72. Допомога при отруєннях. При отравлениях ядовитыми газами (окись углерода, природный и углекислый газ) пострадавшего следует вывести на свежий воздух, обеспечить покой, исключить возможность охлаждения. В случае тяжелого отравление ему дают вдыхать кислород, проводят искусственное дыхание. При отравлении парами аммиака следует сделать ингаляцию теплым паром, содержащим 1-2% раствора лимонной кислоты. Во всех случаях рекомендуется давать пострадавшему крепкий чай, кофе, лимонад, вдыхать кислород в течение 30-45 минут, согревать его.
73. Допомога при утопленні. При утоплении пострадавшего кладут на живот, обеими руками приподнимают его и стряхивают, чтобы из желудка и дыхательных путей вылилась вода. Сразу же приступают к искусственному дыханию, при необходимости и к массажу сердца. Оказывающий помощь становится с левой стороны пострадавшего и, наложив на нижнюю часть его грудины обе руки одна на другую ладонями вниз, сильно и ритмично (60-70 в минуту) надавливает вертикально на грудную клетку. Оживление должны проводить 2 человека, обученные этом, каждый из них может поочередно проводить искусственное дыхание и массаж сердца, сменяя друг друга через каждые 6-8 минут.
Непрямой массаж сердца и искусственное дыхание следует продолжать до появление у пострадавшего самостоятельного дыхания и сердцебиения. О восстановлении сердечной деятельности свидетельствует появление пульса, который сохраняется при прекращении массажа на несколько секунд. Если пульс не появляется, следует продолжать массаж до прибытия врача и в дальнейшем выполнять его указания.
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 88 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |